Фінансовий леверидж (фінансовий важіль): визначення, формула

Фінансова оцінка показників стабільності компанії вкрай необхідна для успішної організації та планування її діяльності. Фінансовий леверідж у цьому аналізі застосовується досить часто. Він дозволяє оцінити структуру капіталу організації та оптимізувати її.

Від цього залежить інвестиційний рейтинг підприємства, можливість розвитку, збільшення кількості прибутку. Тому в процесі планування роботи аналізованого об’єкта цей показник відіграє важливу роль. Методика його розрахунку, трактування результатів дослідження заслуговують особливої уваги. Інформація, отримана в ході аналізу, що використовується керівництвом компанії, засновниками та інвесторами.

Загальне поняття

Фінансовий леверидж – це показник, що характеризує ступінь ризику компанії при певному співвідношенні його позикових і власних джерел фінансування. У перекладі з англійської “леверидж” означає “важіль”. Це говорить про те, що при зміні одного фактора виявляється вплив на інші показники, пов’язані з ним. Даний коефіцієнт прямо пропорційний фінансовому ризику організації. Це дуже інформативна методика.

В умовах ринкової економіки показник фінансового левериджу має розглядатися не з точки зору балансової оцінки власного капіталу, а з позиції його реальної оцінки. У великих підприємств, які давно і успішно діють в своїй галузі, ці показники досить сильно відрізняються. Розраховуючи коефіцієнт фінансового левериджу, дуже важливо враховувати всі нюанси.

Загальний зміст

Застосовуючи подібну методику на підприємстві, вдається визначити залежність між співвідношенням власного і позикового капіталів і фінансовим ризиком. Використовуючи безкоштовні джерела забезпечення діяльності, можна мінімізувати ризики.

Стійкість компанії при цьому найвища. Використовуючи платний позиковий капітал, компанія може збільшити свій прибуток. Ефект фінансового левериджу має на увазі визначення того рівня кредиторської заборгованості, при якому рентабельність сукупного капіталу буде максимальною.

З одного боку, використовуючи лише власні фінансові джерела, компанія втрачає можливість розширити своє виробництво, але з іншого – дуже високий рівень платних ресурсів у загальній структурі валюти балансу призведе до неможливості погасити свої борги, знизить стійкість підприємства. Тому ефект важеля дуже важливий при оптимізації структури балансу.

Розрахунок

Щоб прорахувати коефіцієнт фінансового левериджу, який використовується особлива методика. Вона виглядає так:

Кфр = (1 – Н)(КРА)З/с,

де Н – коефіцієнт податку на прибуток, КР – рентабельність активів, До – ставка за користування кредитом, З – позиковий капітал, З – власний капітал.

КРА = Валовий прибуток/Активи

У цій методиці з’єднані три співмножника. (1 – Н) – податковий коректор. Він не залежить від підприємства. (КРА) – диференціал. З/с – це фінансовий важіль. Така методика дозволяє врахувати всі умови, як зовнішні, так і внутрішні. Результат виходить у вигляді відносної величини.

Опис складових частин

Податковий коректор відображає ступінь впливу зміни відсотків податку на прибуток на всю систему. Цей показник залежить від виду діяльності компанії. Він не може бути нижче 13,5 % для будь-якої організації.

Диференціал визначає, чи рентабельно буде використовувати сукупний капітал з урахуванням сплати ставки за кредитами. Фінансовий важіль визначає ступінь впливу платних джерел фінансування на ефект фінансового левериджу.

При загальному впливі цих трьох елементів системи було встановлено, що нормативно зафіксоване значення коефіцієнта визначається у діапазоні від 0,5 до 0,7. Частка кредитних коштів у загальній структурі валюти балансу не повинна перевищувати 70 %, інакше ризик неповернення боргу зростає, а фінансова стійкість знижується. Але при його кількості менше 50 % компанія втрачає можливість збільшити кількість прибутку.

Методика розрахунку

Операційний і фінансовий леверидж – невід’ємна частина визначення ефективності роботи капіталу компанії. Тому розрахунок цих величин обов’язковий. Щоб розрахувати фінансовий важіль, можна вдатися до наступної формули:

ФР = КРА – РСК, де РСК – рентабельність власного капіталу.

Для цього розрахунку необхідно скористатися даними, які представлені в балансі (ф. №1) і звіті про фінансові результати (ф. №2). Виходячи з цього, потрібно знайти всі складові наведеної вище формули. Рентабельність активів знаходиться так:

КРА = Чистий прибуток/Валюта балансу

КРА = с. 2400 (ф. №2)/с. 1700 (ф. №1)

Щоб знайти рентабельність власного капіталу, необхідно скористатися наступним рівнянням:

РСК = Чистий прибуток/Власний капітал

РСК = с. 2400 (ф. №2)/с. 1300 (ф. №1)

Далі знаходиться фінансовий леверидж, формула якого була представлена вище.

Розрахунок і трактування результату

Щоб зрозуміти наведену вище методику розрахунку, необхідно розглянути її на конкретному прикладі. Для цього можна взяти дані бухгалтерської звітності підприємства і провести їх оцінку.

Наприклад, чистий прибуток компанії в звітному періоді склала 39 350 тисяч рублів. При цьому валюта балансу була зафіксована на рівні 816 265 р., а власний капітал в її складі досяг рівня 624 376 р. На основі перерахованих даних можливо знайти фінансовий леверидж:

КРА = 39 350/816 265 = 4,8 %

РСК = 39 350/624 376 = 6,3 %

ФР = 6,3 – 4,8 = 1,5 %

Виходячи з наведених розрахунків, можна сказати, що компанія завдяки використанню кредитних коштів змогла збільшити прибуток у звітному періоді на 50 %. Фінансовий важіль від рентабельності капіталу займає 50 %, що є оптимальним для результативного управління позиковими коштами.

Ознайомившись з таким поняттям, як фінансовий леверидж, можна прийти до висновку, що методика його розрахунку дозволяє визначити максимально ефективне співвідношення кредитних коштів та власних пасивів. Це дає можливість організації за рахунок оптимізації свого капіталу отримувати більший прибуток. Тому дана методика є дуже важливою для процесу планування.