Федеральний закон Про рекламу № 38-ФЗ. Загальні вимоги до реклами

Віктор Кузьмін
1 minute

В сучасних ринкових відносинах підприємствам доводиться боротися за споживачів. В якості одного із способів залучення клієнтів виступає реклама. При цьому законодавство не завжди встигає за новими засобами і методами просування продукції компанії на ринку. У ряді випадків зайва деталізація нормативного регулювання недоцільна. Досить визначити базові принципи. ФЗ “ПРО рекламу” якраз і встановлює такі положення щодо діяльності осіб з просування свого підприємства і продукції на ринку.

Сумлінність

Це обов’язкова вимога до реклами. Недобросовісною визнається інформація:

  • Містить некоректне порівняння конкретної продукції з виробами, випущеними в обіг іншими виробниками або реалізуються іншими продавцями.
  • Виступає як акт недобросовісної конкуренції. Відповідні положення встановлюються антимонопольним законодавством.
  • Представляє рекламу товарів, просування яких забороняється в даному місці, цим способом або в цей час, якщо їх подають під виглядом інших виробів, знак обслуговування (товарний знак) яких подібний/тотожний до ступеня змішування.
  • Що порочить репутацію, честь і гідність особи, конкурента в тому числі.

    • Нюанси норм

    Розглядаючи сумлінність при просуванні продукції, необхідно звернути увагу на приведення ФЗ “ПРО рекламу” у відповідність з положеннями Закону, що регламентує захист конкуренції. Як вказує цей нормативний акт, недобросовісними вважатимуться будь-які операції суб’єктів господарювання спрямовані на отримання будь-яких переваг при веденні підприємницької діяльності. Ними також визнаються дії, які суперечать законам, звичаям обороту, вимог розумності, доброчесності, справедливості, що заподіяли або здатні завдати шкоди іншим підприємствам або їх репутації. З моменту вступу в дію Закону, який установлює загальні вимоги до реклами, вважається недобросовісним просування спиртовмісних виробів, які подаються під виглядом мінеральної води, колекцій одягу, цукерок, які мають подібний зовнішній вигляд або єдиний товарний знак. У раніше діючому нормативному акті це формулювання не використовувалася. Це дозволяло багатьом суб’єктам обходити обмеження та заборони, встановлені для алкогольної продукції.

    Недостовірна реклама

    В якості неї виступає інформація, яка не відповідає дійсності. Недостовірна реклама може вказувати на:

    • Переваги виробів перед товарами, що знаходяться в обігу, виробленими іншими виготовлювачами чи реалізуються іншими продавцями.
    • Будь-які характеристики продукції. До них, у тому числі відносять відомості про склад, природі, дату та спосіб виробництва, споживчому якості, призначення, умов експлуатації, місце походження, терміни придатності/служби, знаків обігу та відповідності, сертифікати.
    • Комплектацію і асортимент, можливість придбання в конкретному місці в межах певного періоду.
    • Вартість виробів, порядок оплати, величину знижок, інші умови покупки.
    • Умови доставки, обслуговування, ремонту, обміну.
    • Гарантійні зобов’язання.
    • Виключні права продуктів інтелектуальної праці, а також засоби індивідуалізації, які прирівняні до них.
    • Громадське/офіційне визнання, отримання призів, медалей, дипломів чи інших нагород.
    • Права на використання символів міжнародних спільнот/організацій, а також державної символіки.
    • Рекомендації від юридичних осіб або громадян з приводу об’єкта просування або його схвалення.
    • Результати випробувань/досліджень.
    • Надання додаткових прав переваг покупця.
    • Фактичний обсяг попиту.
    • Терміни і правила організації і проведення лотерей, ігор, конкурсів та інших аналогічних заходів.
    • Обсяг виробництва/реалізації.
    • Інші умови, відомості та обставини.

    Варто сказати, що даний список був істотно доповнений, оскільки почастішали випадки розповсюдження неправдивої інформації про проведення конкурсів, лотерей, ігор, заснованих на ризику, а також дані про продавців і виробників, які не відповідають дійсності. Закон, що встановлює основні вимоги до реклами, що не містить обмежень на використання таких слів, як “тільки”, “самий”, “кращий”, “єдиний”, “абсолютний” та інших аналогічних. Раніше діяли норми наказували надавати документальне обгрунтування застосування цих термінів.

    Безпека

    Встановлюючи вимоги до реклами, законодавство не допускає використання інформації, що спонукає до вчинення неправомірних дій. Просування підприємства або продукції не повинно спонукати до жорстокості і насильства. У рамках забезпечення безпеки встановлені і вимоги до зовнішньої реклами. Зокрема, вона не повинна бути схожа на дорожні знаки або іншим способом створювати загрозу для нормального руху повітряного, залізничного, водного та автомобільного видів транспорту. Раніше діюче законодавство не встановлювало спеціальні вимоги до реклами по частині її безпеки. При цьому нормотворці спробували охопити всі передбачувані ризики. Вимоги до реклами були сформульовані наступним чином. Інформація не повинна спонукати до агресії, насильства, вчинення небезпечних дій, здатних завдати шкоди громадянам або порушують екологічні норми, порушувати паніку. В якості прикладу “небезпечної” реклами можна назвати відеоролик, який транслювався в ході матчу між футбольними командами Японії і Росії в 2004 р. На думку прокуратури, багаторазовий показ уривка з фільму “Великий Лебовський”, у якому чоловік, використовуючи бейсбольну биту, розбив автомашину, спровокував масові заворушення серед фанатів.

    Актуальність обмежень

    Вимоги до реклами, спрямовані на забезпечення безпеки, відповідають заборони на зловживання свободою ЗМІ. Він встановлений у відповідному Законі від 1991 року №2124-1. Згідно з нормативним актом, ЗМІ не можуть використовуватися для вчинення злочинів, розголошення інформації, віднесеної до категорії державної або іншої охоронюваної таємниці, поширення матеріалів, у яких містяться публічні заклики до терористичної діяльності або виправдовують тероризм, що пропагують порнографію, жорстокість, культ особи.

    Негативний вплив на громадян

    При просуванні продукції, бізнесу, підприємства і підприємці зобов’язані дотримувати етичні норми. Вимоги до реклами покликані убезпечити громадян, які не використовують ті чи інші товари, від негативного ставлення до них. В чинному раніше законодавстві відповідні приписи були присутні в 16 статті. Вона була присвячена просуванню алкогольної продукції, тютюну, пива. Крім цього, вимоги до торговельної реклами містилися і в 6 статті. При аналізі практики застосування норм можна назвати дві найбільш поширені форми дискредитації суб’єктів, які не використовують просувні вироби. Перша виражається в наділенні споживача додатковими перевагами. Наприклад, при рекламі миючого засобу продавець може використовувати фразу “Розумні господині вибирають…”. Друга форма – пряме звернення до громадян, які не користуються виробом, з вказівкою на недоліки осіб. наприклад, при рекламі косметичного засобу може зазначатися, що якщо підлітки не будуть його застосовувати, то у них з’являться прищі.

    Зміст

    Законодавство встановлює певні вимоги до друкованої реклами. В першу чергу вони відносяться до змісту інформації. Так, не допускається використовувати іноземні слова, здатні спотворити зміст інформації. Забороняється вказувати на те, що об’єкт схвалений органами державної влади, місцевими структурами або посадовими особами. Не допускається при просуванні продукції наводити відомості про те, що при його виготовленні використовувалися тканини ембріона людини. Правові вимоги до реклами тісно пов’язані з моральними нормами. Згідно з чинним законодавством, при просуванні продукції заборонено використовувати ненормативну лексику, лайливі слова, образливі і непристойні образи, вислови і порівняння, в тому числі що відносяться до раси, статі, професії, національності, соціального статусу, мови, віку, державних, релігійних символів, об’єктів культурно-історичної спадщини, в тому числі включених до списку ЮНЕСКО. Варто зазначити, що вказані обмеження діяли й раніше. Проте в колишнє час на практиці виникало чимало проблем при доведенні фактів розповсюдження неетичних відомостей у зв’язку з невизначеністю формулювань і використанням суб’єктивного підходу до аналізу рекламної діяльності в цілому.

    Повнота даних

    Чинне законодавство забороняє рекламу, в якій відсутня частина істотних відомостей про продукції, умовах її використання або придбання, якщо в цьому разі сенс інформації спотворюється, і споживач вводиться в оману. За раніше діючими нормами, таке просування товару вважався недобросовісним. Вводячи вимоги щодо повноти даних, законодавець прагнув убезпечити споживачів. Між тим, на практиці довести, що зміст інформації перекручується, а споживач вводиться в оману досить складно. Справа в тому, що багато підприємців часто використовують дрібні літери в текстах, посилання на телефони, сайти, забезпечуючи цим формальне дотримання правил.

    Приховане просування

    Законодавство не допускає використання в радіо-, аудіо-, відео-, теле – кіноматеріалах і іншої продукції реклами, надає вплив на споживачів, не усвідомленого ними. Даний припис майже повністю відповідає статті 10 чинного раніше Закону, а також нормативного акта, регулюючого сьогодні діяльність ЗМІ. В даний час в адміністративній та судовій практиці відсутні справи про притягнення суб’єктів до відповідальності за приховану рекламу.

    Специфіка просування ліцензованих видів діяльності та продуктів

    Державою передбачені різні методи нормативного регулювання економічних взаємодій. У їх числі обов’язкове ліцензування певних напрямків діяльності, а також деяких товарів. Мета такого регулювання обумовлюється необхідністю забезпечення контролю з боку влади за безпекою та належною якістю випуску продукції, надання послуг у життєво важливих сферах. Ліцензія становить собою дозвіл, виданий компетентним органом. Сьогодні найбільш часто здійснюється просування діяльності:

  • Кредитних структур.
  • Освітніх установ.
  • Будівельних компаній.
  • Транспортних підприємств.
  • Установ охорони здоров’я.
  • Компаній, зайнятих у сфері зв’язку.

    • Слід окремо згадати вимоги до реклами медичних послуг. При їх просуванні в першу чергу повинні бути дотримані всі обмеження і правила, що зазначені вище. Крім того, у рекламній інформації не повинно бути посилань на конкретні приклади позбавлення від яких-небудь захворювань, поліпшення стану при наданні громадянину будь-якої послуги. Також не допускається вираз подяки фізособами у зв’язку з проведеними маніпуляціями. В процесі просування послуг медичного характеру не допускається включати інформацію припущення або твердження про наявність у потенційних споживачів того чи іншого захворювання або розлади. Ще одне правило – наявність попередження про можливі протипоказання, необхідність отримання консультації лікаря або ознайомлення з інструкцією.

    Захист споживачів

    Вона здійснюється у відповідності з ФЗ №2300-1. Як вказує Закон, споживач може вимагати отримання інформації про роботу, продавця, товар, виробнику. Відомості, які йому надаються, повинні бути достовірними. В іншому випадку передбачається відповідальність. Інформація повинна доводитись до споживачів в доступній і наочній формі російською, а по розсуду виробника, та на офіційній мові регіону або рідною мовою народу РФ. Як вказує стаття 10 Закону, потенційні клієнти повинні своєчасно отримати відомості, що забезпечують можливість вибору товару (роботи). До складу інформації включаються дані про:

  • Найменування техрегламенту або іншого позначення, передбаченого законодавством для підтвердження відповідності товару.
  • Основних споживчих якостях. Для продуктів харчування вказується склад, у тому числі харчові добавки, які були використані при виготовленні, компоненти, отримані з застосуванням ГМО. У відомостях про споживчі властивості наводяться дані про харчову цінність, умови зберігання та застосування, призначення, способи приготування страв, місце і дату виробництва та упаковки/розфасовки. В обов’язковому порядку повинен бути присутнім перелік протипоказань, за наявності яких використання/вживання продукту не допускається.
  • Вартість (в рублях), умови придбання.
  • Гарантійний період (якщо передбачається).
  • Умови і правила ефективної та безпечної експлуатації.
  • Термін придатності/служби, дії споживача після його закінчення.

    • Якщо виріб раніше було у вжитку або піддавалося ремонту, до споживача доводиться і ця інформація.

    Висновок

    Діючий на даний час Закон, який регламентує рекламну діяльність, не встановлює вимогу щодо распознаваемости інформації про продукт або роботі. У статтях, що присвячені просування продукції або діяльності, теле-, радіопрограмах, вказується на попереднє повідомлення про те, що буде показаний відповідний матеріал. Варто сказати, що загальні вимоги до реклами в даний час стали більш детальними і логічними. Разом з цим, багато правила носять дещо абстрактний характер. Однак, як відзначають експерти, в Законі відсутні протиріччя, що мали місце раніше між його положеннями та нормами інших ФЗ. Аналітики також звертають увагу на те, що були скасовані деякі статті чинного раніше документа у зв’язку з недоцільністю або неефективністю їх використання. В силу складної напруженої обстановки в світі, особливий упор зроблений на забезпечення безпеки населення при наданні рекламних послуг. Окрему увагу законодавці приділили запобігання нещасних випадків на дорогах, зниження ризиків при використанні водного, повітряного, залізничного транспорту.