Країни-учасники ШОС. Шанхайська організація співробітництва

Віктор Кузьмін

1 minute

Світова історія знає багато прикладів, коли країни створювали спеціальні міждержавні структури в цілях вирішення нагальних проблем. Причин для прагнення до об’єднання зусиль було багато. Найчастіше союзи створювалися на тлі тривожної міжнародної обстановки. Іноді до цього спонукала грандіозність стоять перед країнами завдань. Однак завжди необхідною умовою була спільність інтересів, схожість поглядів на поточний стан і розвиток геополітичної ситуації. Саме цей принцип став базисом для об’єднання країн учасників ШОС, створили у 2001 р. нову організацію.

Західні політики оцінювали перспективи союзу між настільки різними державами вельми скептично. Проте він вже встиг довести свою актуальність і спроможність.

Що таке ШОС?

Про призначення і принципи пристрою ООН, НАТО, ОСЕАНА знають всі. Що ж ховається за літерами ШОС? Розшифровка абревіатури проста. Вона містить скорочення, утворене від імені міста, в якому були підписані основоположні документи і загальний опис об’єднання. Повна офіційна назва структури – Шанхайська організація співробітництва.

Спочатку альянс створювався для спільної боротьби з міжнародним тероризмом і консолідованого протистояння потенційним воєнним загрозам. Поступово коло обговорюваних тем розширився. Сьогодні це зручний майданчик для розгляду на найвищому рівні будь-яких нагальних питань. Тут виробляються ефективні відповіді на глобальні політичні виклики, приймаються рішення про поглиблення економічного, культурного співробітництва між країнами-учасницями. При цьому ШОС, на відміну від багатьох регіональних альянсів, не є військовим союзом.

Передумови створення

Поява подібного об’єднання Шанхайської організації співробітництва слід вважати історичною неминучістю. Після розпаду СРСР в Центральній Азії з’явилося кілька нових незалежних держав. Частина колишніх радянських республік, за традицією, тяжіла до Росії. Деякі країни вважали за краще орієнтуватися на Захід або східного гегемона – КНР. Подібна ситуація чревата конфліктами, виникнення яких стає лише питанням часу, враховуючи наявність застарілих територіальних претензій один до одного у ряду сусідніх держав.

Виявляючи політичну далекоглядність, лідери Росії, Китаю, середньоазіатських республік ще з кінця минулого століття почали активно співпрацювати у сфері забезпечення загальної безпеки. Підсумком спільних зусиль стало створення “Шанхайської п’ятірки” в 1996 р. Засновниками міждержавної структури були Казахстан, РФ, КНР, Таджикистан, Киргизія. Трохи пізніше до них приєднався Узбекистан. Члени об’єднання проводили щорічні саміти, налагоджували співпрацю на різних рівнях.

Установа

Офіційною датою заснування ШОС вважається 15 червня 2001 р. У цей день вищі керівники країн-учасниць, які зібралися на саміт у Шанхаї, підписали базові документи організації. Ними стали Декларація про створення і Конвенція по боротьбі з сепаратизмом, екстремізмом, тероризмом. Через рік, вже у Санкт-Петербурзі, була прийнята Хартія – Статут організації. Після цього про те, що таке ШОС, дізнався весь світ.

Кілька років пішло на формування управлінських структур. Були визначені основні напрями діяльності об’єднання, способи наповнення бюджету, розроблено механізм прийому нових членів. Становлення організаційних інститутів завершилося до 2004 р.

Декларовані цілі

Організація створена для вирішення конкретних завдань. Головними цілями ШОС, зафіксованими в базових документах, є:

Зміцнення добросусідських відносин між учасниками об’єднання.
Вироблення ефективних заходів, здатних звести до мінімуму загрози з боку екстремістських, сепаратистських, терористичних організацій.
Протидію діяльності транснаціональних злочинних синдикатів, наркокартелів, припинення нелегальної міграції.
Об’єднання зусиль, спрямованих на підвищення загальної безпеки, запобігання нових і швидке врегулювання поточних збройних конфліктів. Встановлення справедливого світопорядку, при якому політичний і економічний суверенітет гарантується кожній державі.
Розвиток взаємодії по всіх напрямках – від поглиблення економічних зв’язків до культурного обміну.
Створення умов, максимально сприятливих для економічного розвитку регіону та кожної окремої країни ШОС.
Забезпечення основоположних прав і свобод громадянам держав, що входять в організацію, виходячи з чинного законодавства і національних традицій.
Розвиток відносин з країнами або альянсами, проявляють інтерес до співпраці з ШОС.
Вироблення механізмів інтеграції в глобальну економіку без втрати товарно-грошового суверенітету.

Створення ШОС, на думку її засновників, допоможе країнам, що об’єднав можливості, дати гідну відповідь на будь-які виклики.

Особливості структури

Для полегшення управління вельми громіздкою наднаціональною організацією, створений досить ефективний механізм. Кожен його елемент наділений певними повноваженнями. Структура виглядає наступним чином:

Орган	Представництво	Функціонал
СГГ – Рада глав держав	Вищі посадові особи держав	Визначає цілепокладання ШОС. Вирішує найважливіші питання, що стосуються облаштування організації, співпраці з зовнішніми альянсами, окремими державами. Може змінити статус країни-члена, скасувати або трансформувати будь-який структурний підрозділ.
СГП – Рада керівників урядів	Прем’єр-міністри	Розглядає конкретні питання щодо налагодження та поглиблення економічного співробітництва. Приймає бюджет організації.
РМЗС – Рада глав зовнішньополітичних відомств	Міністри закордонних справ	Займається підготовкою до зустрічі в рамках самітів перших осіб держав. Здійснює контроль над реалізацією ключових політичних рішень ШОС. Проводить консультації з важливих міжнародних проблем.
Наради профільних міністрів	Керівники відомств та міністерств за напрямами	Вирішує вузькоспеціалізовані питання правового, військового, економічного характеру. Регулярно проводяться зустрічі міністрів торгівлі, оборони, культури, комунікацій. На наради збираються глави прокуратур, силових відомств.
Секретаріат	Представники країн учасників ШОС	Займається усіма питаннями, що стосуються забезпечення поточної діяльності об’єднання – від вироблення порядку денного самітів до виконання бюджету. Керує структурою Генеральний секретар, що обирається за ротационному принципом.
РНК – Рада координаторів, які представляють країни	Уповноважені представники від кожного члена організації	Координує та спрямовує роботу секретаріату, бере участь у вирішенні поточних проблем. Займається підготовкою до проведення РМЗС, СГП, РГД.
РАТС – аналог регіонального антитерористичного центру	Керівники національних структур, які спеціалізуються на боротьбі з тероризмом	Має статус юридичної особи, має штаб-квартиру в Ташкенті. Збирає та обробляє інформацію про дії угруповань терористів, екстремістів. Розробляє методи боротьби з радикальними організаціями, формує пропозиції для затвердження вищими органами ШОС. Глава РАТС призначається на засіданні РГД.
МБО – Об’єднання міжбанківського співробітництва	Представники найбільших банків – по одному від кожної країни	Створена для реалізації спільних кредитно-фінансових проектів. Діє з 2005 р.

Керівним органом ШОС є РГД. Його директиви зобов’язані виконувати всі структури, які стоять нижче в ієрархії. Рішення на Раді глав держав і нарадах інших підрозділів приймаються консолідовано. Для того щоб вони були парафовані, необхідно досягнення консенсусу. Визначальним може стати думка будь-якого члена організації.

До постійно діючих органів відносяться Секретаріат і РАТС. Члени СНК зустрічаються щороку більше трьох разів. Наради профільних міністрів призначаються по мірі необхідності. РМЗС і СДП проводяться одночасно з ПГГ. Головують на заходах представники країни-організатора щорічної зустрічі. Механізм вибору місця для проведення саміту простий. Його господарями по черзі стають всі держави-учасники об’єднання. Ротація відбувається в алфавітному порядку.

Постійні члени

Тенденція до поступового розширення простежувалася з моменту утворення організації. Спочатку, правда, зростала лише кількість держав, що належать до категорії спостерігачів. Однак у 2017 р. об’єднання набуло двох нових членів. До РФ, Китаю, Таджикистану, Узбекистану, Киргизії, Казахстану приєдналися Індія і Пакистан.

Статус постійного члена дає право користуватися правами і привілеями, передбаченими статутом політико-економічного союзу. Серед них варто відзначити доступ до кредитно-фінансових ресурсів за рішенням Міжбанківського об’єднання.

Держави-партнери і спостерігачі

Країн, охочих влитися в ШОС, завжди було багато. Досить сказати, що ще в 2004 р. подібне прагнення висловила Монголія. Однак засновники стримують процес розширення. На це є вагомі причини.

Між деякими азійськими країнами, що претендують на членство, існують застарілі протиріччя, що сформувалися століття тому. Консолідоване рішення в таких умовах важко прийняти. Крім того, велика кількість другорядних партнерів знизить зовнішньополітичний вага союзу. Із загального ряду виділяється Білорусь. Палкому бажанню А. Лукашенко ввести державу в перспективний союз перешкодила сама природа. Занадто вже далеко від Азії розташована країна, яка здобула незалежність після розпаду великої імперії.

Державами спостерігачами ШОС, поряд з Монголією, Білоруссю є Іран і Афганістан. Клуб офіційних претендентів на статус складають Катар, Мальдіви, Ізраїль, В’єтнам, Ірак. На розгляді знаходяться заявки від Сирії, Бангладеш, Єгипту, Бахрейну, України. До категорії партнерів по діалогу відносяться Азербайджан, Шрі-Ланка, Вірменія, Туреччина, Камбоджа, Непал.

Інтерес до співпраці з Шанхайською організацією проявили авторитетні міжнародні об’єднання. Відповідні угоди ратифіковані з ЄАЕС, ОДКБ, СНД, ООН, АСЕАН.

Об’єднуючі фактори

На момент створення організації головним спонукальним мотивом для вступу в її ряди була зростаюча загроза з боку світового тероризму. Для країн Південно-Східної або Центральної Азії «Аль-Каїда», «Брати мусульмани», ИГИЛ були не просто словами, а реальною небезпекою. Військово-дипломатичні успіхи Росії на Сирійському фронті, зробили повний розгром Ісламської держави, неминучим, непрямим чином допомогли стабілізувати ситуацію в колишніх середньоазіатських республіках СРСР.

Однак нова загроза виявилася ще страшніше. Заокеанський гегемон скинув маску і показав своє справжнє обличчя. Повне нехтування міжнародними договорами, тяга до перманентної експансії з необмеженим застосуванням сили, демонстровані США, змусили згадати про похмуру епоху конкісти. Для більшості азіатських країн порятунком тепер може стати лише союз з могутніми Китаєм і Росією.

Не варто забувати і про те, що економічний стан багатьох держав регіону не викликає оптимізму. Інвестиції з Індії, РФ, Піднебесної деяким країнам учасникам ШОС життєво необхідні.

Внутрішні суперечності

Між членами будь-якої великої міжнародної організації існують приховані, а іноді – явні протиріччя. Шанхайська вісімка також не стала винятком. Ілюстрацією цього стане відповідь на питання – хто лідер в ШОС?

Прозахідні політологи беззастережно віддають головування в об’єднанні КНР, з її величезною економікою. Однак Росія відкрито претендує на роль політичного локомотива альянсу. Головне протиріччя між світовими державами-союзниками проявляється у цілепокладанні. Пекін розглядає організацію як інструмент, що полегшує експансію китайських товарів на нові ринки. Москва вважає головною військово-політичну частину угоди. При цьому обидві імперії потай остерігаються один одного.

Крім того, не можна порівнювати геополітичні інтереси Індії та Казахстану, приміром. Ці країни неможливо зіставити з чисельністю населення, території, обсягом ВВП. Відповідно розрізняються і цілі, яких вони хочуть досягти як члени організації.

Для невеликих держав континенту входження в альянс з участю найбільших азіатських держав є єдиним способом зберегти повноцінний суверенітет. Китай і Росія як дві противаги підтримують систему в стабільному стані. Вони не зазнають надмірної американської чи європейської експансії в регіон, не допустять порушення взаємного балансу.

Досить згадати як складу організації розширився до 8 членів. На пропозицію Пекіна про прийняття в союз давнього протеже – Пакистану, Москва відреагувала миттєво. Одночасно ряди об’єднання поповнила Індія.

Перспективи розвитку

Сучасний світ стрімко змінюється. Світовий гегемон останніх десятиліть переживає складні часи. США, як і будь-яка імперія, що входить в епоху заходу, поступово втрачає вплив. При цьому ілюзія всемогутності, яка сформувалася за період безроздільного панування, зберігається. На цьому тлі все голосніше починають заявляти про себе нові центри сили.

Продовжуючи поступальний розвиток, ШОС здатний перетворитися з регіонального об’єднання у впливових міжнародних організацій структуру світового масштабу. До речі, найбільше цьому сприяє Вашингтон. Непередбачувана зовнішня політика супердержави змушує азіатські держави проявляти турботу про власний суверенітет. Тому можна з упевненістю прогнозувати, що кількість країн-претендентів на членство в організації буде тільки зростати.

Цікаві факти

Завершуючи розшифровку ШОС, як терміна і явища міжнародної політики, не можна не навести кілька цікавих фактів. Вони свідчать про глобальність і потенційну могутність організації:

Вона об’єднує держави, що займають понад 60% площі Євразії. Тут зосереджена майже половина жителів Землі.
За даними на кінець 2017 р., країни-учасники ШОС виробляли 30,26 % світового ВВП.
Чотири постійних члена організації є ядерними державами.

Є ще одна особливість, що відрізняє ШОС від інших регіональних об’єднань. Серед офіційних мов організації немає англійської. Цим статусом володіють російська і китайська.