Непрямі податки: перелік, сплата, декларація

ПДВ

До непрямих податків відноситься, як ми вже сказали вище, ПДВ. Що це за збір? Яка його природа? Податок на додану вартість, відповідно до загальноприйнятої в середовищі російських економістів трактуванні, – сума, що підлягає вилученню на користь державної скарбниці, включена у відпускну ціну товарів або сервісів. Додана вартість – це те, що приносить бізнесу виручку і прибуток. Держава обкладає її відповідним податком, і це норма для більшості країн світу.

ПДВ відіграє величезну роль з точки зору формування державної скарбниці. Аналогічно – інші непрямі податки. Але саме ПДВ дає російському бюджету близько 40% доходів (в федеральної частини, в консолідованій – приблизно 20%). Як такі прямі податки, якщо подивитися звіти Мінфіну, приносять у скарбницю у кілька разів менше виручки. Багато експертів упевнені: непрямі податки – це стратегічно важливий компонент національної економіки.

Основний критерій ПДВ – його сплачує кожен суб’єкт бізнесу, що створює додану вартість. Тобто, умовно кажучи, ПІДПРИЄМЕЦЬ Петров А. Б., що володіє оптовим складом, купує у ІП Іванова В. Р., що володіє ткацькою фабрикою, наволочки. Держава на цій стадії візьме ПДВ з виробника, тобто з ІП Іванова. У свою чергу, ПІДПРИЄМЕЦЬ Сидоров Д. Е., що володіє роздрібним магазином, купує наволочки зі складу ІП Петрова. На цій стадії держава візьме ПДВ з ІП Петрова. Нарешті, ПІДПРИЄМЕЦЬ Сидоров продає наволочки жителям свого міста за роздрібною ціною. На цій, у свою чергу, стадії, держава обкладе ПДВ компанію Сидорова.

На кожному етапі “руху” наволочки якийсь бізнес формує додану вартість. Завод – ту, яка компенсує витрати на виготовлення і дасть деяку прибуток, оптовик – ту, яка дасть рентабельність бізнесу за рахунок перепродажу наволочки. Роздрібний продавець – ту, що зможе компенсувати закупівельну ціну і дасть прибуток, у свою чергу, магазину. На кожному етапі держава нараховує непрямий податок на товар, який сплачується кожним підприємцем.