Особисті права і свободи людини. Громадянські (особисті) права і свободи

Народний суверенітет

Він є фундаментом конституційної держави. Носій суверенітету – в даному випадку народ – складається з людей, від яких, в результаті, виходить владу. У рамках конституційного ладу народ являє собою демократичну спільноту. Воно свідомо орієнтується на забезпечення захисту індивіда як найвищої цінності. У цьому народ бачить свій обов’язок.

Дана орієнтація дозволяє уникати наслідків, до яких може приводити свідоме перебільшення влади держави і колективу – панування тоталітарної системи. Народ, нездатний перманентно або не бажає визнати цінність кожного індивіда і діяти відповідно до цього положення, не може організовуватися в істинно демократичне співтовариство навіть із застосуванням різних юридичних інструментів. З цього можна зробити висновок, що авторитет держави за своєю природою вторинний.

Забезпечення захисту

Якщо на особисті права і свободи індивідів посягає держава, завдання демократичного суспільства – забезпечити недоторканність кожного свого члена. При цьому захист людей від посягань соціуму повинна забезпечуватися владою. В останньому випадку мова йде про різноманітних групах, які користуються політичним впливом, здатних зазіхати на свободи і права членів суспільства.

Забезпечення захисту вимагає надання державі відповідних можливостей і повноважень на випадок ймовірного порушення в повсякденному житті. При цьому сама влада повинна виконувати активні дії, застосовувати різні норми процесуального та матеріального права. В якості одного із заходів може виступати підвищення ефективності судового захисту. Разом з цим зберегти особисті права і свободи індивідів неможливо без зусиль держави в духовній і матеріальній сферах. В даному випадку мова йде про забезпечення людей прожитковим мінімумом, про розвиток соцструктур, культури, шкільної освіти, охорони здоров’я.