Показники ефективності діяльності організації. Оцінка ефективності господарської діяльності

В умовах ринкової економіки управління ефективністю діяльності організації займає центральну позицію в діловому житті суб’єктів господарювання. Важливо, що фінансовий стан в першу чергу характеризується наявністю грошових і матеріальних ресурсів, необхідних для нормального функціонування, а також ефективним їх використанням і доцільним розміщенням. Як досягти максимально хороших результатів? Які існують основні показники ефективності діяльності організації? Про що вони говорять? На ці та інші не менш цікаві питання можна знайти відповіді в процесі ознайомлення з матеріалами даної статті.

Економічний ефект і економічна ефективність

Для того щоб господарська діяльність була оцінена грамотно, необхідно відрізняти поняття «економічний ефект» і «економічна ефективність». Дані категорії в ринковій економіці займають особливе місце. Так, під економічним ефектом слід розуміти певний результат, здатний принести користь і виражений в оцінці вартості. Як правило, у ролі такого підсумку виступає економія витрат, ресурсів або ж прибуток. Варто доповнити, що економічний ефект – абсолютна величина, яка в першочерговому плані залежить від економії витрат і виробничих масштабів.

Економічна ефективність діяльності організації – не що інше, як співвідношення, складовими якого є результати економічної діяльності та витрати (як живої, так і речового праці), ресурси. Вона так чи інакше стоїть знаходиться в залежності від економічного ефекту. Крім того, на економічну ефективність надають серйозне вплив витрати і ресурси, які і сприяють доречності ефекту. Так, під економічною ефективністю слід розглядати відносну величину, яку можна отримати через зіставлення ефекту і витрат ресурсів.

В чому сутність аналізу?

Як правило, аналіз фінансової ефективності діяльності організації передбачає участь двох показників, тому що в окремому щодо значення ефективності і ефекту не дають всеосяжною і повною оцінки. Наприклад, та або інша структура спостерігає ситуацію, коли доречно досягнення значного економічного ефекту, вираженого в отриманому прибутку при досить низькому показнику економічної ефективності. Може реалізуватися і зворотна ситуація: характеристики виробництва передбачають високий ступінь ефективності, а величина економічного ефекту залишає бажати кращого.

Система показників

Оцінка ефективності діяльності структури не може бути проведена з урахуванням лише одного показника. Різноманіття ознак і властивостей різновидів виробничо-економічної та комерційної діяльності компанії так чи інакше зумовлює численну сукупність показників. При цьому основна проблема їх застосування полягає в тому, що жоден показник не здатний грати роль універсального, згідно з яким однозначним чином можна було б виявити успіхи або невдачі в плані бізнесу. Тому на практиці завжди використовується система, в яку укладені різні показники ефективності діяльності організації. Важливо відзначити, що всі її елементи тісно пов’язані один з одним і здатні відобразити різні аспекти діяльності структури.

Необхідно уточнити, що під показником слід розуміти ознака, яка характеризує певну сторону дії, явища, їх якісний та кількісний опис або рівень виконання тієї чи іншої задачі. Спільними зусиллями російської науки і практики була створена система фінансових, економічних та статистичних показників, а також розроблено способи їх обліку і розрахунку. Однак використання їх передбачалося згідно з централізовано-плановою системою господарювання. Так, у процесі переходу до відносин ринкового характеру дана система показників зазнала і досі зазнає конкретні зміни.

Приклад

Наприклад, якщо оцінка ефективності при плановій системі господарювання здійснювалася головним чином з урахуванням таких показників, як обсяг виробленого продукту, реалізація плану, обсяг валового продукту, то при ринковому підході першорядними стають вже наступні ознаки: прибуток, обсяг реалізованого продукту, рентабельність, а також безліч показників оптимізаційної природи. Виробнича орієнтування на задоволення попиту споживачів різкими темпами наділила силою значення оцінки різних варіантів в плані задоволення попиту.

Класифікація показників

Сьогодні, згідно з ринковими вимогами, показники ефективності діяльності організації можна класифікувати на:

  • Оціночні, які характеризують можливий або вже досягнутий рівень результатів, а також розвиток певної діяльності.
  • Витратні, які відображають кількість витрат, пов’язаних із здійсненням різних видів діяльності.

Подібний поділ ознак, до яких господарська діяльність має пряме відношення, вельми умовно. В першочерговому плані вона складається в залежності від мети виробленого аналізу. Наприклад, показник, що відображає виробничі витрати, може носити оціночний характер (тоді він відображає ступінь трудових витрат) або визначатися в якості витратного, що дозволяє виявити відповідну категорію у кількісному відношенні при наданні послуг. Остання ситуація, як правило, має місце в процесі планування.

До речі, показники ефективності діяльності організації залежать і від власної значущості, а також від характеру діяльності. Наприклад, показник, що відображає прибуток, цікавить далеко не всіх однаковою мірою, незважаючи на те що його, як правило, відносять до гранично важливим. Так, для орендодавця (будівель, землі або обладнання) більший інтерес становить рух ліквідності в структурі; для акціонера важливий не тільки розмір дивідендів, але і курс акцій, що перебував у залежності від обсягу продажів і темпів зростання.

Абсолютні, відносні і середні показники

Залежно від поставленої мети аналізу, критерії ефективності діяльності організації можуть виражатися у формі середніх, абсолютних або відносних величин. Крім того, сьогодні прийнято виділяти приростные і структурні показники. Доцільним буде розглянути зараз представлені категорії окремо.

Абсолютні показники ефективності діяльності організації бувають натуральними і вартісними. Логічно, що в умовах ринкової економіки першорядну роль грають саме вартісні критерії. Дані обставини обумовлюються допомогою сутності товарно-грошових відносин. Абсолютні показники відображають ступінь розвитку структури, досягнуту за конкретний часовий період. До них належать обсяг продажу (оборот), приватна і валовий прибуток, приватна і валовий виторг, величина дивідендів, витрати виробництва та реалізації продукту, виробничі фонди (основні та оборотні), а також заборгованість, статутний фонд і так далі.

Відносні показники, що відображають результати і ефективність діяльності організації, трактуються як відношення абсолютних показників, які характеризують частку однієї ознаки в іншому, або ж як відношення показників різнорідного характеру. Важливо відзначити, що відповідна процедура оцінки полягає головним чином у порівнянні значень за звітний період з базисними (до них належать планові, середні за попередній рік, за попередні звітні періоди, середньогалузеві, а також показники підприємств-конкурентів і так далі). В якості яскравих прикладів відносних ознак можна назвати продуктивність, прибуток на одиницю витрат, статутного фонду або вартості ОЗ, фондоозброєність та інші.

Структурні та приростные показники

Забезпечення ефективності діяльності організації передбачає також врахування структурних і пріростному показників. Під першими слід розуміти ознаки капіталу, витратної та прибуткової частини. Вони відображають частку окремих елементів в результативній групі. Приростные показники характеризують власне зміна за конкретний часовий період. Вони можуть вимірюватися як у відносному, так і в абсолютному вираженні. До приростным змін відносяться зміни статутного фонду або прибутку за рік.

Як з’ясувалося, ефективність господарської діяльності організації визначається різнорідними і різноманітними показниками, причому в однакових ситуаціях деякі з них поліпшуються, а деякі – навпаки. Наприклад, збільшення прибутку за умови реалізації продукту у кредит (за затримки з виплатами) так чи інакше веде до пропорційного зменшення готівкових грошових коштів. Ринкові умови передбачають наявність наступних показників контрольованого характеру: обсяг продажів, виручка від реалізації продукції, величина активів, сума чистого прибутку, кількість акціонерів, частка експорту у відношенні обороту, а також величина сплачуваних дивідендів і так далі.

Система конкретних показників

Для того щоб визначити ефективність виробничої діяльності організації, доцільно використовувати систему таких показників:

  • Вироблення. Вона відноситься до продуктивності праці і характеризує кількість продукту, випущене в одиницю часу роботи одного або середньооблікової працівника в рік, квартал або місяць. Даний показник розраховується як відношення виробленого продукту в кількісному плані до тимчасовим витратам на його виробництво.
  • Трудомісткість. Вона відноситься до продуктивності праці і є величиною, зворотною вироблення. Цей показник характеризує трудові витрати на виробництво одиниці продукту і розраховується як їх відношення до обсягу продукції.
  • Фондовіддача. Відноситься до показників застосування основних фондів і відображає випущену продукцію в кількісному плані в розрахунку на один карбованець основних фондів виробничого призначення. Цей показник розраховується як відношення реалізованого за рік продукту до вартості основних фондів виробничого характеру у середньорічному обчисленні.
  • Фондомісткість. Ця характеристика відноситься до показників застосування основних фондів і є зворотній фондовіддачі. Вона показує вартість основних фондів виробничого призначення в розрахунку на один рубль реалізованого продукту. Показник розраховується як відношення вартості основних фондів виробничої спрямованості у середньорічному обчисленні обсягу реалізованого за рік продукту.
  • Трудова фондоозброєність. Вона відноситься до показників застосування основних фондів і характеризує оснащеність працівників структури основними фондами виробничого призначення. Розраховується цей показник як відношення вартості основних фондів виробничого характеру у середньорічному обчисленні до среднесписочному кількості працівників.
  • Коефіцієнт інтенсивності застосування обладнання. Він є показником використання основних фондів і відображає ефективність застосування актуального на підприємстві обладнання. Розраховується показник як ставлення обсягу випущеного за фактом продукту до заздалегідь визначеної виробничої потужності механізмів (пропускної здатності).

Показники рентабельності

До показників рентабельності відносяться наступні пункти:

  • Рентабельність продукту. Вона відображає ефективність витрат на виробництво і подальшу реалізацію продукції. Показник розраховується як відношення прибутку від продажів до суми відповідних витрат.
  • Загальна рентабельність виробництва. Ця характеристика відображає прибутковість (збитковість) виробничої структури діяльності за конкретний часовий період (рік, квартал, місяць). Розраховується показник як ставлення прибутку за балансом до вартості основних фондів виробничого призначення у середньорічному обчисленні і оборотних коштів нормованого характеру.
  • Рентабельність продажів. Вона відображає прибуток структури з одного рубля реалізованого продукту. Розраховується показник як ставлення прибутку до усередненою величиною чистих активів.
  • Рентабельність майнових комплексів структури. Вона відображає отриманий прибуток з одного рубля, вкладеного в активи. Розраховується показник, як відношення чистого прибутку до усередненою величиною чистих активів.
  • Рентабельність власного капіталу. Відображає ефективність застосування грошових коштів, які належать власникам структури. Даний критерій є ключовим у процесі оцінки котирування акцій на фондовій біржі. Розраховується показник, як відношення чистого прибутку до усередненої за певний період величиною власного капіталу.

Економічний зміст аналізу

Всебічний і систематичний аналіз в плані ефективності діяльності структури так чи інакше дозволяє:

  • Професійно, якісно та швидко оцінювати ефективність і результативність економічної діяльності як компанії в цілому, так і її підрозділів структурної спрямованості, що дуже важливо для успішної практики.
  • Своєчасно і точно визначати і брати в облік фактори, які в тій чи іншій мірі впливають на выручаемую прибуток у відповідності з конкретними різновидами послуг, а також товарів, що випускаються.
  • Виявляти витрати на виробничий процес, іменовані на сьогоднішній день витратами виробництва, а також тенденції їх зміни. Важливо доповнити, що це гостро необхідно для формування цінової політики структури.
  • Розробляти оптимальні методи вирішення проблем компанії і отримання прибутку як у найближчій, так і у віддаленій перспективі.