Податок на майно на ЕНВД: особливості розрахунку та вимоги
ЕНВД представлений спрощеним режимом оподаткування, на якому підприємці зазвичай сплачують тільки один податок, тому не потрібно перераховувати в ФНС додаткові збори. Але при цьому виникає необхідність сплачувати податок на майно на ЕНВД при певних обставинах.
Майновий податок для фірм на ЕНВД
Часто навіть компанії для роботи вибирають ЕНВД, так як даний спрощений режим вважається зручним і вигідним для застосування. Але тепер він навіть не звільняє від всіх інших зборів.
Податок на майно організації на ЕНВД повинні сплачувати на підставі п. 4 ст. 346.26 НК. У ньому вказується, що розраховується цей збір лише для нерухомості, на яку оподатковуваний база визначається на підставі даних, наявних в кадастрі.
ТОВ на ЕНВД податок на майно сплачують за таких умов:
· у конкретному регіоні, де працює організація, затверджені підсумки кадастрової оцінки різних об’єктів;
· є місцевий закон, за яким потрібно по цим об’єктам сплачувати податок;
· наявний у розпорядженні фірми об’єкт включений в список нерухомості, за яку повинен сплачуватися майновий збір.
Таким чином, бухгалтер кожної компанії повинен самостійно з’ясовувати, чи повинен сплачуватися фірмою податок на майно на ЕНВД.
Збір на майно для ІП на ЕНВД
Навіть підприємці зобов’язані тепер сплачувати цей вид збору при використанні спрощених режимів. Податок на майно ІП на ЕНВД визначається з використанням інформації про те, який кадастрової вартістю володіє об’єкт, що використовується підприємцем у процесі роботи.
Відмінністю є те, що ПІДПРИЄМЕЦЬ не зобов’язані здавати декларацію з цього збору в ФНС. Саме працівники цієї установи повинні самостійно розраховувати розмір виплати, після чого ІП поштою отримує відповідне повідомлення та квитанцію.
Основні нюанси сплати збору
Податок на майно сплачується ЕНВД як ІП, так і фірмами, але для них є деякі відмінності.
Тільки при наявності об’єктів, відповідних вимогам, за якими потрібно визначати кадастрову вартість.
Параметри | Особливості для ІП | Нюанси для ТОВ |
Ставка податку на майно | Стандартно дорівнює 2%, але може змінюватися регіональними властями | |
Період перерахування коштів | Щокварталу до 25 числа місяця, наступного за закінченням кожного кварталу, або раз на рік | |
Бухгалтерський облік | Не обов’язковий | Обов’язковий |
Термін здачі декларації по збору на майно | Не потрібна декларація | Кожен квартал до 20 числа місяця, наступного після кожного кварталу, а також може підготовлятися раз на рік |
Звітність | Декларація по ЕНВД, причому вона не може бути нульовим | Декларація по ЕНВД, відомості про кількість співробітників, 2-ПДФО, 4-ФСС, 6-ПДФО, статистика, бухгалтерський баланс, розрахунок по страхових внесках |
Звітність за співробітників | Тільки при їх наявності | |
Касова дисципліна | Обов’язкове для дотримання при роботі з готівкою. Додатково потрібна онлайн-каса до липня 2018 року | |
ПДФО | Не потрібно розраховувати та сплачувати | Треба визначати і перераховувати в ФНС |
Необхідність сплачувати податок на майно | Тільки при наявності об’єктів, відповідних вимогам, за якими потрібно визначати кадастрову вартість | |
Припинення роботи з цього режиму | 4-ЕНВД | 3-ЕНВД |
Як ІП, так і компанії для застосування ЕНВД повинні враховувати вимоги, тому працювати у фірмі має не більше 100 осіб. Також працювати треба тільки у відповідних напрямках бізнесу, яким дозволено користуватися спрощеними режимами.
Податкова база
Фірми та ВП на ЕНВД платять податок на майно, а податкова база в цьому випадку представлена кадастрової ціною певного об’єкта. При цьому є деякі відмінності:
1. ТОВ. Цей збір нараховується тільки на об’єкти, щодо яких в кадастрі є правильно розрахована кадастрова вартість.
2. ІП. Для такого збору підприємець виступає стандартним фізособою, тому сплачуються кошти стандартним способом. Оподатковуються цим податком виключно об’єкти, які мають кадастрову ціну, а також вони повинні застосовуватися підприємцем для одержання прибутку.
ІП не повинні самостійно розраховувати оптимальний розмір збору, так як за них це роблять працівники ФНС, після чого за адресою проживання платника податків надсилається лист з квитанцією.
Яка встановлюється ставка?
На ЕНВД і УСН податок на майно повинен сплачуватися усіма фірмами та ІП при певних умовах. При цьому ставка податку не може перевищувати 2%. На неї впливають різні фактори:
· метод, яким визначається податкова база;
· закони, прийняті на місцевому рівні щодо граничних ставок;
· категорія, до якої належить конкретний платник податків;
· особливості об’єкта, за яким визначається розмір податку.
У підприємців не виникає зазвичай складнощів, так як займається розрахунком ФНС, а ось бухгалтери ТОВ повинні добре розібратися в цих особливостях.
Правила розрахунку
Тільки фірми повинні самостійно розраховувати цей збір, але ІП можуть також скористатися формулою, щоб переконатися, що працівники ФНС грамотно виконали розрахунок.
Для визначення розміру платежу використовується формула: податкова база * ставку.
Якщо потрібно розрахувати авансовий платіж, то треба отримане значення помножити на 25%.
Нерідко підприємцем або ТОВ використовується тільки частина майна, для якого розрахована кадастрова вартість. У цьому випадку для визначення розміру виплати потрібно розрахувати кадастрову ціну не для всього об’єкта, а для конкретної частини. Одержане значення використовується далі у формулі для розрахунку.
Коли використовується знижена ставка?
Податок на майно на ЕНВД не може сплачуватися при використанні зниженої ставки, що дорівнює 0%. Вона доступна тільки для орендарів різної нерухомості і використовується, якщо є капітальні вкладення в ці об’єкти. Список цього майна закритий для сторонніх.
Також користуватися цією ставкою можуть власники об’єктів, що є невідчужуваною частиною залізниці або магістрального трубопроводу. Закріплюється така ставка регіональними властями.
Якщо створюється або купується об’єкт компаніями або ІП, що працюють в особливих економічних зонах шляхом впровадження різних інвестиційних проектів, то також при сплаті податку на майно використовуються пільгові умови.
При відчуженні об’єкта треба розраховувати збір щодо кількості місяців, протягом яких він фактично застосовувався у підприємницькій діяльності.
За які об’єкти треба сплачувати збір?
Нараховується майновий податок у відношенні різних об’єктів нерухомості при дотриманні умов:
· майно належить на праві власності або використовується на підставі господарського ведення компаніями чи підприємцями;
· у фірм даний об’єкт повинен значитися як ОС;
· для ІП важливо, щоб нерухомість застосовувалася для отримання прибутку.
Нерідко для ІП стає несподіванкою одержувана квитанція на оплату податку, тому слід переконатися у правильності визначення об’єкта оподаткування працівниками ФНС.
Регіональні особливості
Власники різної нерухомості, представлені компаніями чи підприємцями, сплачують збір у відділення ФНС, що розташоване за місцем розташування наявних об’єктів. Це особливо актуально, якщо сама фірма зареєстрована в іншому місті.
До інших особливостей різних регіонів належать:
· всі правила розрахунку і перерахування збору повинні визначатися владою в межах вимог, встановлених федеральними державними органами;
· регіони можуть користуватися коригуючими коефіцієнтами К2, причому їх розмір повинен знаходитися в межах від 0,005 до 1;
· ставка застосовується місцевою владою, причому для цього враховуються положення ст. 380 НК;
· податок може сплачуватися авансовими платежами або один раз за підсумками року.
По ЕНВД звільнення від податку на майно допускається тільки в разі втрати або продажу об’єкта. Якщо ІП може довести, що перестав користуватися конкретної нерухомістю для одержання прибутку, то так само перестають працівники ФНС розраховувати для нього розмір цього збору. Але цей факт має підтверджуватися офіційними паперами.
Коли здається звітність?
Декларація з податку на майно ЕНВД здається тільки компаніями, а ІП звільнені від цього обов’язку.
Передається звітність до 30 березня наступного року, але якщо вносяться авансові платежі, то за ним формується декларація щокварталу, після чого здається в ФНС.
Приклад розрахунку податку
Провести розрахунок досить легко. Наприклад, є великий торговий центр, розмір якого дорівнює 5500 м2. У ньому ІП користується торговим приміщенням площею 80 кв. м. Кадастрова ціна всього комплексу дорівнює 920 млн руб.
Спочатку треба визначити кадастрову ціну приміщення, використовуваного ІП для отримання прибутку: 920 000 000 / 5500*80= 13 381 818 руб. Далі можна розрахувати розмір податку за рік, якщо ставка стандартно дорівнює 2%: 13 381 818 * 2% = 267 636 руб.
Якщо планується вносити авансові платежі, то їх розмір в квартал буде дорівнює: 267 636/4=66909 руб.
Помилки при сплаті податку
Багато фірм і ІП при розрахунку і сплаті цього збору здійснюють досить часто однакові помилки. До них відносяться:
· не враховуються особливості кожного регіону, тому застосовується підприємствами стандартна ставка, але нерідко реальна ставка нижче 2%;
· розраховується платіж для земельної ділянки, на якій розташований комерційний об’єкт, необхідний для роботи компанії, але податок не стягується з природних об’єктів, до яких належать земля;
· не сплачується збір з офісу, представленого частиною будівлі, хоча треба розраховувати саме кадастрову ціну даного приміщення, після чого отримане значення використовується для визначення податку.
Таким чином, всі фірми або ПІДПРИЄМЕЦЬ, які вибрали для роботи спрощений режим, представлений ЕНВД, повинні сплачувати податок на майно. Його розмір залежить від кадастрової ціни об’єкта, а також від деяких інших факторів. Він сплачується тільки при дотриманні певних умов, а також неодмінно повинен застосовуватися підприємцями для отримання прибутку.