Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Судова почеркознавча експертиза. Експертиза підпису

6

Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи передається в суд в рамках вже розпочатого судового процесу. Ще один варіант – проведення експертизи в ході кримінального розслідування.

Що являє собою почеркознавча експертиза, як домогтися її проведення?

Законодавче регулювання

Порядок призначення і проведення експертизи регулюється наступним чином:

  • Процесуальними кодексами (ЦПК, КПК, КАС та Кпап), які містять права та обов’язки учасників названої процедури. Вони описують і нюанси з клопотанням про проведення почеркознавчої експертизи.
  • Законом «Про державну судову експертизу», який описує статус осіб, які займаються цими дослідженнями, вимогами до них, а також напрямками розвитку судової експертизи. Нормативний акт доповнює собою процесуальне законодавство.
  • Наказами та інструкціями відомств, які вирішують питання проведення експертизи підрозділами та організаціями, що належать до відповідним відомствам.
  • Методичними рекомендаціями, що описують методи досліджень, збору матеріалів і правила їх оцінки.

Крім цього, існують роз’яснення ЗС РФ. Прийнято одну постанову Пленуму, присвячене експертизі в рамках кримінального судочинства і один Огляд практики проведення експертиз в рамках розгляду цивільних спорів.

Навіщо вивчати процедури

Щоб домогтися призначення дослідження, треба мати уявлення про те, як вирішуються подібні питання. Якщо отримано відмову, залишається право його оскаржити. Якщо немає такої можливості, варто знову підняти це питання на стадії апеляції, касації або нагляду.

Цивільний процес

Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи по цивільній справі подається судді. Документ готують з позовом. Потім в судовому процесі, в рамках попереднього засідання, вирішується питання про проведення експертизи.

Подача заяви вже після підготовки до процесу ускладнена обов’язком пояснення суду того, чому воно не подавався раніше.

Рішення про призначення експертизи приймає суддя або за заявою однієї із сторін, або за власною ініціативою. До речі, обов’язки призначити експертизу у суду не має. У клопотанні про проведення почеркознавчої експертизи може бути і відмовлено.

Виноситься ухвала про призначення дослідження з питаннями, вказується установа, куди передаються матеріали і чиї послуги оплачуються учасниками процесу. Питання стандартні, їх ставить найчастіше суддя, і сторони сюди не втручаються за рідкісним винятком.

Арбітражний процес

Згідно АПК, клопотання про проведення почеркознавчої експертизи робиться в тому ж режимі.

Документ подається разом з позовом, але потім озвучується в судовому засіданні на попередньому слуханні. Суддя з власної ініціативи призначає дослідження, якщо про нього прямо говориться в законі, в умовах договору або ставиться під сумнів достовірність докази. В іншому разі рішення про призначення експертизи приймається лише за клопотанням учасника процесу.

Питання підбираються суддею, сторони вправі вносити свої пропозиції.

Адміністративний процес

Новий кодекс, що регулює розгляд спорів з органами влади в частині норм призначення експертизи, схожий більше з ЦПК, ніж з АПК.

Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи в арбітражний суд, як приклад у даному випадку, підійде менше аналогічного заяви у цивільній справі.

Схема клопотання в суд

Процесуальні документи складаються за певним шаблоном:

  • Найменування суду.
  • Ф. В. О. учасника процесу.
  • Причини, по яких потрібно проведення експертизи.
  • Посилання на законодавство, зокрема, якщо дослідження необхідно в силу його дії.
  • Пропоновані питання для експерта.
  • Пропозиції про те, де провести судову почеркознавчу експертизу (в якій установі або кому конкретно доручити її проведення).
  • Прохання провести експертизу із зазначенням досліджуваного документа.
  • Підпис і дата.

Запропонована схема підходить для будь-якої справи, але треба враховувати його специфіку. Якщо воно не виходить за рамки типового спору, складнощів не виникає.

Особливості кримінального процесу

В ході розслідування клопотання про проведення почеркознавчої експертизи передається слідчому або судді, якщо справа вже знаходиться на стадії судового розгляду.

Призначення експертизи дозволяється проводити в два етапи:

  • Вибирається експерт, з’ясовується його кваліфікація і необхідність його участі у слідчих діях і вивченні обставин справи.
  • Проводиться постановка питань.

Кожен раз виноситься постанова або ухвала слідчого або судді.

Клопотання на стадії попереднього слідства

Просити призначити судову почеркознавчу експертизу вправі як представник сторони захисту, так і обвинувачення. Крім того, її може призначити слідчий за власною ініціативою. Цивільний позивач і цивільний відповідач мають на це право за умови, що зачіпають їхні інтереси. У цьому випадку клопотання складають так:

  • Ф. В. О. слідчого чи начальника слідчої групи, яка працює по справі;
  • номер справи;
  • обставини, що змушують звернутися із заявою;
  • посилання на чинне законодавство;
  • запропоновані запитання;
  • дата і підпис.

Експертизи по кримінальних справах проводяться криміналістичними центрами силових відомств. Звернення в громадські організації дозволено, якщо експертизу можна провести в профільній організації.

На відмову слідчого або його згоду з проведенням дослідження учасники процесу вправі подати скаргу.

Прокурор або суд вправі визнати відмову незаконною та зобов’язати провести експертизу.

Експертиза і суд у кримінальному процесі

Питання про неї вирішується на судовій стадії, якщо обставини з підробкою або фальсифікацією виявилися на даному етапі. Інші варіанти – якщо її провели з порушеннями або не повністю. І перед судом постає вибір: провести додаткове або повністю нове дослідження.

Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи по кримінальній справі судом задовольняється, якщо він погодиться з тим, що раніше зроблені необґрунтовані відмови.

Описувана різновид досліджень, згідно з КПК, не входить до переліку обов’язкових.

Об’єкти та матеріали дослідження

Експерти досліджують кілька категорій об’єктів:

  • підпису на документах;
  • написи, помітки, виписки, які мають малий обсяг;
  • об’ємні записи (наприклад, текст, що займає сторінку аркуша);
  • проводяться дослідження копій документів.

Зразки почерку відбираються залежно від потреб експертизи. Документи повинні бути зіставними, наприклад, написаними на одній мові, приблизно в один і той же час. Відрізок часу, що пройшов між написанням паперів, не повинен бути занадто довгим.

Зібрані матеріали класифікують так:

  • вільні;
  • умовно вільні;
  • експериментальні.

У першому випадку свідомо намагаються зібрати документи, виконані у вільному стані, коли людина не припускав, що складені їм папери підуть до фахівців на вивчення. Заяви, розпорядження, зокрема, подані в рамках судового процесу, – цілком придатний матеріал.

Якщо аналізується текст, намагаються зібрати не менше 6 аркушів із зразками почерку, якщо підписи – не менше 10 аркушів. Збираються всі папери, на яких розписувалося особа, чий підпис досліджують.

Умовно вільні – це сформовані, можливо, з розумінням того, що їх досліджують у майбутньому. Наприклад, ті папери, які знаходяться в матеріалах справи.

Експериментальні зразки – створені з метою проведення експертизи в присутності експерта.

Які цілі ставляться перед експертом

Перед експертизою підпису ставиться дві мети:

  • З’ясувати ступінь автентичності підпису або тексту.
  • З’ясувати, в яких умовах перебував писав чоловік.

З приводу останнього пункту є кілька позицій:

  • емоційний або фізичний стан людини, впливає на манеру почерку;
  • становище, в якому перебував писав осіб;
  • змінювався свідомо почерк;
  • мало місце бажання відтворити чийсь почерк.

Які питання задаються

Експертиза підпису або іншого документа зобов’язує підібрати запитання, які підходять до конкретних обставин. Основна маса справ не відрізняється оригінальністю, а відповідно, питання повторюються.

Практика показує, що перелік питань з часом узгоджується з експертними організаціями. Інакше спеціаліст або не дасть на них відповіді, або вони не будуть задовольняти суддю в силу недостатньої чіткості. Подібна практика особливо характерна для правоохоронних відомств.

Їх приблизний перелік наступний:

  • Хто з названих осіб написав текст?
  • Зазначена особа ставив свої підписи в декількох місцях документів?
  • Зазначеним чи особою написаний текст?
  • Документ повністю чи частково написаний зазначеною особою?
  • Чоловіком або жінкою написаний текст?
  • До якої вікової групи належить автор написаного тексту?
  • Писався текст у звичайній обстановці?
  • Писався текст в нестандартній ситуації?
  • Є наслідування чужої підпису або спотворення поставленої?
  • Є приписки або виправлення в тексті, виконані іншими особами?
  • Справді текст виконаний в дату, вказану в документі?

Висновок

Експертиза проводиться за призначенням суду або слідчого спеціалістами, які мають профільну підготовку. Цілі дослідження – з’ясувати стан писав текст, а також те, чи є він справжнім.

Comments are closed.