Основні міжнародні акти
Всі міжнародне право ґрунтується на законодавчих актах, створених державами та їх об’єднаннями, – міжнародних актах. Ця галузь права є першоджерелом для законів окремих суверенних держав, які є на міжнародній арені. Зокрема ратифіковані Російською Федерацією (тобто, прийняті) багато міжнародні акти, які були укладені між різними країнами.
Які з таких законів є найбільш важливими, які їх різновиди бувають і які завдання поставлені перед такими документами? Про це далі більш детально.
Загальне поняття
В юридичній термінології присутнє таке поняття як міжнародний нормативно-правовий акт. Воно позначає документ, який був укладений між різними державами, присутніми на міжнародній арені. Вони укладаються виключно на добровільних та договірних засадах.
Основні і найбільш важливі міжнародні акти мають особливе значення для законодавств держав, так як в їх змісті закладено основні поняття щодо правових систем, людських прав і гарантій, а також багатьох інших елементів, які необхідні для ведення нормальної правової діяльності будь-якої держави. На підставі таких документів дуже часто трактуються закони суверенних держав, так як міжнародні акти є основними джерелами права в них.
Основні завдання міжнародних документів
Кожний нормативно-правовий документ на міжнародній арені має велике значення світової політики. Зміст кожного такого акта спрямовано на забезпечення миру між країнами, на їх підставі врегульовуються всілякі міждержавні і внутрішньодержавні конфлікти. Багато міжнародні нормативно-правові акти регламентують порядок правозастосовчої діяльності різних структур, які є у всіх країнах (наприклад, служби безпеки). Крім усього іншого, такі документи є основою для всього механізму правового регулювання в країнах на світовій арені.
Різні акти можуть виступати у різноманітних значеннях. Багато хто з них представляють собою роль документів, тлумачать норми права. Крім цього, деякі з них є актами застосування права, а також його реалізації прав і обов’язків його суб’єктів.
Міжнародні договори
Такі типи міжнародного акта полягають у багатосторонньому порядку. Багато договору, які зараз є в системі даної галузі права, що існують вже протягом тривалого періоду. Прикладами тому можуть послужити Загальна декларація прав людини, а також Статут ООН.
Договори, як правило, створюються для того, щоб врегулювати будь-які питання, що виникло на міжнародній арені. Дуже часто таким чином виробляється стримування міждержавних конфліктів.
Чимала кількість документів даного характеру створюється на предмет комерційного арбітражу та ведення міждержавної господарської діяльності. Такі документи мають комерційне значення. Прикладами таких договорів можуть стати Конвенція про єдиний закон про арбітраж, Женевський протокол про арбітражні застереження, а також Конвенція про заснування багатостороннього агентства по гарантіям інвестицій.
Односторонній юридичний акт
Чимале значення у правовій системі мають міжнародні нормативно-правові акти, укладені в односторонньому порядку. В таких документах не передбачається досягнення будь-якої угоди – вони являють собою акт, що проголошує що-небудь. З допомогою односторонньої угоди держава-учасник на міжнародній арені може заявити про визнання чого-небудь, відмову або протест на щось. Такі документи можуть бути видані у відповідь на яке-небудь подія, що відбувається у світі, наприклад, на окупацію однієї країни іншою державою. Такі акти створюються органам, які уповноважені державою на ведення зовнішньої політики в РФ це Міністерство закордонних справ.
Міжнародні правові акти ООН
Дані документи мають особливе значення для міжнародного права, так як вони є основоположниками всіх законів, що закріплюють людські та громадянські права і гарантії. Генеральна Асамблея організації видає велику кількість резолюцій, в яких пропонуються багато рекомендацій, а також тлумачаться поняття міжнародних документів. Величезний вплив на міжнародну політику надала видана в 1960 році Декларація про надання незалежності колоніальним країнам – саме в її тексті забороняється проведення колонізації інших держав.
Всі резолюції ООН, як правило, переслідують питання роззброєння та підтримання міжнародної безпеки, в них вирішуються питання щодо культурних цінностей, а також соціальні та гуманітарні питання. Крім цього, документи, видані ООН, що регламентують ведення всіх бюджетних операцій самої організації, а також регулюють моменти, пов’язані із міжнародною політикою.
Загальна Декларація прав людини
Даний документ має величезне значення для всього існуючого світопорядку і для кожної цивілізованої, суверенної країни. Він був прийнятий в післявоєнний період, коли питання про захист прав людини стояли руба – в грудні 1948 року.
В тексті даного документа розглядається повний спектр прав людини, які повинна забезпечувати кожне держав. На підставі цієї Декларації створюються сучасні конституції країн, а також пишеться і трактується законодавство.
В структуру цього акта входять 30 статей. Вона носить виключно рекомендаційний характер, однак, незважаючи на це, її положення широко застосовуються у багатьох країнах. У деяких державах статті документа визнаються частково, через особливих культурних цінностей.
Конвенція проти катувань і жорстокого поводження із людьми
Це ще один документ, прийнятий ООН, який носить рекомендаційний характер і закріплює певні права та гарантії людини і громадянина. У такому документі відображається заборона на застосування насильства в адресу людей, а також на видачу осіб в ті країни, в яких до них можуть бути застосовані серйозні знущання, тортури і завдані каліцтва.
Станом на 2016 рік в такий Конвенції беруть участь 158 держав, які забороняють на законодавчому рівні розправи над людьми.
Цей документ був прийнятий у 1984 році, але в законну силу вступив у 1987 р.
Конвенція про захист прав і основних свобод
Одним з основних міжнародних актів є дана Конвенція ООН. Вона також прописує рекомендації щодо надання державами свобод і прав людини і громадянина. Цей документ набрав чинності у вересні 1953 року, але сам договір був підписаний в 1950 р.
На підставі такої Конвенції в даний час існує Міжнародний суд з прав людини, куди має право звернутися кожен житель країн, що ратифікували документ, але тільки після розгляду своєї справи у всіх можливих інстанціях. Саме з допомогою даної структури забезпечується механізм захисту прав і свобод, які прописані в Конвенції (добровільний вступ у шлюб, життя, свобода, рівність і заборона дискримінації, свобода вираження думок та ін)
Важливим фактом є те, що даний договір був підписаний усіма країнами, що входять до складу Ради Європи. У Росії даний документ був ратифікований в 1998 році, однак не повністю: на сьогоднішній момент країна не визнає такі пункти документа, як скасування смертної кари і загальна заборона дискримінації.
Пакт про політичні та громадянські права
Це основний міжнародний правовий акт, яким регулюється цілий спектр прав і свобод людини і громадянина в галузі політики і цивільних відносин. Цей документ Росія ратифікувала, ще будучи в складі СРСР – в 1978 році. Що стосується дати прийняття самого акту, то це сталося в 1966 році.
Зараз цей документ підписаний 168 країнами, які є на світовій арені. Комітет з прав людини, який був створений при ООН, займається веденням нагляду за виконанням даного пакту. Саме сюди подаються всі доповіді країн-учасниць договору, а також скарги від одиничних осіб.
В тексті такого документа закріплено основне право, що полягає в можливості народів самовизначатися. До його тексту також додається офіційне тлумачення, додатковий каталог прав, а також порядок виконання зазначених зобов’язань.
Правила поводження з ув’язненими
Велику увагу світової арени прикута до такого документу, який носить назву Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими. Він також ратифікований Російською Федерацією.
Даний документ має другу назву – Правила Нельсона Мандели. Воно було присвоєно акту в честь імені автора. Структура документа невелика – складається він з вступу і 16 статей. Саме в них закріплено положення про заборону застосування тортур до ув’язнених, які перебувають у місцях відбування покарання. До кожного із злочинців слід ставитися максимально гуманно і ввічливо – це також одне з положень документа – це правило створено на підставі того, що людина сам по собі являє собою цінність, а також має гідність, яке не можна порушувати ні за яких обставин.
Велику увагу в документі приділено умовами утримання ув’язнених, а також ведення освітньої та іншої діяльності серед них. Тут же передбачена система поділу ув’язнених у камерах, у залежності від виду і тяжкості вчиненого злочину.
Статут ООН
Ще один міжнародний акт-джерело права для багатьох держав – Статут ООН, який існує з 1945 року. Текст даного документу має велике значення для міжнародної політики, так як містить в собі не тільки всі юридичні особливості організації, але також і регламентує діяльність багатьох організацій, що діють в країнах світу, що підписали його. У тексті цього міжнародного акта йдеться про те, що всі держави-члени ООН, які підписали його, зобов’язані дотримуватися чіткості всі запропоновані умови. В іншому випадку до сторони, яка не виконує цієї вимоги, застосовуються санкції.
У структурі змісту даного нормативного акта міжнародного права є розділи, які регламентують роботи Ради Безпеки, Міжнародного Суду, Секретаріату, а також систем опіки та Генеральної Асамблеї. Крім цього, в акті прописуються можливі дії, що ведуть до розв’язання конфліктних ситуацій, що можуть виникнути в країнах-членах організації.
Міжнародні акти РФ
Росія – це держава, яка також має членство в ООН. На підставі даного факту держава зобов’язана дотримуватися, в першу чергу, всі пункти Статуту організації, який був підписаний країною в 1945 році. Росія ратифікувала практично всі міжнародні акти і договори, прийняті Асамблеєю, причому, вони мають особливу перевагу перед законами країни в тому випадку, якщо між нормами права виникають деякі колізії. Крім Статуту ООН, країною також ратифіковані норми міжнародних актів, в яких прописуються права людей і громадян, ув’язнених, а також заборони на работоргівлю, тортури над людьми і нелюдські покарання. У законах країни чітко відображаються практично всі норми, передбачені даними договорами і конвенціями. Крім того, за їх недотримання покладається відповідне покарання у вигляді притягнення до відповідальності. Більшою мірою В законах держави приділяється увага до забезпечення з боку держави основних гарантій прав і свобод людей, що перебувають на території країни.