Класифікація доказів в кримінальному процесі. Види доказів

Докази і доказування – це одні з найбільш важливих складових компонентів в сфері кримінального провадження. Стаття визначає поняття доказу в кримінальному процесі, а також докладно розкриває види цих юридично значимих елементів.

Поняття і значення доказування і доказів

Доказ і доведення в кримінальному процесі являють собою фактичні дані, на підставі яких підлягає встановленню:

Винність особи.

Наявність або відсутність небезпеки діяння.

Інші обставини, які мають невід’ємну значущість у справі.

Значення доказів визначається тим, що за допомогою них фактичні дані здатні придбати високу достовірність, якої буде достатньо для обгрунтованих висновків щодо вини особи.

Види доказів та їх класифікація

У кримінальному законодавстві існують певні види доказів:

• показання обвинуваченого, підозрюваного;
• висновок і свідчення фахівця і експерта;
• протоколи судових і слідчих дій;
• показання свідка, потерпілого;
• речові докази;
• інші документи.

Показання підозрюваного, обвинуваченого

Докази в кримінальному процесі включають в себе дачу показань обвинуваченого особи, а також підозрюваного. Допит підозрюваного проводиться не пізніше 24 годин після порушення кримінальної справи (винятком є випадки, коли місцезнаходження підозрюваного не встановлено).

Якщо справа порушувалася за фактом злочину і в процесі дізнання були отримані дані, яких достатньо для того, щоб підозрювати особу у скоєному діянні, дізнавач складає повідомлення про підозру у злочині. Копія документа вручається підозрюваному особі. Після цього протягом 3 днів дізнавач зобов’язаний буде провести допит по суті.

Показання обвинуваченого, в свою чергу, поділяються на такі види:

Визнання провини – доказове значення в цьому випадку полягає в отриманні відомостей про обставини, які допоможуть згодом розкрити злочин.

Заперечення провини – для підтвердження цих показань співробітниками повинна проводитися перевірка так званого алібі.

Дача показань проти інших осіб – такі відомості називаються обмовою.

Показання потерпілого, свідка

Докази в кримінальному процесі у вигляді показань потерпілого мають на увазі відомості про будь-які його взаємовідносинах з обвинуваченим. Предмет показань – обставини, які в подальшому будуть підлягати доказуванню. Не вважаються доказами дані, які не підкріплені конкретними джерелами їх отримання.

Відмінності показань свідка і потерпілого включають в себе такі особливості:

Як потерпілий допитується чоловік, якого торкнулися наслідки злочину, а свідком може виступати будь-яка особа.

Свідок не має зацікавленості у справі, в той час як потерпілий переслідує свої інтереси.

Дача показань свідка – це його прямий обов’язок, для потерпілого це ще і право.

Потерпілий присутня протягом усього судового засідання.

Потерпілий може брати участь у судових дебатах стосовно справ приватного обвинувачення.

Висновок і свідчення фахівця і експерта

Класифікація доказів у кримінальному процесі включає в себе свідчення та висновок експерта.

Висновок – це письмові висновки експерта стосовно питань, які були поставлені особою, що веде виробництво.

Показання – відомості експерта, які були повідомлені на допиті, вони даються з метою уточнення або роз’яснення отриманого висновку. Показання не мають ніякого значення в справі без попередньо складеного висновку.

Підставою для призначення експертизи буде служити необхідність отримання спеціальних знань, яка виникає в ході розслідування злочину. Експертиза може носити обов’язковий характер, а також призначатися судом чи слідчим.

Судова експертиза обов’язкова тільки у випадках:

Визначення ступеня тяжкості шкоди, яку було заподіяно здоров’ю людини.

Визначення причин смерті.

Виникнення сумнівів щодо фізичного або психічного стану суб’єкта.

Уточнення віку підозрюваного у скоєному злочині.

Доказ і доведення в кримінальному процесі можуть бути представлені у вигляді висновку спеціаліста. Головною відмінністю між висновком експерта та спеціаліста вважається відповідальність, так як для другої особи вона не передбачена. Спеціаліст надає науково-технічну допомогу слідству, тому його висновок базується на оціночних судженнях, які за своєю природою неупередженими і грають лише консультаційну роль в виробництві у справі.

Речові докази

В загальному вигляді вони являють собою наслідки злочинного діяння. Речові докази можуть виступати у вигляді речей матеріального світу, які в результаті злочинного діяння були схильні до змін. Їх доказовим значенням вважається місцезнаходження (наприклад, знайдена викрадена річ), факт їх створення (підроблений документ) або ж фактичні властивості (конфігурація, а також розмір слідів ніг злочинця).

Класифікація і види доказів, отриманих в результаті проведення розшукових заходів:

Предмети, які стали знаряддям злочину (зброю, колючо-ріжучі предмети).

Речі, зберегли на собі сліди злочинного діяння (предмети, пошкоджені вогнепальною зброєю, одяг з плямами крові).

Гроші та цінності, нажиті незаконним шляхом.

Предмети, які стали об’єктом посягань (викрадені речі або цінності).

Протоколи слідчих і судових дій — класифікація доказів

Кримінальний процес розглядає протоколи судових дій та слідства як самостійних джерел доказів.

Протоколи, які засвідчують факти і обставини, як правило, встановлюються:

У ході слідчого експерименту, при дачі показань на місці вчинення злочину.

При огляді, огляді, виїмці, упізнанні.

Протокол є головним джерелом відомостей по справі, на підставі якого вирішується питання обґрунтованості та законності судового рішення.

Таким чином, потрібно відзначити, що протокол — це письмовий акт, в якому посадові особи на підставі безпосереднього спостереження зафіксували загальні відомості про факти, що підлягають доказуванню.

Інші документи

Класифікація доказів у кримінальному процесі включає в себе інші типи документів, зібрані законними способами в компетентних установах та організаціях. В таких документах викладаються факти і обставини, що мають значення у справі і відносяться до безпосереднього предмету доказування. Інші документи відображають всі обставини, що мають значення в кримінальній справі. Породжуються вони не під час злочинної події, а в процесі повсякденної діяльності установ і підприємств.

Класифікація доказів

У судовій і слідчій практиці особливе значення мають факти, майно або показання осіб, які беруть участь у справі. Все це в сукупності визначає кілька факторів, які в подальшому сприяють розкриттю злочину.

Класифікація доказів у кримінальному процесі:

Особисті і речові.

Непрямі і прямі.

Похідні та первісні.

Обвинувальні та виправдувальні.

Особисті і речові докази

Речові докази являють собою матеріальні об’єкти, що відображають обставини злочинного діяння у вигляді яких-небудь слідів впливу. До такого типу можна віднести аудіо, фото – або відеозапис.

Речові докази в меншій мірі виражають відобразилися в процесі впливу сліди юридично значущої події.

Особисті докази – це свідчення свідків, обвинуваченого або потерпілого. Також сюди можна віднести протоколи судових і слідчих дій, висновки експертів.

Відмінною рисою такого роду доказів є психічне сприйняття подій, а також письмова або усна передача значущих по справі дані.

Прямі й непрямі докази

Ця класифікація доказів та її практичне значення також підлягають детальному розгляду. Прямими прийнято називати докази, службовці встановлення конкретних обставин, які піддаються подальшому доказуванню. До них відносяться події злочину, винність особи, а також факт вчинення злочину. Прямі докази можуть вказувати на причетність або непричетність особи до даного злочину.

Непрямі докази встановлюють проміжні факти, за яким робиться висновок про існування обставин, що підлягають доказуванню. За допомогою них визначаються не самі обставини злочину, а тільки пов’язані з ним факти, аналіз яких дає можливість з’ясувати наявність необхідних відомостей по справі.

Первісні і похідні докази

Класифікація доказів у кримінальному процесі визначає такі їх види, як первісні і похідні.

До первинних належать відомості, отримані з першоджерела (повідомлення свідком про події злочину, які він сам бачив і може підтвердити).

Похідні докази – це відомості, які опосередковано відображають обставини справи. В цьому випадку отримані дані будуть вважатися непрямими (свідок заявив про скоєння злочину, який сам не бачив, але був поінформований про нього через третю особу).

Обвинувальні та виправдувальні докази

Під обвинувальними доказами розуміють факти, які встановлюють винність особи у скоєному діянні. До такого типу даних відносяться показання обвинувачуваного, що визнав свою провину, показання потерпілого або свідка. Характерною рисою обвинувальних доказів є обтяження провини злочинця.

Виправдувальні докази – дані, які спростовують винність особи. До таких обставин можна віднести свідчення осіб, які беруть участь у справі, щодо невинності або непричетності суб’єкта до вчиненого злочину. Характерною рисою цього виду вважаються пом’якшуючі провину обставини.