Класифікація цілей та їх роль в бізнесі

Радянська економіка через стохастичний повернення до капіталізму принесла розуміння того, що далеко не всім можна керувати, а цілі, поставлені перед компанією, далеко не завжди є здійсненними.

Світ різноманітний, рішень і думок багато, але об’єктивна реальність завжди ставить все на свої місця.

Бізнес: напрямок і розвиток, стабільність

Вчені і дослідники вважають, що класифікація цілей – предмет наукового чи практичного дослідження. Найчастіше підприємці в якості основної мети вибирають:

• зростання економічного потенціалу;
• вилучення максимуму прибутку;
• зростання рентабельності;
• виживання у боротьбі з конкурентами;
• лідерство на ринку.

Все це можна поділити за видами. У цьому випадку цілі бувають:

• економічні;
• технічні;
• соціальні;
• політичні;
• наукові і т. д.

На практиці все набагато прозаїчніше. Керівництву потрібна прибуток і розвиток бізнесу. Працівнику потрібна стабільність робочого місця і зростання заробітної плати. Ніякої науки, тільки реальна практика.

Між тим класифікація цілей має реальне значення: як мінімум це розставляння пріоритетів – що доцільно робити, а що не слід.

Умови формування бізнесу

Стабільність і ефективність бізнесу визначається його поточним економічним потенціалом (внутрішня складова) і його положення в навколишньому соціально-економічному просторі (зовнішнє середовище).

Немає такої компанії, яка б працювала собі на збиток, а компанія, яка ледве тримається на плаву, рано чи пізно вибере, куди рухатися далі:

• вниз – це завжди просто;
• вгору – тоді доведеться почати працювати.

Сучасний бізнес – це, насамперед, склалася система законодавчих актів, певна система економічних і соціальних відносин, обов’язкове врахування екологічного чинника і вимог різних інстанцій.

Для успішного розвитку потрібно мати приміщення, обладнання, інструменти, робочий колектив. Дуже важливо юридичне, технічне та адміністративне забезпечення. Не останнє значення має інформація. Все має функціонувати в межах санітарних, пожежних, технологічних та інших норм. Тут ніколи нічого не купиш, а якщо з чим і можна домовитися, то ненадовго.

Екологічний фактор, територіальний аспект, соціальне оточення, транспортна інфраструктура і зв’язок – це все важливо. Обрана позиція визначає можливості для реалізації, і на цьому рівні класифікація цілей організації визначається як можливе в межах доступного.

Сформована система економічних і соціальних відносин регламентує можливості організації:

• на ринку реалізації продукції і послуг;
• на ринку праці (працівники) і потенціалу (гроші, обладнання, інструменти).

Законодавство визначає правове поле діяльності громадян, компаній і державних органів.

Пріоритети у виборі напрямів

Класифікація видів цілей дозволяє визначити пріоритетні напрямки розвитку. Наприклад, економічний напрямок – максимум доходу засновникам, мінімальні зарплати працівникам. Перспективно, але плинність кадрів буде постійно заважати досягненню бажаного результату.

Технічний напрямок – досягнення кардинально нового технічного рішення, створення нового виробу. У цьому разі оплата праці гідна, прибуток мінімально можлива, постійні витрати виробництва та постійні фінансові труднощі. Однак результат може перевершити очікування і покрити всі витрати.

Соціальна орієнтація – це ще простіше. Наприклад, простий магазин в зручному місці. У цьому випадку немає нестачі в покупцях, немає недоліку в постачальниках, стабільне зростання, ніяких втрат. Організація органічно вписаний у навколишнє її соціально-економічну дійсність.

Варіантів вибору пріоритету тієї чи іншої мети достатньо, важливо, щоб підстави вибору були об’єктивними і обдуманими. Основні цілі класифікації на практиці в тому й полягають, щоб не фантазувати, а задовольнити інтереси чи потреби певного спектру споживачів за рахунок того, чим володіє організація.

Науковий підхід до проблеми

Бізнес завжди був цікавий вченим і фахівцям. Саме він став причиною для виникнення нової ніші на ринку з’явилася специфічна література, наприклад, «Як робити бізнес: консультації та навчання». Об’єктивний наслідок розвитку. Якщо хтось вміє щось робити, то завжди знайдеться той, хто почне давати поради, як зробити ще краще.

В більшості своїй теоретики сходяться в тому, що поняття та класифікація цілей – це конкретний стан і розвиток окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення яких спрямована її діяльність.

Об’єктивна практика уточнює теорію: свідомі цілі та прийняті ним рішення завжди лежать в руслі доступних можливостей, що відповідають поточним вимогам законодавства, нормативним документам, що склався досвіду бізнесу, екологічних чинників, аспектам безпеки, будівельним і технологічним нормам.

Немає нічого поганого в застосуванні наукових положень, але слід уточнювати їх ефективність в об’єктивній реальності.

Аналітика та історія розвитку організації

Всякий бізнес займає свою нішу. Складно знайти компанії, самотні в своїх цілях і можливостях. Компанії, які роблять щось кардинально нове – рідкісні, і про їх появу суспільство дізнається моментально, довго приходить до розуміння того, що сталося, і не може швидко і адекватно скласти конкурентні пропозиції. Однак основна маса організацій робить те, що звично, популярно і зрозуміло.

Наприклад, виробництво молока чи хліба. Все розписано по підручникам. Класифікація цілей і завдань – ясніше ясного. Нічого не потрібно вигадувати. Адже є нормативні документи, потрібно просто правильно побудувати систему цілей в області економіки, виробництва, кадрів, налаштувати адміністративну частину і зайнятися оптимізацією бізнесу, рекламою і боротьбою з конкурентами.

Аналітика в такому випадку є щоденною метою, результатом якої стає аналіз досягнень конкурентів, вивчення власних помилок і розробка заходів по виправленню ситуації.

Історія розвитку такої компанії визначається об’єктивними законами, що складається на ринку ситуацією, нормами права, відносинами з державними органами і громадянами як з працівниками: потенційними, поточними, що пішли.

На прикладі співробітників можна розробити систему цінностей – це теж реальна мета організації, яка може ліквідувати плинність кадрів і посилити зацікавленість трудового колективу в підвищенні продуктивності праці.

Тут правильна класифікація цілей дозволяє визначити слабкі місця і сформулювати обґрунтовані напрями в розвитку.

Абсолютно нова ідея

Ідея створення штучного інтелекту стара як світ, але із завидною упевненістю знову набирає обертів. Працелюбність, дисциплінованість і надійність японських і китайських компаній, що орієнтуються на реальні наукові та практичні досягнення в різних галузях виробництва, поки не дали реальних результатів. Але реальна продукція все ж є.

Російські компанії не поступаються в амбіціях, але класифікація цілей національним менталітетом розуміється зовсім по іншому. Результат: багато компаній працюють, створюють реальні системи і, прогорая, дають підстави та знання, як і куди рухатися іншим компаніям.

Закономірний розвиток науково-технічного прогресу, спіраль розвитку, динаміка цінностей і аналіз досягнутого не дозволяють поки сформулювати абсолютно нову ідею в області штучного інтелекту, але це не привід зупинятися. Просто кількість ще не перейшла в якість.

В цьому напрямку є одна особливість. Сказати і зробити можна багато чого, але, коли знань недостатньо, результат буде частковим. Однак малого складається більше. Так було з операційними системами і комп’ютерами. Тепер нікого не дивують хмарні технології і віртуальна реальність.

Була ідея хмарних технологій нової років десять тому? Сумнівно. Адже вона виникла як наслідок розвитку і стала природним середовищем для подальшого руху вперед у інформаційної середовищі.

Класифікація напрямків руху – пріоритет розвитку

Системність – характерна риса всього, що розвивається. Розвиток немислимо без аналітики, вивчення історії досягнень і спроб зрозуміти логіку. Класифікація присутній завжди, в будь-якому процесі. Це характерна риса будь-якого соціально-економічного руху.

Людина рухає всім, що являє для нього інтерес: економічний, соціальний, технічний. Сумнівно, амбіції керівників керують компаніями, але, хочуть вони того чи ні, створені ними компанії на підставі наявного соціально-економічного потенціалу беруть участь у загальному процесі суспільного розвитку, розуміння того, що відбувається і у виборі правильних напрямків.