Компенсація моральної шкоди. Цивільне право

Новий час

Поняття моральної шкоди було легалізовано в 1990 році в Законі, регламентировавшем діяльність ЗМІ і друку. Нормативний акт, однак, не розкривав його суті. У ст. 39 було передбачено, що немайнову шкоду, яка заподіяна особі при поширенні в ЗМІ і друку принижують його гідність і честь відомостей, повинен бути стягнуто з винних організацій, посадових осіб і громадян. У цьому ж положенні встановлювалося, що розмір компенсації моральної шкоди встановлює суд.

Згодом російські законотвортцы внесли ряд змін в окремі нормативні акти (наприклад, Закон про довкілля, захист споживчих прав, Правила відшкодування роботодавцем шкоди в зв’язку з нещасним випадком з працівником на підприємстві та інші). Однак така ситуація викликала сумніви в можливості використання генерального делікту до стягнення моральної шкоди. При цьому велику кількість нормативних актів, якими регулювалися відносини в розглянутій області разом з управлінням інших різних за характером взаємодій, супроводжувалося різноманітними труднощами у фактичному застосуванні норм. Ці проблеми збільшувалися встановленням різних строків прийняття і введення Законів та змін до них.