Особливості конституції РФ. Конституція Російської Федерації

Монозаконность

Суть Конституції РФ пов’язана з характером формується в країні державної системи. До недавнього часу, аналогічно радянського і пострадянського періодів, розвиток здійснювалося в рамках “монозаконности”. Це значить, що Конституція являє собою єдину, цілісну структуру. Будь-які доповнення та зміни, внесені законом, неодмінно інкорпорувалися і в її текст.

Тут варто навести наочний приклад. Зокрема, можна сказати про прийняття законів про доповнення і зміну Конституції 1989-93 рр. Істотні поправки були внесені в 1992 році в ході VI З’їзду народних депутатів. Такий порядок існував аж до кінця вересня 1993 року. З’їздом народних депутатів могли вноситися доповнення і зміни допомогою закону, за згодою не менше 2/3 від усього числа депутатів. Цей же порядок дотримувався при прийнятті рішень про призупинення дій окремих частин Конституції, делегуванні повноважень Верховній раді від СНР.

У всій системі монозаконности, що існувала до певного періоду в країні, мали місце два винятки. В даному випадку конституційним значенням були наділені Декларації про суверенітет РФ (від 12-го липня 1990 року) і свободі і незалежності громадян (від 22-го листопада 1991 року). Багато приписи зазначених джерел мали особливе значення при становленні демократичної державності в країні. Свободи і права людини і громадянина, таким чином, були зведені в категорію вищих цінностей суспільства і влади. У зв’язку з цим вони були інкорпоровані в текст основного Закону.