Матеріальна шкода: позовну заяву, відшкодування

0

Шкода являє собою несприятливі наслідки майнового або немайнового характеру. Його завдання – обов’язкова умова для настання відповідальності за деликтному зобов’язанням (вытекающему з правопорушення). Якщо шкоди немає, то і застосування заходів неможливо, оскільки підстав для стягнення немає. Розглянемо докладно особливості матеріальної шкоди.

Загальні відомості

В системі цивільного права розрізняють шкоду матеріальну і моральну. Перший пов’язаний з деякими майновими втратами особи. Моральний збиток являє собою фізичні/моральні страждання.

Матеріальна шкода – шкода майнового комплексу, що належить потерпілому. Суб’єкт, що став жертвою протиправних дій, позбавляється можливості отримати очікуваний прибуток, несе додаткові збитки. Основна відмінна риса матеріальної шкоди – можливість її грошової оцінки.

Нюанс

В якості матеріальної шкоди у цивільному законодавстві розглядаються збитки, що виникли у громадянина у зв’язку з заподіянням шкоди здоров’ю/життю. Його також називають фізичним. Фізичний збиток може стати наслідком каліцтва або іншого пошкодження.

В юридичних виданнях і судовій практиці каліцтвом вважається травматичне ураження, що виник в результаті впливу на організм зовнішнього фактора. Як правило, цей вплив виникає одноразово і раптово. Каліцтва – часті наслідки нещасних випадків. При цьому вони можуть бути не тільки фізичні, але й психічні.

Можливість відшкодування матеріальної шкоди

Збиток може бути відшкодований у відповідності з законодавством. Право на відшкодування виникає у потерпілого при стійкою (у ряді випадків незворотної) втрати працездатності.

Не маючи об’єктивних причин можливості продовжувати робочу діяльність, громадянин втрачає свої доходи. Більш того, він вимушений нести додаткові витрати на відновлення свого здоров’я. Це можуть бути витрати на протезування, санаторно-курортне лікування тощо В сукупності всі ці витрати і формують матеріальну шкоду. Відшкодування його можливе в судовому порядку.

Заподіяння смерті

Воно також розглядається як заподіяння майнової шкоди. Пов’язано це з тим, що непрацездатні родичі, які перебували на утриманні загиблого, втрачають засоби до існування. При цьому вони також змушені нести додаткові витрати на поховання та ін. Відповідно, в разі смерті особи, яка мала непрацездатних утриманців, вони мають можливість подати позовну заяву про матеріальну шкоду до суб’єкта, винного в цьому.

Підстави для відшкодування

Право на стягнення матеріальної шкоди виникає при протиправному дії/бездіяльність особи, що порушує інтереси потерпілого.

Діяння визнається неправомірним, якщо суперечить положенням законодавства або інших нормативних документів. Наприклад, в законі встановлено заборона на заподіяння шкоди здоров’ю, життю, майну іншої особи.

Бездіяльність визнається неправомірним, якщо обов’язок, закріплена в правовій нормі, з неповажної причини не виконується суб’єктом, на якого покладено, і в зв’язку з цим виникає шкоди. Приміром, водій проігнорував червоний сигнал світлофора і продовжив рух, внаслідок чого зіткнувся з іншим автомобілем.

Винятки

Поведінка винного повинно бути спрямоване на заподіяння потерпілому шкоди. Якщо збиток відсутній, то вчинене нею діяння визнається юридично байдужим. Беручи до уваги той факт, що життя і здоров’я громадян є абсолютними цінностями, заподіяння їм будь-якої шкоди, а тим більше смерті особі будуть вважатися протиправними, крім деяких випадків, прямо закріплених законодавством.

У нормах присутні обставини, що виключають віднесення тих чи інших дій до категорії неправомірних, хоча й передбачають певний шкоду громадянину. Йдеться, зокрема, про випадки, коли потерпілий сам добровільно просить заподіяти йому шкоду або дає на це згоду. В таких випадках дії заподіювача шкоди не порушують закон або моральні норми. Важливою умовою є добровільність згоди або на прохання суб’єкта. Це означає, що особа діє у власних інтересах, за своєю волею, без будь-якого тиску з боку.

Згода на заподіяння шкоди дається зазвичай перед хірургічним втручанням. При цьому дозвіл не вимагається, якщо в силу свого хворобливого стану суб’єкт не може самостійно висловити волю. Зазвичай це невідкладні випадки, в яких медпрацівник сам вирішує питання про виконання необхідних маніпуляцій з наступним повідомленням посадових осіб медустанови.

Особливості компенсації

При подачі заяви про відшкодування матеріальної шкоди потерпілий розраховує на відновлення свого порушеного майнового права. Він може вимагати компенсації в натурі. Наприклад, якщо якась річ була пошкоджена, відповідач повинен буде її відремонтувати за свій рахунок. Якщо це неможливо, потерпілий має право вимагати грошової компенсації збитків. Вони включають в себе:

1. Витрати, які потерпілий зазнав або повинен буде нести для відновлення своїх прав (ремонт майна чи придбання нового). Ці витрати становлять реальний збиток.

2. Упущену вигоду – кошти, які надійшли б потерпілому в звичайних умов обороту, якби шкоди не було завдано.

Досудовий порядок

У ряді випадків закон встановлює обов’язкове претензійне врегулювання спору. Це означає, що до звернення до суду потерпілий повинен написати скаргу причинителю шкоди. У своїй претензії суб’єкт вказує обставини, у зв’язку з якими його право, на його думку, порушено, і висловлює вимоги про відшкодування.

За загальними правилами, відповідь від заподіювача шкоди повинен надійти в 30-денний термін. Якщо він не задовольнить заявника або винний взагалі його не направить, потерпілий може звертатися в суд. У перелік документів, які потрібно додати до позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, слід включити копію претензії з відміткою про вручення причинителю або іншим документом, що підтверджує одержання вимог.

Вручити претензію потерпілий може особисто. У цьому випадку необхідно взяти з заподіювача розписку про одержання вимог. На практиці, однак, претензії надсилаються зазвичай рекомендований лист з повідомленням. Цей спосіб більш кращий, оскільки є стовідсотковим доказом дотримання позивачем досудового порядку врегулювання конфлікту. У разі ігнорування заподіювачем вимог потерпілому потрібно додати до заяви в суд не тільки саму претензію, але і повідомлення про її одержання відповідачем.

Судовий розгляд

Для відшкодування шкоди через суд необхідно підготувати:

1. Позов.

2. Квитанцію про сплату мита.

3. Правовстановлюючі папери на пошкоджене майно (при наявності).

4. Копію паспорта позивача.

5. Висновок експерта, що проводив оцінку майна. Як правило, такий документ складається, якщо об’єкт має велику цінність (будинок, твір мистецтва тощо).

6. Копію претензії.

7. Інші документи, що підтверджують виникнення шкоди.

Позов про відшкодування шкоди є майновою. Відповідно до положень ПК, держмито розраховується в процентному відношенні від вартості позову.

Заявник має право вимагати також компенсації всіх витрат, які він понесе у зв’язку з розглядом.

Підсудність

При складанні позову необхідно правильно вибрати інстанцію, в яку він адресується. За нормами процесуального законодавства, при сумі збитку менше 50 тис. р. заява розглядається світовим суддею. Якщо ціна позову вище зазначеної суми, його направляють до районної інстанцію.

Особливості оформлення

При складанні заяви слід керуватися положеннями 131-ї статті ЦК. Згідно з нормою, в позові повинні зазначатися:

1. Назва інстанції, яка уповноважена розглядати спір.

2. Відомості про позивача і відповідача (Ф. В. О., адреси, контактні дані).

3. Вартість позову, тобто величину збитку, який потрібно відшкодувати для відновлення прав.

4. Обставини, що призвели до виникнення шкоди.

5. Конкретні норми права, порушені заподіювачем.

У заяві також доцільно вказати на спроби позивача врегулювання спору в претензійному порядку.

В кінці позову наводиться перелік додатків.

Позивач особисто підписує заяву і ставить дату складання. Закон, однак, допускає подачу позову представником потерпілого. У цьому випадку у переліку додатків повинна бути довіреність, у якій зазначаються відповідні повноваження довіреної особи.

Строки давності

Під ними розуміють період, протягом якого у суб’єкта, права якого порушені, має можливість їх відновити, звернувшись до суду.

За загальними правилами, направити позов про компенсацію матеріальної шкоди можна протягом 3 років з дати його заподіяння. У деяких випадках, однак, діє дещо інший порядок.

Спеціальні терміни, встановлені для заяви вимог до підрядника, перевізнику, працівнику підприємства – 1 рік; страховику – 2 роки та ін.

Comments are closed.