Платні освітні послуги: організація, якість і правила надання

Питання фінансування

У радянський час вітчизняна освіта була цілісною системою. Фінансування здійснювалося з держбюджету. Однак з переходом країни до ринкової моделі господарювання стан справ дещо змінилося. В результаті навчальні заклади розділилися на державні і приватні. Відповідно, змінився і порядок фінансування. В даний час він має багаторівневий характер. Кошти в державні навчальні заклади надходять, зокрема, з федерального, муніципального або регіонального бюджетів. Комерційні юридичні особи можуть самостійно встановлювати схему фінансування. Відбулися реформи, безумовно, відбилися і на споживачів освітніх послуг. У результаті багато змушені констатувати, що безоплатність і доступність навчання сьогодні знаходяться під великим питанням.

Конституційні положення

В Основному Законі встановлені ключові права громадян. Конституція, закріплюючи їх, виступає гарантом їх реалізації. Основний Закон проголошує безкоштовність і загальнодоступність освіти. Під останньою слід розуміти можливість будь-якої людини в країні, незалежно від його раси, статі, віросповідання, соціального статусу та інших обставин, пройти навчання за основними програмами в рамках ФГОС. Конституцією гарантується загальнодоступність і безоплатність дошкільної, шкільної та середньої професійної освіти в бюджетних закладах. Якщо говорити про вузи, то в них діє конкурсна система. Це означає, що отримати безкоштовну освіту можуть тільки деякі з абітурієнтів, що вступають у бюджетні інститути.