ПДВ входить: розрахунок і облік

Віктор Кузьмін
1 minute

Таких понять, як вхідний та вихідний ПДВ, не міститься в Податковому кодексі чи іншому правовому акті. Тим не менш більшість бухгалтерів і будь податковий фахівець прекрасно з ними знайомі — ці висловлювання відносяться до професійного сленгу.

Вихідний ПДВ також називається вихідним — це податок, який компанія виставляє своїм покупцям в рахунках-фактурах і повинна сплатити до бюджету. Але перш за його суму можна зменшити на розмір ПДВ, що входить. Так називають той податок, який компанія платить своїм постачальникам у складі ціни за придбаний товар або послугу.

Де шукати вхідний податок

Купуючи що-небудь для своєї діяльності у продавця, який сам є платником ПДВ, компанія отримує рахунок-фактуру. У ньому має зазначатися вартість товару (послуги), а також окремим рядком — «у тому числі ПДВ». Ось цей податок і є вхідним (вхідним) або пред’явленим. А називається він так тому, що пред’являється продавцем при придбанні товару, тобто на його «вході» в компанію.

Навіщо виділяти вхідний ПДВ? Справа в тому, що якщо виконуються певні умови, платник податків має право на відрахування. Щоб зрозуміти природу вирахування, потрібно розглянути, як відбувається рух товару від виробника до кінцевого покупця.

У найпростішому разі учасників угоди всього два — виробник і покупець. Виробник встановлює ціну на товар, обчислює і додає до неї податок. Отримавши оплату, виробник сплачує податок до бюджету, решта ж сума йде до нього в дохід. Таким чином, незважаючи на те, що платником податку є виробник, реально сплачується він за рахунок покупця.

Що таке ланцюжок ПДВ

Але найчастіше між виробником і покупцем стоять посередники. Наприклад, шлях до споживача виглядає так: Виробник — Оптовий постачальник — Магазин — Покупець. Кожен з учасників цього ланцюга, крім кінцевого споживача, продає товар наступного за певною ціною, у складі якої є ПДВ. При цьому два проміжних ланки мають право відняти вхідний податок.

Пояснимо на прикладі. Оптовик придбав у Виробника товар вартістю 1000 рублів за штуку, в тому числі ПДВ 152 рубля. Це вхідний податок для Оптовика. Його націнка з урахуванням податку становить 500 рублів. Таким чином, в Магазин товар надійде за ціною 1500 рублів, у тому числі і ПДВ 228 рублів. Це вихідний податок Оптовика. Завдяки механізму вирахування Оптовик може зменшити податок до сплати в бюджет на суму вхідного ПДВ. Розрахунок податку в цьому випадку буде такий: 228 – 152 = 76 рублів з кожної одиниці товару. Тобто Оптовик з власних коштів сплачує лише податок зі своєї націнки. А решту передає наступному ланці — Магазину.

Магазин купує товар за ціною 1500 рублів за одиницю, в тому числі ПДВ 228 рублів. Нехай націнка магазину з урахуванням податку також складе 500 рублів. У підсумку Покупець купує товар за ціною 2000 рублів, у тому числі ПДВ 305 рублів. Магазин застосовує вирахування і зменшує свій податок до сплати. Його сума складе 305 – 228 = 77 рублів. Виходить, що Магазин також платить податок тільки з власної націнки. А основна його сума включається до роздрібну ціну і перекладається на плечі Покупця.

Як бачимо, податок передається по ланцюжку від однієї ланки до іншого. І це не метафора — термін «ланцюжок ПДВ» цілком офіційний і застосовується податковими органами.

Умови вирахування

Щоб відняти ПДВ входить і зменшити свої податкові зобов’язання, необхідно виконання кількох умов:

  • Придбані компанією товари (послуги) повинні використовуватися для діяльності, що обкладається цим податком. Іншими словами, право на вирахування вхідного податку мають платники цього податку. Що з ним робити всім іншим, залежить від прийнятої в компанії системи оподаткування та її облікової політики. Наприклад, вхідний ПДВ при УСН з об’єктом «доходи мінус витрати» може бути включений до складу витрат, що враховуються при розрахунку податкової бази.
  • У покупця повинен бути коректно складений рахунок-фактура, виставлений продавцем.
  • На момент застосування вирахування товари та послуги, за якими він заявляється, повинні бути прийняті організацією до обліку.

    • Про важливість рахунків-фактур

    Основним документом для вирахування вхідного ПДВ є рахунки-фактури. До їх коректного складання слід поставитися дуже серйозно, оскільки з 2015 року дані цих документів входять до складу декларації.

    При камеральній перевірці інформація, яку вказав покупець товару у своїй декларації, буде співставлене з відомостями продавця. Якщо при цьому будуть виявлені які-небудь розбіжності, то сторони угоди отримають вимоги пояснити сформовану ситуацію. При несприятливому розвитку подій вирахування з компанії можуть бути зняті, а значить, податок доведеться доплачувати. Крім того, ИФНС виставить штраф і нарахує пені за несвоєчасну сплату податку.

    В якому періоді можна відняти ПДВ

    Відрахування пред’явленого постачальниками ПДВ можна зробити в тому періоді, коли здійснилися всі зазначені вище умови. Однак робити це відразу необов’язково — закон дозволяє зробити вирахування податку протягом трьох років. Цією можливістю зручно користуватися, наприклад, в тому випадку, коли постачальник затягує з оформленням рахунка-фактури.

    Крім того, механізм відкладення вирахування часто застосовується для того, щоб не допустити відшкодування з бюджету. Так буває, коли розмір вхідного ПДВ перекриває розмір вихідного. Відшкодування пов’язане з податковою перевіркою, а добровільно на це піде далеко не кожна компанія. Так от, щоб цього уникнути, можна прийняти до відрахуванню в поточному кварталі не весь вхідний ПДВ, а лише його частина. Решті ж податок може бути прийнятий до відрахування пізніше — в будь-якому періоді протягом трьох років.

    Роздільний облік вхідного податку

    Досить часто компанія поряд з видами діяльності, які обкладаються ПДВ, здійснюють та неоподатковувані операції. При цьому може використовуватися, наприклад, один і той же матеріал. І заздалегідь не завжди відомо, скільки його піде на оподатковуваний діяльність, а скільки — на неоподатковувану. В цьому випадку для можливості застосування податкового вирахування компанія повинна вести роздільний облік вхідного ПДВ. Подробиці його організації прописуються в обліковій політиці.

    У бухгалтерському обліку пред’явлений ПДВ враховується на рахунку 19. При здійсненні оподатковуваних і неоподатковуваних операцій до нього відкриваються кілька субрахунків для обліку вхідного податку з товарів і послуг, які:

    • застосовуються в оподатковуваних операціях;

    • беруть участь тільки в неоподатковуваних операціях;

    • використовуються і в тій, і іншій діяльності.

    Вхідний ПДВ, який припадає на оподатковувані операції, можна заявити до відрахуванню. А ту частину податку, яка відповідає неоподатковуваним операціям, можна списати на витрати з податку на прибуток. Але як же бути з третьою частиною, яка відноситься і до тих, і до інших операцій?

    Якщо компанія веде роздільний облік ПДВ, вона зможе заявляти до відрахуванню частина такого податку. Щоб визначити яку саме, необхідно обчислити частку виручки, отриману в періоді від оподатковуваній діяльності, у загальному обсязі виручки від реалізації. До відрахування можна прийняти аналогічну частку вхідного податку з товарів та послуг, які придбані для оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій.

    Отже, вхідний ПДВ — ключове поняття для застосування вирахувань з цього податку. А вони, в свою чергу, є легальним механізмом для законного зменшення податкового тягаря. Однак лише в тому випадку, коли виконуються всі умови, встановлені законодавством.