Підстави для позбавлення батьківських прав. Позбавлення батьківських прав батька або матері через суд

0

Батьки – прямі захисники, покровителі своїх дітей. Протягом всього життя вони дарують своїм чадам любов, турботу і ласку, радіють їх успіхам, разом переживають невдачі. Проте не завжди і не всі батьки виконують свої прямі обов’язки, пов’язані з утриманням і вихованням дітей, тим самим втрачаючи можливості відповідати за їх благополуччя. До чого це може призвести? І які підстави для позбавлення батьківських прав?

Нормативна правова база

Як міжнародне, так і російське право гарантує на законодавчому рівні підтримку інституту сім’ї, рівноправність обох батьків у питаннях виховання дітей та захисту їх інтересів. Основоположними законами виступають Конституція Росії та Сімейний кодекс. Позбавлення батьківських прав детально, без прихованих підтекстів трактується в статтях глави 12 документа про сімейних відносинах.

Фактори, здатні вплинути на відновлення судової процедури

Позбавлення батьківських прав батька, матері або одночасно обох батьків – крайня міра, призначити яку можливо тільки за підсумками судового засідання при встановленні свідомого, зневажливого, зневажливого ставлення до дітей. Причому мати в якості відповідача – дуже рідкісне явище, яке виникає, коли всі вжиті заходи впливу на неї не мають зворотної сили, і коли вона може завдати реальної шкоди здоров’ю дитини.

Частіше зустрічаються випадки розгляду справ щодо позбавлення (обмеження) батьківських прав стосовно батька, який у свою чергу має повне право на прямий захист, особливо при звинуваченнях чисто формального, мало чим обґрунтованого характеру. Якщо у випадку непристойного, безвідповідального способу життя, пов’язаного зі згубними звичками обох батьків і порушенням етичних норм, тривогу забили органи опіки і піклування, родичі або сусіди, прав можуть позбутися обоє батьків. Важливо пам’ятати, що у відношенні декількох які не досягли повноліття дітей не може бути здійснено одночасне позбавлення батьківських прав. Рішення суду можливо лише стосовно одного чада. І не можна позбавити прав у разі наявності у батьків захворювань, у тому числі психічного характеру, при яких не здійснюється належний догляд за дитиною.

Суперечливі дії в інтересах дітей найчастіше є наслідком відкриття справи про позбавлення батьківських прав. Захід це неприємне, складне як в процесуальному, так і в емоційному плані, досить тривалий (деколи займає 3-4 судових засідання і більше, не вважаючи підготовчого етапу), вимагає всебічного розслідування, аналізу конфлікту, юридичних знань і судових розглядів. Це одна з найскладніших категорій судочинства. Вичерпний перелік причин вказано у 69-ої статті документа про сімейних взаєминах, а саме:

  • злісне, тривалий ухилення від виплати аліментів, ухилення від обов’язків по вихованню (найбільш часто зустрічається аргумент),
  • пияцтво, наркоманія, підтверджені в суді висновком спеціалізованих медичних закладів (часто зустрічаються підстави),
  • жорстоке поводження з дитиною або його матір’ю: грубість, образи, побиття, замах на статеву недоторканість щодо неповнолітнього тощо (подібні підстави хоч і зустрічаються часто, але на загальний огляд, осуд не виносяться із сім’ї, як правило, мають прихований характер),
  • кримінальний злочин відносно чоловіка або дитини (при наявності вироку),
  • нічим не обґрунтовану відмову матері в пологовому будинку від своєї щойно народженої дитини, небажання забирати його з лікарні (тільки суд має право визначити, поважна причина відмови чи ні),
  • схиляння дитини до крадіжок, бродяжництва, наркоманії, проституції, жебрацтва, розпивання спиртного.

Нерідкі випадки, при яких мати має намір зібрати документи на позбавлення батьківських прав батька своєї дитини, коли після розлучення вона не проживає з колишнім подружжям спільно, а в якості повноцінного батька дитини виховує інший чоловік, готовий її усиновити (удочерити). Часто справжній батько після розлучення перестає проявляти свої батьківські почуття стосовно дітей, припиняє спілкування з ними, але й не відмовляється від них. Або ж, переслідуючи мету насолити колишній дружині, він перешкоджає їх виїздів за кордон. Всі ці мотиви швидше особисті і меншою мірою враховують інтереси дитини, «поділ» батьків для якого здатна завдати непоправної шкоди його психологічного самопочуття. Для суду неприязне ставлення батьків один одному, їх часом необґрунтовані звинувачення другорядні. Повинні бути вагомі підстави для позбавлення батьківських прав, перелічені абзацом вище. Навіть одного неприпустимого методу виховання буває достатньо для відновлення судового процесу. Часто можна зустріти цілий комплекс взаємозалежних один з одним причин: пияцтво батьків, побиття, образи дитини тощо У будь-якому випадку, перш ніж звертатися з позовом до суду щоб “відрізати шмат”, слід кілька разів гарненько подумати про можливі наслідки, все ретельно зважити.

Хто може ініціювати питання?

Якщо є незаперечні підстави для позбавлення батьківських прав, нормативної правової бази, що регламентується подача позову обмеженим колом осіб. До цього списку слід віднести:

  • одного з батьків (матері чи батька);
  • опікуна або піклувальника;
  • прокурора;
  • керівників структур, створених для захисту прав не досягли повноліття діточок (органи опіки, притулки, дитячі будинки).

Інші особи можуть лише ініціювати подання позову, при необхідності брати участь у суді в якості свідків як з одного, так і з іншого боку, але ніяк не особисто звернутися з документами в суд. Позбавлення батьківських прав проводиться з обов’язковою участю органів, що займаються питаннями опіки та піклування, а також прокурора. Вони безпосередньо залучені до судового процесу, їхню думку про доцільність прийняття ствердної вердикту буде враховано. При розгляді справи суду першорядну роль відіграватимуть інтереси дитини. Якщо він вже досяг 10-річчя, його думка буде прийнято до уваги, а відсутність можливості – озвучена представником. У разі виявлення у справі ознак кримінального діяння прокурор буде негайно поінформований про цей факт.

Порядок позбавлення батьківських прав. З чого почати?

Перед тим як йти до суду з позовом, необхідно відвідати органи опіки та піклування, щоб пояснити їм причини, які послужили поштовхом до цього рішення. З собою потрібно принести підтверджують свідоцтва про народження дитини, одруження, розлучення (за наявності), виписки з будинкової книги та особового рахунку за місцем реєстрації. Також потрібно характеристика на позбавлення батьківських прав відповідача, яка надається суду з метою описати його негативні сторони.

В першу чергу, необхідно відвідати ряд організацій (правоохоронні органи, службу судових приставів, медичні установи) для збору доказів і фактів негативної поведінки. Не зайвим буде запастися такими документами, як судмедекспертиза зняття побоїв, свідчення, докази побиття дитини, судові рішення про стягнення аліментів, довідки про заборгованість, приводи в поліцію, судимості, виписки наркологічного диспансеру, що підтверджують постановку та перебування особи на обліку.

Що надати суду?

Щоб відкрити судову справу, необхідно підготувати документи для позбавлення батьківських прав та будь-які підтвердження неналежної поведінки відповідача, які можуть зіграти свою роль при прийнятті суддею рішення. Правильність підготовки документації, збір доказової бази із залученням третіх осіб – свідків – половина справи. Законодавчо грамотно побудовану «сухий» (без емоцій) захист інтересів позивача краще довірити юридично підкованому професіонала, здатного оперувати всіма тонкощами і нюансами сімейного права.

Обов’язковий перелік документації, що регламентує сімейне право. Позбавлення батьківських прав відбувається при наявності представленого в суд аргументованого позовної заяви з проханням про прийняття такого рішення. Позов приноситься за місцем знаходження відповідача. Якщо, наприклад, місцезнаходження його невідоме, належне виховання та утримання ним не здійснюються, заяву можна подати за місцем знаходження довірителя, а також заочно позбавити прав відповідача. Дитина у віці від 10 років має всі підстави і права самостійно від свого імені написати таку заяву. В позові слід викласти суть питання з приведенням доданих в письмовому вигляді обставин і фактів. Обов’язково вкажіть ПІБ, реєстрації та проживання, паспортних даних, телефонів позивача. До заяви потрібно додати копії свідоцтв про народження дитини, шлюб та його розірвання, документи, що підтверджують добробут позивача, а також всі можливі довідки, які є підставою для позбавлення батьківських прав.

Що може вплинути на рішення судової інстанції?

При прийнятті судом неупередженого рішення повинні бути перевірені умови проживання та важливі показники якості у вихованні дитини: наскільки дитина фізично розвинений, відвідує освітню організацію, яка його успішність і поведінку, правильно складений режим дня (раціональне харчування, відпочинок, свіже повітря), не потрібно медичний догляд? Ці та інші чинники дозволять визначити прояв батьківського піклування щодо дитини, наскільки налагоджено в їх відносинах психологічний контакт, спілкування, необхідний для розвитку самосвідомості, внутрішнього світу дитини. З урахуванням документів, що характеризують місце проживання (акт обстеження), працездатність і дохід заявника, а також укладення психолога (бесіда спеціаліста з дитиною обов’язкова) буде підготовлено і озвучено в суді думку прокурора і органів опіки по суті питання. Сама дитина, яка досягла 10-річчя, може на засіданні озвучити свою позицію, але судовий вердикт може з нею не збігатися при явному протиріччі інтересам дитини.

Позов задоволено. Що це означає для відповідача?

Задовільний (позитивне) рішення про позбавлення батьківських прав, яке вже набуло законної чинності, підлягає відправленню у триденний термін в органи РАГСУ за місцем, де народилася дитина. Фактично воно обриває родинні зв’язки, контакти, позбавляє батьків обов’язків за виховного процесу дитини. Призначені державою батькові пільги та допомоги автоматично відміняються. Всі рішення щодо подальшого сумісного проживання дитини з батьком вирішуються в суді з врахуванням положень Житлового кодексу Росії. Категорично виключається можливість захисту прав відповідача, наприклад, по спадкових справах, за змістом себе повнолітніми дітьми. Разом з тим за батьком залишається його прямий обов’язок по утриманню дитини (сплату аліментів), а за дитиною – право власності на рухоме і нерухоме майно, право користування житлоплощею, право на одержання спадщини тощо.

Якщо відбулося позбавлення батьківських прав, доведено недбайливе ставлення до дитини, на другого з батьків або органи опіки лягає складна, але життєво необхідне завдання по визначенню майбутньої дитини. Результатом повинно стати становлення повноцінного члена суспільства. Добре, якщо у дитини є можливість залишитися з родичами, бабусею і дідусем. Однак нерідкі ситуації, за яких дитину відправляють у дитячий будинок.

Що таке обмеження в правах?

Не всі справи можливі з позитивним результатом. Іноді заявнику у позові може бути відмовлено. У практиці Верховного суду Росії розглядалися випадки, при яких відносно відповідача було винесено звичайне попередження без позбавлення прав на виховання дитини, навіть якщо за формальними ознаками наявності були всі підстави. Доскональне вивчення кожної ситуації окремо може виявити те, що підстави могли виникнути в результаті випадкового збігу обставин.

Також рішенням суду може накладатися обмеження в правах, коли дитину забирають від батьків, але позбавлення прав при цьому не відбувається. Обмеження може зводитися, наприклад, до зустрічей з дитиною позначені другим батьком дні. Заявниками позову в даному випадку можуть виступити родичі, керівники освітніх організацій, прокурор або органи опіки. Покладання обмеження в правах може бути пов’язано з рядом причин, за якими перебування дитини з батьками неможливо. Наприклад, якщо мова йде про серйозні хвороби, розлади психічного характеру, випадки, при яких є підстави для позбавлення батьківських прав не встановлені в повній мірі, а перебування дитини з батьками неприпустимо, чревате наслідками. У такому випадку дитина забирається органами опіки на строк до 6 місяців.

Після закінчення півроку (можливо і раніше), якщо поведінка батьків залишиться колишнім, ймовірно позбавлення батьківських прав. Рішення суду приймається з урахуванням позиції прокурора і органів опіки. На батьків покладається обов’язок по виплаті аліментів. Стосовно наслідків, вони аналогічні з тими, що виникають при позбавленні батьківських прав (відсутність можливості виховання дитини батьком, отримання ним посібників, обов’язок по утриманню та ін). При обмеженні права може бути збережено спілкування з батьком, якщо не відбувається шкідливого впливу на дитину, а також якщо органи опіки (або опікуни, піклувальники, прийомні батьки) не заперечують проти цих контактів. В майбутньому, маючи випадки позбавлення або обмеження в батьківських правах, людина вже не зможе виступати опікуном, піклувальником чи усиновлювачем.

Позов задоволено судом. Можливо в подальшому відновитися в правах?

Якщо ж сталося обмеження або позбавлення батьківських прав, практика показує, що іноді їх можна відновити (за винятком випадків, при яких дитина вже усиновлена). Така обставина можливо після закінчення півроку з дня набрання чинності рішення суду. Для цього разом з позовом заявника необхідно надати суду документальні докази змін у поведінці заявника в кращу сторону. Суду з участю прокурора і органів опіки та піклування розгляне справу по суті питання і може навіть не просто відновити в правах, але і повернути дитину батькам. Якщо дитина старше 10 років, відновлення в правах може відбутися тільки з його згоди, але він має право дати відмову.

Чи можуть діти бути передані органам опіки без судового вердикту?

Органи опіки і піклування вправі забрати дітей у батьків (опікунів, піклувальників) і влаштувати їх тимчасово (до рішення суду) в іншому місці, якщо є факти жорсткого порушення положень Сімейного кодексу Росії, явна загроза життю і здоров’ю дитини. Про інцидент, що стався відразу повинен бути повідомлений прокурор, а уповноваженим на те державним органом виконавчої влади суб’єкта Росії видано відповідний документ, на підставі якого в 7-денний термін орган опіки повинен звернутися з позовом до суду.

Comments are closed.