Податкове зобовязання – це що таке? Облік і виникнення податкового зобовязання

Виникнення податкового зобов’язання регламентується ПК. Згідно з Кодексом, кожен платник повинен здійснювати перерахування того чи іншого виду сум у бюджет. Між тим на практиці далеко не всі суб’єкти належним чином виконують своє податкове зобов’язання. Відбувається це з різних причин. Хтось робить це навмисне, а хтось просто не знає закону. Розглянемо далі, що таке податкове зобов’язання.

Загальна характеристика

Податкові зобов’язання виникають в силу закону. Відповідно до ПК, платник повинен:

Зареєструватися в ФНС.

Визначити об’єкти оподаткування.

Обчислити і сплатити встановлені суми в бюджет.

Скласти та подати звітність.

Платниками виступають юридичні та фізичні особи.

Елементи

В якості об’єкта оподаткування виступає майно або дії, наявністю або вчиненням яких обумовлюється виникнення податкового зобов’язання. При обчисленні сум, що підлягають сплаті до бюджету, визначається база. В якості неї виступає фізична, вартісна або інша характеристика об’єкта оподаткування. У ПК для кожного податку встановлена ставка. Вона визначається в абсолютній сумі або у відсотках на одиницю виміру бази або об’єкта оподаткування.

Виконання

Податкове зобов’язання погашається платником самостійно, якщо інше не передбачено Кодексом. Для виконання суб’єкт:

Реєструється в ФНС.

Фіксує та узагальнює інформацію про об’єкти оподаткування, веде облік податкових зобов’язань.

Обчислює суми бюджетних відрахувань. Розрахунок податкового зобов’язання здійснюється виходячи з об’єктів, бази та ставок.

Формує та подає в контрольні органи документацію (звітність) у встановлені строки та за закріпленим ПК правилами. У ФНС не здаються податкові регістри.

Здійснює відрахування у бюджет.

За загальним правилом, податкове зобов’язання має виконуватися в порядку і в строки, закріплені в ПК. Проте суб’єкт може погасити його достроково. Закон допускає кілька варіантів оподаткування. Зміна податкового зобов’язання являє собою перехід з однієї системи в іншу. Наприклад, при наявності підстав суб’єкт може змінити ОСНО на УСН або ЕНВД.

Терміни

Протягом періоду виконання зобов’язання перед бюджетом починається з наступного дня після вчинення юридичної дії або фактичного події, у зв’язку з яким суб’єкт повинен здійснити перерахування в бюджет. Закінчення строку настає в кінці останніх діб тимчасового відрізка, встановленого Кодексом. Якщо він припадає на вихідний або свято, закінчення періоду відбувається наприкінці найближчого робочого дня. При виникненні заборгованості суб’єкт погашає її в такому порядку:

Нараховані пені.

Недоїмка.

Штраф.

Позовна давність

Вона являє собою період, протягом якого:

Платник/агент може вимагати повернення/залік бюджетних сум, пені та ін.

Контрольний орган може нарахувати або переглянути раніше обчислену суму податку або іншого обов’язкового бюджетного платежу.

Платник/агент надає звітність, має право вносити корективи та доповнення в декларацію або відкликати її.

Контрольний орган повинен здійснити повернення/залік бюджетних сум, пені та ін.

Давностный термін за зобов’язанням і вимогу – 3 роки. Початок періоду збігається з датою закінчення відповідного звітного періоду, за винятком випадків, закріплених у ПК.

Перенесення термінів

Чинне законодавство допускає зміну періоду виконання зобов’язання. Для цього платнику необхідно направити в ФНС відповідну заяву. Зміна строків не допускається для виконання зобов’язань за податками, утримуваним у джерела виплати, акцизів, а також ПДВ на імпортовану продукцію. Перенесення періоду може здійснюватися не більше ніж на рік (календарний). У заяві зацікавлена особа повинна вказати обставини, що обумовлюють необхідність коригування строку. Закон не допускає переуступку права на виконання зобов’язань за зміненим періодів. Перенесення терміну проводиться під заставу матеріальних цінностей платника або третьої особи або під банківську гарантію за правилами, встановленими НК.

Додаткові можливості

Умови відрахування сум до бюджету встановлюються НК. Відповідно, платники/агенти не можуть довільно визначати правила за своїм розсудом. Між тим Кодекс допускає зміну порядку погашення зобов’язання. Воно здійснюється шляхом надання:

Відстрочки.

Розстрочення.

Податкового інвестиційного кредиту.

Відстрочення/розстрочення погашення зобов’язання допускається при наявності підстав, закріплених статтею 64 Кодексу. Вона може надаватися на 1-6 міс. з поетапною або одноразовою сплатою заборгованості.

Підстави відстрочення/розстрочення

В якості них виступають:

Виникнення шкоди у платника внаслідок техногенної катастрофи, стихійного лиха, інших непереборних обставин.

Затримка бюджетного фінансування або оплати виконаного держзамовлення.

Ризик втрати платоспроможності при одночасному погашенні заборгованості.

Сезонний характер виробництва робіт, надання послуг, випуску продукції.

Неможливість здійснити одноразовий платіж через свого майнового стану.

Виходячи з підстави, на суму заборгованості здійснюється нарахування процентів. В розрахунок при цьому приймається 1/2 ставки рефінансування, встановленої Цб на період розстрочення/відстрочення. Якщо застосовуються перші 2 підстави, то відсотки не нараховують.

Кредит

Він передбачений 65-ї статті ПК. Податковий кредит – зміна терміну відрахування платежу в бюджет на 1-12 міс. Він надається суб’єкту за заявою. При цьому повинне мати місце хоча б одна з зазначених вище підстав. При наданні кредиту оформлюється договір між контрольним органом і платником. Якщо перенесення терміну обумовлюється заподіянням шкоди внаслідок катастрофи, стихійного лиха та інших аналогічних явищ, а також у зв’язку з затримкою бюджетного фінансування оплати контрагентом, відсотки на суму заборгованості не нараховують.

Інвестиційний кредит

В системі форм зміни періодів виконання зобов’язань, він займає особливе місце. Слід звернути увагу на досить важливу його особливість. Податковий інвестиційний кредит надається виключно організаціям. Він передбачається щодо відрахувань з прибутку та сум, що підлягають сплаті в регіональний і місцевий бюджети. Як вказує стаття 66 ПК (ч. 1), податковий інвестиційний кредит передбачає таке зміна періоду погашення зобов’язань, при якому юрособа за наявності відповідних обставин отримує можливість протягом певного часового відрізка і у встановлених межах зменшувати суми з подальшим поетапним переліком кредиту і відсотків по ньому.

Важливі моменти

Податковий інвестиційний кредит володіє декількома відмінними рисами, які слід брати до уваги платників:

Обов’язковою умовою для отримання є необхідність ведення підприємством соціально значущої діяльності. До неї, за змістом 67-ї статті НК, слід відносити науково-конструкторські або інноваційні роботи, заходи по переоснащенню виробництва та ін.

Відсотки на кредитну суму встановлюються в межах від 1/2 до 3/3 від ставки рефінансування Центробанку. При цьому приймається показник, який діє на дату укладення договору.

Кредит може надаватися на тривалий період. Термін складає від року до п’яти років.

Законодавство закріплює спеціальний порядок надання кредиту і погашення заборгованості. Протягом першого періоду підприємство може регулярно зменшувати платежі в бюджет відповідного рівня на конкретну суму, у другій – проводиться поетапна виплата основного боргу і нарахованих відсотків. Зрозуміло, зобов’язання по відрахуванню інших податків також має виконуватися.

Умови припинення

У ПК передбачені підстави для зняття тягаря оподаткування з громадянина. В якості них виступає смерть платника або оголошення його померлим, згідно з судовим рішенням, що набрало чинності. Якщо фізособа має статус ІП, то тягар оподаткування знімається при припинення ним діяльності як підприємця. Податкові зобов’язання організацій припиняються у зв’язку з:

Ліквідацією підприємства.

Реорганізацією фірми шляхом поділу, злиття і приєднання. В останньому випадку припинення оподаткування передбачено для приєднався особи.

Податкові активи та зобов’язання

Суми відрахувань з прибутку визначаються бухгалтерської і фінансової звітності по-різному. В результаті формується різниця. Для її відображення використовується такий показник, як ВОНО (відстрочені податкові зобов’язання). У балансі це та частина відрахування з прибутку, що призводить до збільшення суми, що підлягає сплаті в періоді, наступному за звітним. Крім ВОНО, для відображення різниці використовується показник ВОНА (відстрочені податкові активи). Він виражається в сумі відрахування з прибутку, що надходить до бюджету у наступному періоді.

Специфіка формування ВОНА

На будь-якому підприємстві може статися так, що прибуток за податковим (НУ) і бухгалтерським обліком не збігається. Пояснюється така ситуація розходженням у методиці обчислення. Сума ВОНА може бути постійною або тимчасовою, віднімається або обкладається. На підприємстві активи визнаються відкладеними, якщо витрати на придбання ОЗ у бухобліку (БУ) перевищують витрати, відображені в податкових регістрах. Різниця може з’явитися при розбіжності сум доходів за НУ та БО. Тобто компанія розраховувала певне число активів, але по факту не виконала план. З’явилася різниця відноситься на ВОНА.

Призначення

Тимчасова різниця виступає в якості підстави для зменшення сум відрахування з прибутку в майбутньому. ВОНА визначається множенням ставки на ВР. Показник відображається по рах. 09. Аналітичний облік податкових зобов’язань і ВОНА здійснюється за кожним видом окремо. У законодавстві можуть передбачатися різні ставки для відрахування з прибутку. У таких випадках при визначенні ВОНА необхідно використовувати ту, яка відповідає досконалої операції. Облік ВОНА здійснюється записами:

• Д-т рах. 09 К-т рах. 99 – прихід.
• Д-т рах. 99 К-т рах. 09 – списання.

При відсутності прибутку на конкретний період ВОНА відображаються за 145 стор. у складі необоротних активів. Їх показники зберігаються до отримання оподатковуваного доходу. При вибутті об’єкта ОЗ, по якому проводилося нарахування відкладеного активу, залишок переноситься на рах. 99. ВОНА відображаються при появі оподатковуваних різниць або при наявності високої ймовірності отримання прибутку в наступних періодах, яка може коригуватися на тимчасову різницю.

ВОНО особливості

Податкові зобов’язання в балансі з’являються в результаті:

Використання різних способів нарахування зносу.

Застосування різних методів визнання процентного прибутку і доходів від реалізації.

Використання різного порядку відображення % по кредитах.

На практиці можуть мати місце й інші причини. Вибуття ВОНО обумовлюється погашенням або зменшенням тимчасових різниць, списання зобов’язань або активів, за якими вони прораховувалися. Як відображається ВОНО? Щоб показати податкові зобов’язання, проводки складаються наступним чином:

• Д-т рах. 99 К-т рах. 65 – нарахування.
• Д-т рах. 65 К-т рах. 99 – поагашение/зменшення.

Аналіз

Відстрочені зобов’язання можуть використовуватися при вивченні діяльності компанії. ВОНО розглядаються як вид дебіторської заборгованості. Аналізу піддається обсяг, динаміка, склад активів на початок і кінець звітного періоду. Виникнення ВОНА вказує на інвестиційну діяльність, надходження і вибуття необоротних засобів. Рух ВОНО пов’язане з фінансовими операціями. В ідеалі ВОНА повинні змінюватися прямо пропорційно зобов’язаннями. Прийнятною вважається ситуація, коли ВОНО вище ВОНА. В цьому випадку є пасивне сальдо. У таких ситуаціях у підприємства з’являється ще одне джерело фінансування. Його термін використання відповідає періоду погашення зобов’язань. Якщо ж ВОНА вище ВОНО, то сальдо розцінюється як додаткове відволікання коштів з обороту.

Особливості надання відомостей

ВОНА в балансі – частина відрахування з прибутку, що може зумовити зменшення суми, що надходить до бюджету. Відповідно, відомості про них відображаються не тільки в ф. № 1, але і в звіті про фінансові результати роботи підприємства. ВОНО і ВОНА не дисконтуються. Фірма може провести взаємозалік при дотриманні наступних умов:

Компанія має на це право за законом.

Стягнення ВОНО і ВОНА виробляється з однієї юрособи.

Суми за возмещенному бюджетного відрахування відображаються у звітності про сукупний дохід.

Висновок

Практично кожен громадянин в країні виступає в якості платника податків. При придбанні майна, влаштуванні на роботу, відкритті власної справи суб’єкт стає боржником перед державою. Податкове зобов’язання має виконуватися у встановлені НК терміни. У разі ухилення від здійснення платежів, приховування доходів законодавство передбачає кілька видів відповідальності. У разі заподіяння великої шкоди бюджету держави суб’єкту, визнаному винним, може звинувачують і кримінальне покарання.