Податкові спори: абонентське обслуговування, договірні відносини та судова практика

Терміни

Відповідно до АПК, розв’язання податкових спорів здійснюється у тримісячний строк з дати надходження справи. У разі особливої складності конфлікту строк продовжується до півроку. Тим не менш вирішення податкових спорів у багатьох випадках затягується на більш тривалі періоди. У зазначені терміни інстанції встигають тільки провести підготовку до слухання.

Тягар доведення

Податкові спори в арбітражному суді, що стосуються оскарження постанов ИФНС, бездіяльності/дій працівників служби мають ряд специфічних рис. Зокрема, особливості проявляються в питанні розподілу тягаря доказування. У податковому праві має місце декларована ВАС презумпція невинуватості та сумлінності поведінки платників. При визначенні порядку оскарження АПК встановлює правила доказування обставин, що стали підставою для прийняття акта, вчинення бездіяльності/дії, стосовно яких суб’єкт висуває претензії.

Практика податкових спорів показує, що особи, чиї права, на їхню думку, порушені, по-різному трактують передбачені в законодавстві норми і принципи. Так, деякі суб’єкти не вважають за потрібне підтверджувати наявність суперечності між прийнятим контрольним органом актом, дією/бездіяльністю співробітників і законодавством. Вони вважають, що всі ці факти має доводити інспекція. ФНС, в свою чергу, перекладають цей тягар на платників.

У цьому зв’язку часто врегулювання податкових спорів здійснюється на користь контрольних органів. Інстанції, розбираючи справи, фактично покладають на платників тягар доказування обставин, які в деяких випадках від них не залежать. Суб’єктам доводиться підтверджувати свою невинність або сумлінність шляхом надання документів від контрагентів у відповідь на твердження інспекції про зворотне. Така позиція судових органів фактично робить порядок оскарження, закріплений в АПК і ПК, залежних від додаткових обставин. Однак ці умови платникам доводиться приймати як даність.

У зв’язку з таким становищем арбітражні податкові спори передбачають максимально активну позицію суб’єктів, чиї права порушені. В ході процесу експерти рекомендують платникам особливо не розраховувати на принципи і презумпції. Бажано і доцільно самостійно вживати можливі і залежать від суб’єктів заходи по забезпеченню максимального обсягу доказів. Як правило, активна позиція платника, його прагнення йти на контакт у питанні збору необхідних підтверджень, проведення розрахунків призводить до того, що податкові судові спори розбираються з прийнятним для нього результатом.