Інформаційні моделі управління обєктами: приклади

Інформаційні моделі управління об’єктами являють собою суму певних характеристик, в тому числі і числові й інші значення даних атрибутів. Системология розуміє під інформаційною моделлю поєднання певних параметрів, які містять інформацію про систему, явищі, процесі.

Мета створення інформаційної моделі

Інформаційні моделі управління об’єктами дозволяють обробляти дані про об’єкти з урахуванням взаємозв’язку між ними. Для створення автоматичної обробки отриманих результатів складається для аналізованої моделі формалізований опис, яке доступне комп’ютерній обробці.

Кодування інформації

У людини є природна потреба в обміні інформацією з іншими людьми. В основному використовують тексти. Наприклад, математична запис 2 закону Ньютона текстової інтерпретації звучить так: «Сила, діюча на тіло, прямо пропорційна добутку маси на прискорення вільного падіння». Для складання такого тексту використовуються букви російського алфавіту. Англомовний текст передбачає застосування англійських символів. Мелодію можна записати (закодувати) за допомогою нот. Математик в процесі складання математичного тексту застосовує спеціальні символи.

Тексти цілком можна розглядати як інформаційні моделі управління об’єктами, здатними зберігати, а також передавати важливу інформацію.

Різновиди моделей

Мовні моделі затребувані, оптимальні для комунікації. Щоб передавати їх, не потрібно прикладати масу зусиль, матеріальних ресурсів. Мовні моделі, які містять спеціально відібраний матеріал, – інформаційні моделі управління об’єктами. Вміння аналізувати інформацію, важливу для об’єкта, використовувати її для подальших досліджень, вважається важливим чинником, що гарантує збереження її адекватності.

Приклад інформаційної моделі

Оцінювання знань і навичок студентів можна вважати непоганим прикладом інформаційної моделі. Суттєвими характеристиками вважають: прізвище студента, розглянутий предмет, бал. Між характеристиками і об’єктом існує зворотній зв’язок, що створюється з допомогою чисел, тіста, знаків.

Інформаційна модель

Проаналізуємо деякі фундаментальні поняття, що характеризують та інформаційні моделі управління об’єктами. Конспект уроку включає в себе: об’єкт, атрибут, його значення.

Об’єктом вважають предмет, що існує в реальності. Атрибут – характеристики розглянутого об’єкта. Значення атрибута – уточнення його ознак (деталі).

Моделі інформаційних систем

Поняття «компанія» означає структуру, у якій є певна сукупність взаємозв’язків і сутностей. Керований об’єкт не може бути відокремленим, він підпорядковується певному набору правил. Саме інформаційна система характеризує правила і логіку, організовує і перетворює потоки інформації, що автоматизує процес обробки даних, надає їх візуально у формі звітів. У процесі створення моделі з’являється «мова спілкування» розробників, консультантів, керівників компаній, потенційних користувачів. У результаті формується корпоративна система управління, при якій керуючий і керований розуміють свої можливості та обов’язки. Бізнес-логіка і правила визначають взаємодію між окремими елементами. Для інформаційної системи характерна зворотна зв’язок, створення відчутного результату. Розглянемо основні параметри інформаційного проекту. Це:

• виявлення цілей бізнесу, досягнення яких можливе при автоматизації процесів;
• визначення ділянок, а також алгоритму впровадження;
• оцінка термінів розгортання і повноцінного запуску готової системи;
• потреба в апаратному і програмному забезпеченні;
• список команди;
• аналіз відповідності обраного програмного забезпечення напрямом діяльності компанії.

Основа моделі

Розглянемо інформаційні моделі управління об’єктами. Приклади їх можна взяти будь-які, але базові компоненти завжди однакові:

• основні бізнес-функції, які характеризують специфіку діяльності;
• управлінські, допоміжні, основні процеси, що характеризують спосіб їх виконання даної компанією;
• організаційно-функціональна структура, яка визначає місце виконання функцій;
• послідовність (фази) впровадження певних етапів;
• розподіл ролей: «господаря», підлеглих;
• правила, які визначають взаємодію і зв’язок між усіма параметрами

Прості інформаційні моделі управління об’єктами (9 клас) допомагають школярам зрозуміти взаємозв’язок між економікою і наукою. Після того як побудована бізнес-модель, йде етап формування моделі проектування, її реалізації, використання на практиці.

Цикл інформаційних моделей

Практика розробки і використання інформаційних систем дозволила виділити кілька основних етапів їхнього існування («життя»):

• виявлення вимог до системи, аналіз зібраної інформації;
• проектування підсистем, компонентів, продумування повноцінного взаємозв’язку між ними;
• розробка всіх елементів системи, об’єднання окремих частин в єдине ціле;
• тестові випробування для аналізу функціональності системи, відповідності поставленим цілям і завданням;
• безпосереднє впровадження: монтаж, установка, настроювання, уведення в експлуатацію;
• штатна експлуатація з урахуванням поставлених перед системою завдань;
• супровід, тобто створення необхідного штату для безперебійної експлуатації встановленої інформаційної системи

На етапі визначення вимог до системи виконується уточнення вимог замовника, узгодження спірних питань. Саме в цей час документуються всі досягнуті з замовником угоди. Фактично шукають відповідь на питання про призначення інформаційної системи, виявлення її основних функцій. При правильному підході до цього етапу, кінцевий результат проекту буде успішним.

Системний аналіз необхідний для перетворення абстрактних, загальних знань про даній предметній сфері чіткі визначення, повноцінне опис всієї системи. Саме в цей час визначають і специфікують:

Стадії ІС

Повноцінне управління – це вплив на ефективність роботи компанії, можливість підвищення прибутку. Виділяють чотири стадії аналізу ІС.

На першій стадії здійснюється структурний аналіз компанії. Проводять дослідження організації системи управління, обстежують функціональну та інформаційну структури управління, визначають реальних і потенційних споживачів інформації. Результати, отримані на цьому етапі, опрацьовуються аналітиками. На їх основі будується узагальнена логічна модель початкової предметної сфери, що відображає структуру, специфіку діяльності, а також вільний інформаційний простір для роботи. Аналітики на базі цього матеріалу створюють функціональну модель «як є».

На другій стадії аналізу, що передбачає залучення представників замовника, незалежних експертів, виявляються проблеми системи, способи їх усунення.

Третя стадія аналізу, яка містить фрагменти проектування, полягає в удосконаленні узагальненої логічної моделі, з урахуванням конкретної предметної області.

На останній стадії розробляються карти автоматизації», позначені «межі» інформаційної системи.

На етапі аналізу, вимоги до розроблюваної інформаційної системи вводять:

• класи потенційних користувачів і діаграми бізнес-транзакцій;
• моделі та переліки процесів прикладної спрямованості;
• класи об’єктів, які відображають інформаційну модель розглянутої предметної сфери;
• топологію розміщення користувачів і підрозділів, які повинні обслуговуватися інформаційною системою.

Головним документів, у якому відображають результативність першого етапу, є технічне завдання на розробку. У ньому є інформація про використовуваних ресурсах, терміни здійснення окремих етапів, заходів, пов’язаних із захистом проектних матеріалів.

На етапі проектування важливо врахувати всі реальні умови, внести (у разі необхідності) коригування.

Висновок

Успішність будь-якого інформаційного проекту в тому, щоб в безпосередній момент запуску, а також протягом всього експлуатаційного періоду всі опції функціонували в штатному режимі. При правильному підході до створення ІС вона проста в експлуатації і обслуговуванні, зручна для користувачів, гарантує безпеку даних користувачів. Саме надійність і продуктивність є основними її показниками. В іншому випадку всі зусилля, пов’язані зі створенням інформаційної системи, будуть марними.