Підвищення ПДВ до 22% – наслідки, чим це загрожує?

У березні 2017 року Мінфін і Мінекономрозвитку запропонували провести податковий маневр, який отримав назву «22/22». Він зачіпає головний непрямий платіж російської податкової системи — ПДВ, а також страхові внески, які сплачують роботодавці. Ставку першого платежу запропоновано збільшити, а другого — знизити. Які наслідки спричинить підвищення ПДВ і зможе їх компенсувати зниження страхових тарифів?

Суть маневру

Ідея полягає в тому, щоб знизити пряму податкове навантаження на бізнес, точніше — на фонд оплати праці. Актуальна сукупна ставка страхових внесків складає 30%, і її запропоновано знизити до 22%. Зрозуміло, що просто так зменшити обов’язкові платежі і позбавити бюджет доходів уряд не може. В якості компенсації пропонується збільшити базову ставку ПДВ з поточних 18 до 22%. Таким чином відбудеться перерозподіл — прямі платежі зменшаться, а непрямі, навпаки, зростуть.

Що означає зростання непрямого податку? Він включається в ціну товарів та послуг і тим самим перекладається на плечі покупців. Таким чином, підвищення ПДВ на 4% означає приблизно таке ж зростання цін на оподатковувані товари і послуги.

Трохи історії

Спочатку ідея була запропонована Максимом Орешкиным, главою Мінекономрозвитку Росії. Підвищення ПДВ повинно було становити 21%, і на тому ж рівні пропонувалося зафіксувати ставку страхових внесків. Разом з тим скасовувався граничний розмір заробітної плати, понад якого тарифи різко зменшувалися.

Ініціатива сподобалася Мінфіну, однак її трохи підкоригували. За розрахунками, варіант «21/21» позбавляв бюджет доходів у розмірі близько 200 млрд рублів щорічно. У відомстві підрахували, що сценарій «22/22» буде більш прийнятним — це дозволить додати до бюджету щорічно близько 100 млрд рублів.

У підсумку глава Мінфіну Антон Силуанов озвучив саме цей варіант, тобто підвищення ПДВ до 22% з одночасним зниженням до того ж рівня базової ставки страхових внесків.

Навіщо все це потрібно? У Мінфіні впевнені, що маневр допоможе очистити ринок від несумлінних роботодавців і переорієнтує податкову систему в потрібному напрямку. А це, як вважають у відомстві, дві глобальні проблеми російської економіки.

Переорієнтація податкової системи

Система податків та зборів, існуюча в Росії сьогодні, за останнє десятиліття показала ряд несприятливих ознак. Намагаючись утримати страхові системи в стані балансу, уряд змушений збільшувати податки, які сплачує бізнес. Деякі суб’єкти більше не можуть або не хочуть відчувати все збільшується податкове навантаження і йдуть у тінь. Тобто просто «оптимізують» оподаткування, приховуючи доходи і завищуючи витрати допомогою однієї з безлічі сірих схем.

Підсумок сумний — сумлінні компанії, які раніше чесно сплачували податки, перестають це робити. У результаті зменшуються відрахування і страхові системи знову починає «хитати». І знову уряд змушений підвищувати податки, щоб утримати їх в стані балансу…

Так ось, за розрахунками Мінфіну, підвищення ПДВ і зниження страхових тарифів повинно допомогти уникнути цієї порочної спіралі. Податкова система сприятиме сталому зростанню економіки. І уряду не доведеться вдаватися до підвищення податків всякий раз, коли в бюджеті не буде вистачати коштів для забезпечення соціальних гарантій.

Очищення бізнесу

Однією з актуальних тенденцій серед роботодавців досі залишається виплата працівникам сірих зарплат. Це безпосередньо пов’язано з високим навантаженням на фонд оплати праці. Її зниження простимулює компанії вийти з тіні — у всякому разі так вважають у Мінфіні. Перенесення частини податкового навантаження на споживача дозволить компаніям і підприємцям отримати економічну вигоду. Разом з тим обсяг зарплат «в конвертах» повинен скоротитися — цьому сприятиме зниження страхових тарифів.

Причому у відомстві дотримуються думки, що цей процес повинен відбуватися природним шляхом, без насильства. Досвід показує, що жорсткі заходи викликають лише негативні наслідки.

Побічний ефект: інфляція

Пропонуючи маневр, міністр Силуанов не приховував — його запровадження призведе до зростання інфляції. Імовірно, це буде разовий стрибок на 2%. У Мінфіні обіцяють, що довгострокових інфляційних наслідків підвищення ПДВ до 22% не спричинить.

Однак це справедливо при тому умови, що Центральний банк зможе контролювати інфляційні очікування населення. А вони, як відомо, дуже інертні, тобто залишаються досить високими протягом тривалого часу навіть після того, коли рівень інфляції знизився. Кожен новий її сплеск спонукає ЦБ реалізувати жорсткі заходи грошово-кредитної політики. Це може звести нанівець намітилися позитивні явища в економіці — зниження ключової ставки та утримання інфляції на цільовому рівні.

Економісти ж підрахували, що в результаті маневрування інфляція може збільшитися на 3, а за іншими оцінками — на 3,5%.

Негативні наслідки для бізнесу

Здавалося б, зниження страхових внесків є позитивом, однак воно не буде мати настільки вираженого ефекту. Зараз у Росії діє регресивна ставка страхових тарифів, тобто чим вище зарплата, тим менше частка сплачених страхових внесків. Ставка 30% діє для заробітної плати, що не перевищує 55 тис. рублів. А в середньому по країні ефективна ставка внесків становить 27%. Таким чином, при встановленні єдиного тарифу в 22% середня ставка зменшиться лише на 5%.

До того ж маневр передбачає скасування порогових значень оплати праці та встановлення єдиної ставки для всіх. Зниження страхових тарифів на умовах, запропонованих Мінфіном, реально призведе до зростання навантаження на тих роботодавців, які виплачують високі заробітні плати.

До чого призведе підвищення ПДВ? Для частини компаній це викличе негативний ефект. Причому, як не дивно, переважно для тих, хто цей податок не сплачує. Адже платники ПДВ приймають вхідний податок до відрахування, а в деяких випадках і відшкодовують її з бюджету. А ось неплатники зарахувати вхідний податок не можуть — вони включають його до складу витрат. Відповідно, підвищення ставки ПДВ призведе до зростання їх витрат.

Доля маневру ще не вирішена

Обговоривши пропозицію Мінфіну у квітні 2017 року, уряд прийшов до висновку, що час для запропонованих заходів ще не настав. Так що до законопроекту про підвищення ПДВ справа поки не дійшла. Однак від цієї ідеї не відмовилися — маневр лише відкладений до пори, але залишається на порядку денному. В поточному році до його обговорення уряд повертатися не має наміру. Тим не менш підвищення ПДВ разом зі зниженням страхових внесків є складовою прогнозу економічного розвитку на період 2018-2020 років.

Висновки

Можна виокремити з системи два податки і змінити їх ставки? Безумовно, це дасть якийсь ефект, але не вирішить більшості проблем. Багато економістів сходяться в думці, що немає сенсу реалізувати окремі заходи податкової політики необхідно модернізувати всю систему в цілому. Попередня податкова реформа дала позитивний результат, але з тих пір російська економіка стала зовсім іншою. Якщо раніше багато «дірки» покривалися стабільним нафтовими доходами, то тепер, коли ціна чорного золота істотно знизилася, необхідно думати про розвиток економіки. І податкова система повинна бути побудована таким чином, щоб стимулювати економічне зростання.