Форвардний Контракт: загальна характеристика. Форвардний контракт на купівлю валюти

Що обмежує число учасників форвардного ринку?

Число учасників форвардного ринку жорстко обмежується цілим комплексом норм і стандартів. Для того щоб придбати або продати форвардний контракт, у учасників торгівлі повинна бути кредитна лінія, високий рейтинг і стабільні фінансові контакти з банківською установою. Недолік форвардних угод для учасників обумовлений обмеженими можливостями при виборі банку-партнера, доводиться приймати ті умови, які диктують фінансові заклади за фактом. Певні складності пов’язані з пошуком партнерів, адже знайти сторону, яка готова зайняти протилежну позицію, не так-то й легко. Це призводить до недостатньої популярності і активності ринку форвардних контрактів.

У чому відмінність ф’ючерс від форвардного контракту

Контракти на майбутню вартість – це форвард та ф’ючерс. Відмінність між ними є істотна. Форвард підписується між покупцем і продавцем, при цьому основна мета партнерства полягає в реальної поставки активу. Форвардні домовленості реалізуються в межах позабіржового ринку, що призводить до невисокої ліквідності інструменту в порівнянні з ф’ючерсами. Наприклад, досить складно знайти покупця на сотні тон металу, якщо він вже не актуальний для певного заводу.

Ф’ючерс у порівнянні з форвардом виступає в ролі стандартизованого контракту, основна мета якого – це спекуляція. Ні про яку реальну поставку мови тут не йде. Форварди і ф’ючерси, незважаючи на зовнішнє удавану подібність, використовуються з протилежними цілями. Під поняттям «стандартизований» мається на увазі чітке обмеження кількості товару умовами біржі. До торгівлі допускаються тільки цілі лоти. Приміром, лот міді – це 2500 фунтів, а пшениці – 136 тонн. Опціони, форварди та ф’ючерси – це фінансові інструменти, але мета їх існування різна, що і визначає специфіку застосування.