Оперативний експеримент. 144-ФЗ «Про оперативно-розшукову діяльність»

У ФЗ “Про оперативно-розшукову діяльність” закріплено перелік заходів, що здійснюються правоохоронними органами для виявлення і притягнення до відповідальності осіб, які вчинили протиправні діяння. Цей перелік вважається вичерпним і може коригуватися виключно на підставі федерального закону. В якості одного з ОРМ у переліку названо оперативний експеримент. Значення цього заходу для оперативно-розшукової діяльності переоцінити складно. Розглянемо особливості проведення оперативного експерименту.

Трактування поняття

На жаль, в ФЗ “Про оперативно-розшукову діяльність” визначення розглянутого заходу не розкрито. Формулювання, проте, присутній в Рекомендаційному законодавчому акті “Про боротьбу із злочинністю”, затвердженому Постановою Асамблеї країн-учасниць СНД у 1996 р.

У статті 26 зазначеного документа поняття “оперативний експеримент” визначається наступним чином. Під ним розуміється відтворення обстановки, дій, інших обставин події, вчинення здійснення необхідних заходів для припинення злочинів, виявлення суб’єктів, їх підготовляють бо роблять. Метою оперативного експерименту може бути також перевірка і оцінка інформації про можливі незаконні дії, отримання нових відомостей про злочинну діяльність.

Це визначення багато в чому схоже з трактуванням такого поняття, як “слідчий експеримент”. Про це оперативному розшукову заході говориться в статті 181 КПК.

Нюанси

Оперативний експеримент необхідно відрізняти від слідчого. Останній здійснюється уповноваженою особою (слідчим) для перевірки та уточнення інформації, наявної в порушеній кримінальній справі. Він здійснюється за допомогою відтворення обстановки, дій, інших обставин злочину. В ході цього заходу перевіряється можливість сприйняття тих чи інших фактів, настання наслідків. Слідчий експеримент дозволяє виявити послідовність подій, встановити механізм виникнення слідів.

Він здійснюється на підставі ухвали суду. У слідчому експерименті беруть участь, як правило, потерпілий і підозрюваний. При необхідності до цього процесуальній дії залучають фахівців, свідків, експертів.

Оперативний експеримент, в свою чергу, відрізняється від слідчого широтою цільової спрямованості. Ключовою ознакою його є конспиративность. При його проведенні маскуються цілі, завдання, ролі учасників. У задум і структуру оперативного експерименту присвячується вузьке коло службовців.

Ще одна відмінність між заходами полягає у формі фіксації результатів. При слідчому експерименті документування здійснюється строго по процесуальним правилам, при оперативному – оформляються довідки, акти, рапорти.

Слід відзначити ще одна важлива відмінність. Результати оперативного експерименту не визнаються в якості доказів. Тим не менше вони мають велике значення при отриманні інших відомостей, що формують доказову базу. Результати можуть вказувати на предмети, обставини, факти. При їх виявленні у процесуальному порядку вони приймають форму доказів.

Специфіка ОРМ

Уповноважені особи можуть проводити оперативний експеримент гласно або негласно, стосовно конкретних суб’єктів або для викриття громадян, наміри яких правоохоронним органам невідомі.

Враховуючи сказане, розглянуте оперативне захід може складатися в непроцесуальному виконання спеціальних дій, спрямованих на перевірку раніше отриманих даних, оцінку версій, відтворення картини злочину, уточнення даних, що мають суттєве значення для розслідування діяння.

Зміст ОРМ

Оперативний експеримент може включати в себе:

Створення, відтворення, використання умов, в яких будуть виявлятися злочинні наміри підозрюваних суб’єктів.

Виявлення об’єктів посягань.

Встановлення та ведення прихованого контролю.

Перевірку оперативної інформації досвідченим шляхом з фіксацією отриманих результатів і контрольованих подій.

В ході експерименту можуть вчинятися дії психологічної спрямованості. Приміром, уповноважені особи можуть перевіряти реакцію підозрюваного на присутність якого-небудь людини, демонстрований предмет, фотографії і т. д.

Підстави проведення оперативного експерименту

Наведені вище дії відрізняються за своїм характером, часу, способу проведення. Вони можуть відбуватися до або після злочину. У відповідності з цим, визначаються підстави та статус розглянутого ОРЗ. Про них йдеться в 8 статті 144-ФЗ.

Згідно з нормою, основою для експерименту виступає постанову. Представляється, що винесення та затвердження цього акта у керівника оперативно-розшукового відділу необхідні тільки тоді, коли досвідчені дії обумовлюються активною формою поведінки об’єкта спостереження. Проведення ОРЗ повинно здійснюватися з використанням засобів, речовин, предметів, обмежених або заборонених до обігу.

Сфера застосування

Розглянуте ОРМ використовується в самих різних випадках. Дуже часто захід проводиться для викриття хабарників. В ході нього, наприклад, проводиться контрольована передача грошей від учасника до вымогающему суб’єкту.

Експеримент може передбачати надання будь-якого предмета, цікавить злочинця. Приміром, торговця наркотиками передається кокаїн, марихуана або інше заборонену речовину, автомобільного шахраєві – транспортний засіб та ін.

Важливий момент

Правомірне проведення експерименту із забороненими речовинами передбачає наявність законних підстав для їх придбання. Якщо предмети будуть отримані нелегально, то учасник ОРМ сам стане суб’єктом злочину.

Дії в умовах оперативного експерименту визнаються правомірними, якщо ініціатива належить підозрюваному, який бажає здійснити операцію. Інакше учасники заходу, працюючи на показники, сприятимуть злочинності, а не вести з нею боротьбу.

Нормативні приписи

При проведенні експерименту не допускається провокація злочинного діяння. Під нею слід розуміти схиляння до вчинення протиправного діяння суб’єкта, що не має незаконного наміри.

Забороняється штучно створювати докази вчинення злочину, фіксувати фіктивні обставини, що мають значення для розслідування.

При аналізі дій учасників експерименту необхідно керуватися нормами 144-ФЗ, відомчих правових актів, а також положеннями статті 31 КК.

Експеримент може проводитися тільки для виявлення, припинення, розкриття умисних, тяжких, особливо тяжких посягань, тобто злочинів, за якими винному може звинувачують більше 5 років в’язниці.

Беручи до уваги, що кваліфікація діяння і віднесення його до тієї чи іншої категорії можливі безпосередньо в ході розслідування і судового розгляду, для виконання досвідчених дій достатньо, щоб посягання могло бути включено у відповідну категорію з своєї ваги.

Класифікація

Проаналізувавши накопичений практичний досвід, фахівці виділяють 2 основних типи експерименту. Класифікація здійснюється залежно від мети проведення ОРЗ.

Експеримент першого типу спрямований на виявлення невідомих суб’єктів. Його суть полягає у використанні контрольованих заздалегідь підготовлених об’єктів – приманок. Вони розміщуються в передбачуваних місцях скоєння злочину. Приміром, якщо говорити про крадіжки на вокзалах, станціях, в аеропортах, то такими предметами можуть служити валізи, сумки, залишені в залах очікування, автомобілі, кинуті на стоянці. Для виявлення грабежів, розбоїв оперативники використовують екіпіровку, привертає увагу злочинців, і направляються до місця ймовірного вчинення протиправних дій.

У деяких випадках проводяться досить масштабні дії. Наприклад, для проведення експерименту створюються фірми, підшукуються квартири, магазини для виявлення суб’єктів, причетних до економічних злочинів, у тому числі сбывающих вкрадене, заборонені товари та ін.

Другий тип експериментів використовується для фіксації подій та безпосереднього затримання громадян, обгрунтовано підозрюваних у незаконних діях. Зазвичай такі заходи проводяться щодо хабарників, наркоторговців, продавців зброї та ін.

Підготовчий етап

Перед проведенням експерименту керівника оперативно-розшукового відділу необхідно переконатися, що:

• характер умов, які створені працівниками, в розумній мірі є очевидним для об’єкта спостереження і, відповідно, вірно їм оцінений;
• є підстави вважати, що запланований захід дозволить виявити приховану протиправну діяльність, виявити розшукуваного громадянина або вкрадені цінності;
• формування для об’єкта, що здійснює навмисні дії, відповідних умов виправдано в силу протиправності угоди, в якій він має намір брати участь.

Алгоритм дій оперативників

На практиці склалася загальна схема проведення експерименту. Зрозуміло, у залежності від обставин, ті чи інші пункти можуть коригуватися. У загальному вигляді алгоритм дій можна представити наступним чином:

Отримання достовірних відомостей про причетність суб’єкта до замаскованого злочину.

Прийняття рішення про виконання оперативного експерименту, винесення і затвердження постанови.

Складання плану заходу.

Реалізація заходів щодо фіксації протиправної діяльності підозрюваного, слідів злочинів.

Здійснення затримання осіб в момент вчинення діяння або розшукуваного суб’єкта при виявленні.

З наведеного переліку випливає, що першим дією оперативників є перевірка інформації, що надійшла. Після цього має бути винесено та затверджено офіційну постанову про виконання ОРЗ. Без цього документа експеримент не може вважатися законним.

Особливості оформлення постанови

У документі має відображатись уся інформація, що стосується експерименту. У постанові зазначаються:

Відомості про організатора ОРЗ.

Отримана попередньо інформація щодо об’єкта спостереження.

Ознаки злочину, на які вказують відомості.

Інформація про конкретних суб’єктів, факти, місцях проведення експерименту.

Прийнята та затверджена постанова повинна зберігатися у ініціатора ОРЗ.

Додаткові правила

Ефективне проведення експерименту забезпечується чітким планом. Якщо ОРМ включає в себе кілька етапів, то план може складатися на кожний з них.

Відповідно до положень статті 36 ФЗ № 3 від 1998 р., використання наркотичних і психотропних засобів для цілей експерименту може здійснюватися без ліцензій.

Кожна дія учасників заходу та об’єктів нагляду повинні документуватися.

Фіксація результату

Отримані в ході експерименту дані відображаються в рапорті. Якщо метою ОРЗ є виявлення злочину або виявлення суб’єкта, причетного до нього, результат фіксується в спеціальному акті. Цей документ повинен оформлятися за правилами, передбаченими для протоколу слідчого експерименту. При цьому інформацію, що становить державну таємницю, не відображається.

У вступній частині документа вказують:

Мета, час, обстановку, умови проведення.

Схему розміщення учасників.

Місцезнаходження контрольованого суб’єкта, осіб, залучених до спостереження за ним.

Використовувані технічні засоби.

Зауваження учасників.

Якщо до ОРМ залучається спеціаліст, відомості про ньому також відображаються в акті.

До документа повинні додаватися рапорти організатора експерименту, інших його учасників, пояснення осіб, затриманих в ході заходу, свідчення очевидців, інші матеріали, в тому числі відео – і аудіозаписи.

Представлення результатів

Після проведення експерименту і фіксації отриманих відомостей керівник оперативно-розшукового відділу виносить постанову. На його підставі задокументовані результати ОРЗ передаються слідчому органу, дізнавачу або в судову інстанцію. Крім цього, при необхідності затверджується постанову про розсекречення відомостей, віднесених до державної таємниці.

Фактична передача матеріалів здійснюється за супровідними документами.

При необхідності та у відсутності загрози розшифровки джерел надходження інформації, способів їх одержання, зафіксовані в ході ОРЗ результати можуть розсекречуватись окремим протоколом або актом. Його складає уповноважений оперативний співробітник.