Пенсійне страхування – що це?

Пенсійне страхування – це страхування, спрямоване на створення джерел фінансування пенсії. У розвинених країнах, на зразок Західної Європи, США і Канади, воно є основою пенсійної системи.

Обов’язкове пенсійне страхування

Розрізняють державне та недержавне страхування. Перше здійснюється на підставі законів, норм і актів країни, при цьому право на нього мають всі громадяни.

Розміри виплат залежать від трудового стажу та окладу працівника, ступеня втрати працездатності й інших нюансів. Вони розраховуються в кожному випадку індивідуально.

Добровільне страхування

НПР – це система накопичень, яка має кілька основних відмінностей від обов’язковою:

• по-перше, страхувальником у цьому разі виступає не держава, а приватні пенсійні фонди або страхові компанії;
• по-друге, воно не є обов’язковим – якщо від державного відмовитися не можна, то у випадку з добровільним все залежить від бажання самого громадянина;
• по-третє, розмір внесків визначається договором між страховою компанією або фондом і клієнтом;
• по-четверте, розмір виплат залежить від розміру внесків – стаж роботи, посада, оклад і все інше впливає на нього лише побічно.

Страхування в Англії

В якості прикладу можна взяти два не останніх держави на європейській арені – Великобританію і Німеччину.

Великобританія має дуже складну, стару і багаторівневу пенсійну систему. Там Люди отримують гроші, що йдуть з двох джерел: базового та трудового, залежного від стажу та окладу.

На базове пенсійне страхування мають право жінки та чоловіки від 60 і 65 років відповідно. Розмір такої пенсії обмежений і залежить від показника інфляції і стажу роботи. Гарантія держави – 20% від середньої зарплати людини.

«Трудова пенсія виплачується з національної страхової системи, і її формують внески працівника навпіл з роботодавцем. Вона повністю залежить від внесених сум, але все одно пропонує в підсумку лише близько 20% від зарплати.

Пенсійна система Німеччини

Пенсійна система Німеччини має три рівня і схожа на системи Австрії, Італії і Франції. Перший рівень – обов’язкове страхування від держави. Проте обов’язковим воно є лише для деяких категорій, таких як робітники, службовці, діячі мистецтва і публіцисти, ремісники, а також особи, які працюють на дому.

Сюди ж потрапляють чиновники, фермери та члени їх сімей, а також представники деяких професійних груп: лікарі, ветеринари, аптекарі, адвокати, архітектори і т. д.

Ця базова пенсія в Німеччині залежить від зарплати та трудового стажу.

Другий рівень – так звані «пенсії від підприємства». Він не є обов’язковим. Фірма-роботодавець сама вирішує, подбати їй про своїх колишніх співробітників. Пенсії від підприємства існують як доповнення до базового державному забезпеченню.

І, нарешті, третій рівень – у доповнення до державного: турбота про себе в приватному порядку. Для цього може використовуватися майже будь-легальний спосіб створення пасивного доходу – фонди цінних паперів, купівля нерухомості, поліси страхових компаній і т. д.

Страхування в Росії

На початку двохтисячних в країні пройшла пенсійна реформа, яка вилилася в появу так званого ОПВ. У 2002 році В Росії було введено обов’язкове державне пенсійне страхування – згідно з ним, у кожного громадянина РФ, який народився у 1967 році або пізніше, створюються страхова і накопичувальна частини пенсії з грошей, які вніс роботодавець.

Дана система має два рівні – страховий і накопичувальний.

Страхова частина – варіація на тему розподільної системи, такий же, що існувала і раніше. Працює і отчисляющий гроші людина резервує за собою право на пенсію в майбутньому, у той час як його гроші йдуть на виплату пенсій попереднього покоління.

Обслуговується це все Пенсійним фондом Російської Федерації. Виплати кожен рік індексуються.

Накопичувальна частина, на відміну від страхової, індивідуальна. Гроші з цього рахунку можуть йти тільки тій людині, який робив внески, або його наступникам. Зараз існує два способи управління накопичувальної частиною:

• через недержавний фонд пенсійного страхування (щоб вдатися до нього, потрібно стати клієнтом НПФ шляхом укладення договору);
• через Пенсійний фонд РФ – ця опція включається за замовчуванням на початку трудової діяльності, її можна змінити, а також завжди до неї повернутися.

СНІЛС

За діючою нині схемою, щоб розпочати процес, потрібно зареєструватися в системі ПФ. В результаті такої реєстрації відкривають людині індивідуальний рахунок з номером – СНІЛС. Документ, на якому вказується номер, має довгу назву: “Свідоцтво обов’язкового пенсійного страхування”.

З його допомогою можна отримати різноманітні держпослуги, в тому числі в онлайн-режимі – від допомоги медиків і до придбання пільгових квитків на транспорт.

Для працюючих громадян найпоширеніший спосіб отримати свідоцтво пенсійного страхування – через роботодавця. Якщо його немає, необхідно заповнити спеціальну анкету, яка потім надсилається до ПФ, і протягом трьох тижнів там відкривають рахунок.

Дитина до 18 років також може мати подібний документ – в цьому випадку заяву подають батьки або уповноважені особи.

Як працює НПФ?

НПФ є особливим видом некомерційної організації. Відповідно до законодавства Росії, його діяльність схожа на роботу Пенсійного фонду РФ. Він так само, як і ПФР, збирає кошти, займається їх урахуванням, інвестуванням, призначає і виплачує “свою” частину трудової пенсії.

Що відбувається з рахунком людини, що уклав контракт з ПЕНСІЙНОГО фонду, також відображається на індивідуальному страховому рахунку. Обов’язок держави входить інформування громадян, які мають свідоцтво пенсійного страхування про стан їх рахунки.

Дія НПФ контролюється декількома державними установами – в числі їх Пенсійного фонду, Федеральна податкова служба, незалежні аудитори і актуарії, рахункова палата та інші.

Найбільшими НПФ за обсягом пенсійних резервів на кінець березня 2014 року були: НПФ «Газфонд», «Добробут», «Електроенергетика», «Транснефть», «Телеком-союз», «Нефтегарант».

Що стосується обсягів пенсійних накопичень, тут картина трохи інша. Тут у лідерах НПФ «Лукойл-Гарант», «РГС», знову НПФ «Електроенергетика» і «Добробут», є також НПФ Ощадбанку і ВТБ Пенсійний фонд.

Альтернативи

Крім недержавного пенсійного фонду, існують і інші можливості забезпечити гідну пенсію. Серед них – страхове пенсійне страхування. Ще одним варіантом є банківські програми.

Таким чином, на першому, базовому рівні, людина отримує допомогу і підтримку з боку держави. В доповнення до цього він може укласти договір з НПФ, вдатися до відповідної банківської програмі або придбати поліс накопичувального страхування життя у страхової компанії.

Як працює поліс?

Накопичувальне страхування життя повністю виправдовує свою назву – це договір зі страховою компанією на строк від 5 до 40 років, протягом яких людина вносить кошти на свій рахунок. Суми виплат і кінцеву суму клієнт вибирає сам.

Ключовий момент тут наступний: все, що потрапило на рахунок, плюс дохід, зароблений за допомогою цих грошей компанією в рамках договору, після закінчення терміну повертається людині. Страхові компанії гарантують клієнтові дохід як мінімум 4% від внесеної суми, чого не може дати ні банківське, ні державне пенсійне страхування. Частина програм передбачає також безпосередньо страховку від нещасного випадку смертельної хвороби, інвалідності.

Після закінчення часу договору у клієнта є вибір – він може отримати всю суму відразу або компанія буде виплачувати її щомісяця, точно так само, як виплачується державна пенсія.