Непрямі податки: перелік, сплата, декларація
Особливості непрямих податків
Які ключові особливості податків, які зараховуються до непрямих? Насамперед це оперативність перерахування в казну. Як тільки підприємець продав товар чи надав послугу, в якнайшвидші терміни покладена сума податку виявляється на рахунках ФНС. Якщо брати ПДВ, то в залежності від розміру виручки періодичність перерахування – один квартал або місяць.
В зіставленні з термінами, в рамках яких переводяться в бюджет, непрямі податки, податок на прибуток перераховується в казну, як правило, рідше. Розрізняються також і терміни звітності для кожного з типів зборів. Наприклад, податкова декларація за непрямими податками деяких типів (того ж ПДВ) здається раз в квартал. Аналогічний документ для ССО, наприклад – раз на рік.
Хоча, як відзначають багато експертів, цей фактор, у міру модернізації російського законодавства в останні роки, потроху стає все менш значущою, так як фактичні строки сплати всіх типів зборів уніфікуються. У певних випадках той же податок на прибуток бізнес зобов’язаний перераховувати настільки ж часто, що і ПДВ, тобто раз на місяць.
Інша особливість ПДВ і будь-якого іншого збору, який до непрямих податків відноситься, – велика збирання. Зважаючи обов’язковості ПДВ та легкості моніторингу торговельних операцій практично завжди за фактом реалізації товару або надання послуг, для яких встановлена ставка ПДВ, даного виду збір перераховується у скарбницю.
У свою чергу, суми багатьох прямих податків, що обчислюються бізнесами, часто занижуються (а то й зовсім зводяться до нуля). Багато бізнесів включають в базу витрат (яка багато в чому впливає на підсумковий податок на прибуток) “непрямі” витрати. Вони з точки зору закону повністю потрапляють під критерії ФНС. Як результат, чистий прибуток бізнесу мінімізується. Виходить, що прямий податок брати не з чого. У результаті збирання нижче, ніж для ПДВ.
Непрямі податки, як правило, справляються з продажу товарів або надання послуг масового характеру. А саме: з реалізації продуктів харчування, електроніки, перукарень сервісів, салонів і т. д. Бізнеси, що ведуть роботу в цих сферах, як правило, завжди мають клієнтів і фінансовий оборот незалежно від економічної ситуації в країні і на світових ринках. А це значить, що держава буде постійно щось отримувати в скарбницю. Тому-то ПДВ і є одним з головних механізмів формування доходів бюджету.
Багато економістів вважають, що непрямі податки – один з найбільш ефективних каналів проведення державної економічної політики. За рахунок яких ознак? Держава може в своїх інтересах впливати на попит на той чи інший товар або послугу. У деяких випадках влада може бути, наприклад, зацікавлені в зниженні купівельного інтересу до імпортного одягу (з метою стимулювання виробництва текстильної продукції всередині країни). Внаслідок чого може бути встановлена особливого роду ввізне мито.
Регулювання економіки за допомогою непрямих податків, як вважають багато експертів – процес, в рамках якого є мінімальна ймовірність зашкодити інтересам бізнесів (як якщо б втручання держави здійснювалося за допомогою коригування ставок за прямим зборів). Деякі економісти відзначають: ставки ПДВ і акцизи – це “чисті” непрямі податки, які не залежать від бізнес-стратегії підприємця. Компанії можуть вільно працювати над збільшенням оборотів і зниженням витрат, знаючи, що держава не втрутиться у цей процес.
