Платіжний баланс США: структура, особливості та аналіз

Що являє собою платіжний баланс США? Які його особливості? На ці та інші запитання ми відповімо в статті. Платіжним балансом Америки називають співвідношення між сумою виплат, що надходять з-за кордону, і сумою платежів, що йдуть за кордон.

Якщо кошти, що надходять в державу, перевищують виплати іншим країнам і міжнаціональних організаціям, комерційний баланс є активним (позитивне сальдо), якщо ж навпаки – то пасивним (негативне сальдо).

Дефіцит

Розглянемо платіжний баланс США максимально детально. Дефіцит балансу виплат з позиції макроекономіки – це макроекономічна величина, що відображає обстановку, за якої сумарні чисті надходження в державу є негативними. Цей дефіцит з позицій мікроекономіки – індикатор, що відтворює переважання сукупності платежів закордонним суб’єктам управління над сумою фінансів, отриманої від зарубіжних господарників.

Трохи історії

Відомо, що структура платіжного балансу США складалася під впливом розвитку штатівського імперіалізму і є відтворенням його ролі як міжнаціонального визискувача. Платіжний американський баланс вже в XIX столітті на собі носив друк тих прийомів, які застосовував капіталізм США для примноження свого багатства. Він складався з доходів від колоніального гноблення більш вразливих країн і народів та одержання кредитів і позик від Англії та інших країн.

По виду своїх зовнішніх економічних зв’язків Америка протягом більшої частини XIX століття залишалася західноєвропейським дебітором. Після того як громадянська війна в США закінчилася, еволюція капіталізму в цій країні (як у сільському господарстві, так і в промисловості) прискорилася, що викликало різке збільшення експорту продукції. Згідно з історичними даними платіжний баланс США став активний в 1873 році. Його динамічний сальдо аж до Першої світової війни служило в основному засобом оплати прибутку і відсотків по закордонним інвестиціям в США.

Так, за 1874-1895 роки активне сальдо платіжного балансу США налічувала 2,5 млрд доларів, транспортні чисті витрати – 560 млн доларів, витрати по виплаті відсотків і дивідендів – 1,9 млрд доларів.

За 1896-1914 роки з активної різниці за зовнішнім продажу в 9,2 млрд доларів три мільярда пішло на оплату відсотків і дивідендів, а 640 млрд – на витрати по транспорту. Під час Першої світової війни і після її завершення активна різниця платіжного балансу США збільшилася, сальдо поточних статей цього балансу стало активним, що дало можливість не тільки викупити інвестиції іноземного капіталу в США і оплатити всю колишню заборгованість за зовнішніми кредитами і позиками, а й стати головним кредитором світу магнатів, широко вивозять багатства.

Звідси випливає, що функції і значення активного американського торгового балансу різко змінилися. Якщо раніше він висловлював фінансову залежність США від інших держав, то після Першої світової війни став показувати імперіалістичну експансію США, яка прагне захопити значну частину сфер експорту капіталу і всесвітніх ринків збуту.