Коефіцієнт інвестування: формула, особливості розрахунку та основні показники

Для того щоб мати уявлення про вигідність вкладень, здійснюють розрахунок коефіцієнта інвестування. Що він собою являє? Як виглядає його формула?

Загальна інформація

Спочатку давайте розберемося з термінологією. Отже, коефіцієнт інвестування – це показник, що використовується для аналізу структури та фінансової оцінки власних джерел забезпечення фірми та їх подальшого застосування. Він використовується для відображення здатності забезпечувати свої необоротні активи самостійно. Також він дає уявлення про те, наскільки власні ресурси підприємства можуть покривати виробничі інвестиції.

Коефіцієнт враховує ступінь ризику інвестування, обумовлену впливом оцінки ліквідності і платоспроможності структури, і його можливості справлятися з зовнішньоекономічними коливаннями. Орієнтуючись на нього, приймають рішення про те, чи слід вкладати в підприємство і високі ризики. Адже в разі кризових явищ компанії з незадовільним значенням руйнуються в першу чергу.

Подання

Умовно виділяють два підходи оцінки:

Може бути розрахований коефіцієнт інвестування по балансу підприємства. Цей підхід дозволяє отримати найбільш достовірні результати. В такому випадку для аналізу фінансового стану підприємства та кращого розкриття ситуації можуть додатково використовуватися коефіцієнти фінансування, стійкості, не/залежності, концентрації позикового капіталу, заборгованості, сукупної платоспроможності, покриття, маневреності та інші.

Як порахувати?

Отже, ми вже знаємо в загальних рисах, що являє собою коефіцієнт інвестування. Формула дозволить розрахувати, наскільки кожен окремий суб’єкт є незалежним. Тут слід зазначити, що обраний підхід буде прямо залежати від поставлених нами цілей. Спочатку давайте розглянемо ситуацію з власними джерелами фінансових ресурсів.

У загальному вигляді формула виглядає наступним чином:

И1 = СКП/ОС.

Якщо коротко, то вона відображає відношення власних коштів підприємства до його основного капіталу.

Тут И1 – це коефіцієнт інвестування. Але, зверніть свою увагу виключно своїх коштів.

СКП – це власний капітал підприємства.

ОС – це основний капітал організації, до яких відносяться необоротні активи та інші вкладення, що є результатом першого розділу активів в рамках бухгалтерського балансу.

Тепер розглянемо формулу коефіцієнта інвестування власних джерел і довгострокових зобов’язань.

Вона виглядає наступним чином:

КИ2 = СКП + ДК/ОС.

Єдина зміна, а саме ДК, тут позначає довгострокові кредити організації. Щоб краще зрозуміти, як розраховується коефіцієнт інвестування, давайте розглянемо кілька прикладів.

Перший випадок. Магазин іграшок

Припустимо, у нас є магазин іграшок з власним капіталом, який є вкладенням засновників бізнесу. Його розмір становить один мільйон рублів. При цьому основні засоби магазину, такі як приміщення, меблі, контрольно-касова техніка і вітрини, стоять 5,2 млн р.

Використаємо наведену вище формулу: И1 = 1/5,2=0,192.

Оскільки отриманий коефіцієнт інвестування менше 0,25, то ми робимо висновок, що магазин не має достатньої фінансової стійкості. Основні засоби магазину за рахунок власного капіталу забезпечені недостатньо. Тому теоретично, а може і практично, підприємство може зіткнутися з проблемами в плані платоспроможності або дефіцитом ліквідності.

Другий випадок. Автосервіс

Автосервіс володіє власним капіталом, що був сформований з вкладень акціонерів. Його розмір становить п’ятнадцять мільйонів рублів. Крім цього, підприємство взяло довгостроковий банківський кредит. На даний момент його сума становить рівно три мільйони рублів. При цьому основний капітал, представлений приміщенням, обладнанням, інструментами тривалого користування і іншим, оцінюється в 16,5 млн р.

Розраховуємо за формулою: КИ2 = 15 + 3 / 16,5 = 1,09.

Оскільки коефіцієнт інвестування перевищує одиницю, то ми можемо зробити висновок, що у підприємства є достатня фінансова незалежність, його капітал і довгострокові зобов’язання покривають необоротні активи в потрібній мірі. Тому, в разі виникнення економічних потрясінь, невиплату дебеторської заборгованості та інших проблемах, підприємство зможе продовжити функціонування.

Третій приклад. Інтернет-магазин

Розглянемо ще такий випадок. У нас є інтернет-магазин з власним капіталом в кількості сорока тисяч рублів. Нехай він буде невеликим і заснований індивідуальним підприємцем. При цьому основний капітал становить 70 тисяч рублів.

Ми використовуємо першу формулу: И1 = 40 / 70 = 0,57.

Як бачимо, вимога 0,25 < И1 < 1 витримано. Тому, незважаючи на те, що у інтернет-магазину невеликий оборот, його можна впевнено визнати фінансово-стійким, адже власні кошти можуть оптимально покрити всі необоротні активи. І в разі кризових явищ, він зможе більш-менш спокійно продовжувати свою діяльність.

Навіщо це все розраховується?

Коефіцієнт інвестування необхідний для розрахунку фінансової стійкості. Він використовується для визначення збалансованості фінансових потоків, що дозволяє підтримувати організації свою діяльність протягом тривалого періоду часу, виробляючи продукцію і обслуговуючи отримані кредити. Крім нього, для цієї мети можуть розраховуватися коефіцієнти автономності, забезпеченості власними оборотними засобами, запасів, мобільності, маневреності та інші.

Всі ці показники використовують для прогнозування, як легко підприємство зможе пережити можливі труднощі. Найбільш сильно на них може вплинути частка позикових коштів. Яким чином? Вважається, що якщо вони складають більше половини всіх наявних у компанії коштів, то це погана ознака для її стійкості і майбутнього. Хоча для різних галузей цей показник може істотно коливатися. Так, для торгових компаній, які володіють значним оборотом, цей показник набагато лояльніше. Ось загалом і все, що необхідно знати про коефіцієнт інвестування.