Нещасні випадки, що підлягають розслідуванню та обліку. ТК РФ, стаття 227

Якщо говорити коротко, нещасні випадки, що підлягають розслідуванню та обліку, – це окремі випадки виробничого травматизму. Їх перелік і особливості розглядаються у статті 227 Трудового кодексу РФ. Саме поняття виробничого травматизму являє собою погіршення життєдіяльності людини під впливом негативних факторів навколишнього середовища.

Характер змін у стані здоров’я може бути повільним і поступовим або швидким і раптовим. Саме до останнього типу пригод відноситься поняття нещасного випадку, що підлягає розслідуванню і обліку на підприємстві.

Комплексне накопичується вплив причин викликає також професійні захворювання. Права працівників на захист своїх інтересів в такому випадку закріплені положеннями Трудового кодексу. Їх розшифровка та пояснення будуть представлені в цьому матеріалі.

Виробничий травматизм

Будь-які нещасні випадки, що підлягають розслідуванню та обліку, обов’язково мають джерело виникнення. Від його характеру залежить і ступінь пошкодження, те, наскільки постраждало стан здоров’я працівника. Причини, у відповідності з об’єктом, що викликав їх, бувають наступних типів:

• механічні;
• теплові;
• хімічні;
• електричні.

Ще однією специфічною категорією є порушення основних функцій життєдіяльності внаслідок інтоксикації організму отруйними речовинами. Залежно від особливостей виробництва та дотримання правил безпеки праці, цілком ймовірно проникнення алкалоїдів в людський організм. Такий фактор також відноситься до нещасних випадків, підлягають розслідуванню і обліку, так як отруєння можуть виникати в гострій формі.

У будь-якому випадку при належному дотриманні правил техніки безпеки виникнення виробничих травм зводиться до мінімуму. Самостійно така проблема виникнути не може. Найчастіше причиною збігу такого роду обставин є проблеми в організаційних моментах, технічні несправності і неполадки. З цього випливає, що виникнення нещасних випадків, що підлягають розслідуванню та обліку, сигналізує про те, що на підприємстві виробничий процес не здійснюється належним чином, і дотримання норм Трудового кодексу знаходиться під питанням. Якщо зробити правильні висновки і провести необхідні заходи, то можна виключити або мінімізувати можливість повторного виникнення проблеми.

Класифікація нещасних випадків

Те, які нещасні випадки підлягають розслідуванню та обліку, залежить від деяких факторів. Вони і є класифікаційними ознаками, що дозволяють виділити і згрупувати дані процеси. Виходячи з Трудового кодексу, можна зробити висновок, що під цим поняттям розуміється відповідного роду ситуації, які пов’язані з роботою, або з виробництвом. Саме такі процеси дозволяють людині вимагати від держави матеріальної компенсації.

Групування за джерела

Щодо цієї класифікаційної ознаки можна виділити такі нещасні випадки, що підлягають розслідуванню і обліку в організації:

Порушення життєдіяльності, спровоковані в період виконання робочих обов’язків. До них можуть ставитися не тільки дії, здійснювані в межах своєї компетенції, але і виконання доручень вищого начальства. Сюди також відносяться ситуації негативного характеру, що сталися у відрядженні.

Травми, що виникли на шляху додому або з дому.

Ситуації, які потягли за собою заподіяння шкоди здоров’ю, які відбулися на території підприємства чи організації. У цьому пункті враховується весь період, який трудящий проводив в межах установи, – це і робочий час, і перерви.

Порушення життєвих функцій організму, спровоковані випадком, що стався поблизу підприємства в години, вважаються робочими. Сюди також включається час відпочинку. Особливістю даного пункту є те, що керівництво організації несе відповідальність лише за дії, які були правомірними і не суперечили встановленими правилами внутрішнього розпорядку.

Травми, отримані у результаті виконання державних завдань спеціального призначення. При цьому не обов’язково, щоб вони були якимось чином пов’язані з основним видом діяльності.

Заподіяння шкоди здоров’ю внаслідок виконання обов’язку громадянина щодо врятування життя іншої людини.

Втрата працездатності внаслідок здійснення донорських функцій. Дана ситуація прирівнюється до нещасних випадків, підлягають розслідуванню і обліку на підприємстві.

Групування нещасних випадків за територіальністю

Те, які нещасні випадки підлягають розслідуванню та обліку, багато в чому обумовлюється і тим місцем, де вони сталися. Фіксувати територію необхідно не тільки для визначення доцільності занесення цього випадку в реєстр, але і для заповнення спеціалізованого акта, який фіксує втрату працездатності. Відповідно до положень Трудового кодексу, до місць, в межах яких ситуація розглядається як нещасний випадок, відносяться:

Вся площа самого підприємства.

Територія за межами установи, якщо це обумовлено специфікою роботи. Наприклад, сюди можна віднести завдання і доручення, або праця, яка здійснюється за допомогою пересування.

Під час перевезення транспортом, наданих організацією. Не грає ролі, куди машина доставляла співробітника – на місце по справі або додому.

Групування нещасних випадків за часом

Згідно з правилами охорони праці, нещасні випадки, що підлягають розслідуванню і обліку, можуть класифікуватися в залежно від часу і періоду виникнення події. Щодо цієї ознаки виділяють ситуації, що виникли:

• у робочий час;
• перед початком або після закінчення зміни;
• під час перерви;
• у період виконання надурочних робіт;
• протягом вихідних або святкових днів.

Події, що не підлягають обліку на підприємстві

Існують певні чинники, відповідно до яких керівництво організації не зобов’язана нести відповідальність за те, що трапилося. Розслідуванню і обліку не підлягають нещасні випадки при наявності деяких моментів.

Навіть якщо працівник перебував у робочий час на робочому місці і отримав травму через виробничого процесу, але при цьому його цілі були не робітники, а суто особистого характеру, то це не класифікується як нещасний випадок. Це ж стосується використання різних промислових об’єктів та транспортних засобів в особистих цілях.

При порушенні трудової дисципліни також відповідальність за наслідки своїх дій несе сама людина. Таким фактором можуть бути спортивні ігри на території установи, крадіжка сировини або обладнання.

Організація не тільки не відповідає за дії своїх співробітників, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, але і має право на їхнє звільнення. Виняток становлять лише випадки, коли дана реакція організму спровокований отруєнням внаслідок самого виробничого процесу. Речовини, що викликають подібний ефект, часто використовуються в промислових цілях.

Якщо немає жодного з перерахованих вище факторів, то за всі нещасні випадки, що підлягають розслідуванню та обліку на виробництві, керівництво організації несе повну відповідальність. Воно зобов’язане тимчасово утримувати непрацездатного працівника, виплачуючи йому допомогу, прирівняна до середнього заробітку.

Статистичний метод обліку

Просто перерахувати нещасні випадки, що підлягають розслідуванню та обліку, не можна, так як саме вони являють собою статистику, яка використовується державними установами з соціального захисту та охорони праці. Завдяки аналізу цих ситуацій можна судити про дотримання правил безпеки життєдіяльності та охорони праці. Специфікою вітчизняного ринку даної сфери є те, що управління і організація роботи більшої частини підприємств однакова. Завдяки цьому можна виробити єдиний уніфікований комплекс прийомів, який допомагає вивчити причини виникнення такого явища, як виробничий травматизм.

Першим методом є статистичний. Його сутність полягає в тому, що аналізується інформація, що міститься в різних офіційних джерелах реєстрації нещасних випадків.

Щоб кількісно визначити такий показник, як травматизм, необхідно визначити величину частоти. Вона, у свою чергу, дорівнює кількості пригод, ділених на загальне число працівників за аналізований період часу. Даний показник розраховується на тисячу чоловік.

Щоб оцінити обсяги втрат внаслідок нестачі трудових ресурсів, необхідно розрахувати коефіцієнт тяжкості. Він являє собою той період часу, який був втрачений із-за того, що людина знаходиться в непрацездатному стані. Даний коефіцієнт не дає точного результату, так як в ньому не враховується факт отримання інвалідності або летальні випадки. З цієї причини для таких моментів розраховується показник тяжкості окремо.

В кінцевому підсумку перераховані вище коефіцієнти, розраховані по підрозділах і цехах, дають повну картину про критичних точках, які є найбільш небезпечними і несприятливими. Це допомагає визначити подальший список заходів, спрямованих на їх усунення.

Груповий метод обліку

Суть даного методу полягає в тому, що події за своїм характером поділяють на певні групи. Розслідуванню та обліку підлягають нещасні випадки, які сталися у встановлений період часу. Найчастіше цим терміном є один календарний рік. Об’єднання відбувається за однорідності та ідентичності. З цього випливає, що вимальовується певна статистика, тобто ланцюг повторень. Саме величину повторюваності і потрібно встановити. Завдяки цьому можна виділити причини, провокуючі сталість виникнення цих випадків. Правильно проаналізувавши отриману інформацію, можна виробити перелік необхідних дій по поліпшенню умов праці. Але найчастіше груповий метод застосовується науково-дослідними інститутами.

Топографічний метод обліку

Завдяки такому способу нещасні випадки, що підлягають розслідуванню та обліку, демонструються наочно. Це дозволяє самим співробітникам бачити території, які становлять особливу загрозу, і бути в їх межах особливо уважними, дотримуватися техніки безпеки.

Суть топографічного методу полягає в тому, що на спеціальній карті вказуються критичні місця, які вказують на подію, що сталася тут. При цьому способі, так само як і при попередньому, оцінюється періодичність нещасних випадків. Це дозволяє визначити джерело виникнення та обставини, які призвели до виробничої травми. Такі місця намічаються на карті і враховуються при розробці положень техніки безпеки в окремій організації.

Монографічний метод обліку

Даний спосіб має комплексний характер. Він спрямований на те, щоб не тільки виявити джерело виникнення небезпеки, але і усунути першопричини події. Цей метод включає в себе різні прийоми, які дозволяють попередити навіть потенційні загрози. Спосіб є найбільш ефективним, оскільки дає найбільш повне уявлення про організацію трудового процесу на підприємстві.

Комплексний метод включені наступні інструменти по вивченню проблематики нещасних випадків:

• аналіз технологічних і трудових процесів;
• інформація про використовувану сировину;
• дані про основному і допоміжному обладнанні;
• відомості про умови здійснення праці – форма, робоче місце, виробнича обстановка.

Процес розслідування нещасного випадку на виробництві

Щоб почати процес розслідування, необхідно, щоб травма призвела до втрати працездатності на термін більше одного дня. Про подію сам потерпілий працівник або його колега повинні повідомити начальству, яке і почне розглядати цей процес. Справа має бути відкрито протягом доби після того, що сталося.

Щоб зафіксувати факт нещасного випадку, необхідно скласти спеціальний акт. Такий акт оформляється у чотирьох примірниках, так як потім копії передаються в профспілку, керівництву, фабричного комітету та архіву. Після складання акта відповідальна особа повинна в найкоротші терміни усунути причини, які призвели до виникнення трагічної події. Акти накопичуються, і в кінцевому підсумку на їх основі формується звітна відомість.

У тому випадку, якщо надзвичайна ситуація призвела до летального результату, процес розслідування переходить на зовсім інший рівень і здійснюється в зовсім іншому порядку. Розглядає трапилося інспекція по охороні праці і профспілковий орган.