Імперативні і диспозитивні норми. Диспозитивні норми права

Проблеми визначення

В першу чергу слід зазначити, що диспозитивні норми права на сьогодні вивчені мало. Не існує жодного загальнотеоретичного монографічного дослідження, яке було б присвячено даній темі. Також не цілком зрозумілою є і природа диспозитивних норм. Не вироблено також і єдине визначення поняття. Складнощі виникають і з оцінкою позиції, яку займають диспозитивні норми права в інших системах.

Термінологія

У відповідності з методом регулювання виділяють імперативні і диспозитивні норми. Перша категорія передбачає суворе, обов’язкове виконання. Ця група має назву імперативних норм. Вони присутні в різноманітних сферах відносин, регулюють поведінку в тій чи іншій дисципліні. Оскільки вони передбачають суворе виконання, то сторони відносин не можуть відійти з власної волі від їх застосування. Цим, власне, і відрізняються імперативні і диспозитивні норми. Другі передбачають деякі відхилення від приписів. Диспозитивні норми не є обов’язковими.

Загальна характеристика

Поділ на імперативні і диспозитивні норми вважається давно існуючим загальним властивістю юридичних приписів. Воно має важливе значення в процесі законотворчості і подальшого застосування положень. Особливе значення мають диспозитивні норми цивільного права. Це пов’язано з просторістю даної юридичної сфери та необхідністю регулювати багатоманітність відносин. Також дані положення мають значення в процесі формування майнового обороту в межах ринку.