Елементи складу правопорушення: поняття, види, характеристики. Види правопорушень

Сьогодні в юридичній науці на практиці конструкція правового складу правопорушення служить важливим механізмом. Вона являє собою сукупність достатніх і необхідних у відповідності з чинним законодавством елементів або умов суб’єктивного і об’єктивного характеру для визначення протиправного діяння як правопорушення.

Склад правопорушення: поняття та елементи

Під складом правопорушення слід розуміти систему елементів, достатніх і необхідних для визначення вчинених дій як правопорушення і, отже, для застосування заходів правової відповідальності до правопорушника. Важливо відзначити, що в ньому абсолютно всі характеристики останнього жорстким чином згруповані. Більше того, вони прив’язані до елементів складу правопорушення. Необхідно знати, що в структуру розглянутої категорії входить чотири складових. Серед них суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона, суб’єкт і об’єкт. Доцільним буде розглянути представлене поняття та основні елементи складу адміністративного правопорушення докладніше.

Складові правопорушення

Необхідно знати, що наведені у попередньому розділі складові правопорушення потрібні в тому сенсі, що при відсутності всіх їх у сукупності вчинене діяння фактичним чином не може кваліфікуватися як правопорушення. Існуючі на сьогоднішній день елементи складу правопорушення є достатніми, оскільки виключена необхідність встановлення будь-яких додаткових характеристик вчиненого для притягнення до відповідальності тієї чи іншої особи за реалізоване правопорушення.

Об’єкт правопорушення

Для повноцінного розуміння теми, доцільним буде розглянути всі складові сукупності окремо. Як з’ясувалося, елементом складу адміністративного правопорушення є його об’єкт. Під об’єктом правопорушення слід розуміти суспільні відносини, цінності та інтереси, охоронювані законом, щодо яких актуально посягання з боку правопорушника.

Необхідно відзначити, що, так чи інакше, їм заподіюється шкода. У правових нормах даний елемент складу правопорушення визначається в кожному випадку. Це може бути здоров’я або життя людини, економічна діяльність, власність, безпека держави і так далі. Отже, при вказівці цінностей, на які спрямовується посягання протиправного характеру, об’єкт у будь-якому випадку відображає соціальну шкідливість правопорушення.

Об’єктивна сторона правопорушення складі

Характеристика елементів правопорушення передбачає, що в розглянутій системі важливою складовою є його об’єктивна сторона. Важливо знати, що остання визначає правопорушення як акт поведінки, діяння. Її формує сама дія протиправного характеру; негативні наслідки, які були заподіяні; причинний зв’язок між ними і, відповідно, діянням.

Необхідно знати, що характеристика розглянутого елемента складу правопорушення, так чи інакше, формується за допомогою нормативних правових актів. Серед них важливо виділити бездіяльність або дія, місце, спосіб, обставини його реалізації, тяжкість шкоди, яку було завдано, і так далі. Слід зауважити, що склади правопорушень, а значить, і використовувані заходи відповідальності є різними, що залежить від відсутності чи наявності елементів об’єктивної сторони, встановлених чинним законом.

Приклад

У даній главі доцільним буде навести приклад об’єктивного елемента складу адміністративного правопорушення, розглянутої раніше. Так, в залежності від величини суми податку, який не був сплачений, діяння громадянина може визнаватися злочином або податковим правопорушенням.

Якщо сума податку, яка не була сплачена фізичною особою, перевищує 200 мінімальних розмірів оплати праці, так чи інакше, діяння буде розглядатися як ухилення від сплати податкових платежів у великих розмірах, а також наділятися ознаками складу злочину, що передбачається ст. 198 КК РФ і тягне за собою використання заходів кримінальної відповідальності. Коли сума податку, який не сплачено, перевищує 500 мінімальних розмірів оплати праці, ухилення громадянина від сплати податкових платежів є реалізованим в особливо великому розмірі. У будь-якому випадку, це формує кваліфікований склад злочину, що передбачається ст. 198 КК РФ і тягне за собою більш серйозне покарання, ніж у випадку ухилення від сплати податкових платежів у великому розмірі. Якщо ж величина несплаченого податку менше 200 мінімальних розмірів заробітної плати, то відповідне діяння не є злочином, а правопорушенням податкової природи, а значить, спричиняє використання не кримінального покарання, а податкових санкцій.

Важливо знати!

Як видно з наведеного вище прикладу, один і той же проступок може бути кваліфікований по-різному, що залежить в першу чергу від розміру шкоди, що була завдана, тобто від тяжкості актуальних наслідків. Важливо знати, що аналогічний вплив на використання визначених мір відповідальності і попередню цього кваліфікацію правопорушення можуть впливати наступні фактори:

• Метод вчинення правопорушення (угрупованням осіб, із застосуванням власного службового приміщення, повторним чином).
• Місце вчинення правопорушення (на окупованій території, на території заповідника).
• Обставини вчинення правопорушення (в бойовій обстановці, у воєнний час, як результат збігу тяжких обставин).

Матеріальні фактори

Важливо знати, що у деяких складах представлені в попередній главі фактори прийнято називати матеріальними. Необхідною ознакою елементів складу адміністративного правопорушення є шкідливі наслідки, зафіксовані в юридичній нормі. Слід мати на увазі, що подібні правопорушення вважаються реалізованими лише при настанні наслідків, вказаних у законі. При цьому необхідно встановити причинний зв’язок між ними і діянням особи. Навпаки, в правопорушення формального характеру наслідки не відносяться до обов’язкових характеристик об’єктивної сторони і, відповідно, для вирішення питання щодо кваліфікації діяння і відповідальності не грають ніякої ролі.

Суб’єкт правопорушення

Як з’ясувалося, в число елементів адміністративного правопорушення (Кпап) входить його суб’єкт. Сьогодні він трактується як дієздатна особа, яка вчинила протиправну дію (бездіяльність). Очевидно, що представлена складова фіксує таку характеристику правопорушення, як дієздатність вчинила діяння особи. В різних правових галузях питання щодо суб’єкта правопорушення вирішується різними методами.

Важливо мати на увазі, що суб’єктом злочину може виступати виключно осудний громадянин, який досяг визначеного віку. Необхідно доповнити, що сьогодні суб’єктами цивільного, податкового чи адміністративного правопорушення можуть бути як організації, так і дієздатні громадяни.

Додаткові відомості

Слід мати на увазі, що загальною умовою притягнення фізичних осіб до відповідальності на сьогоднішній день є їх осудність, іншими словами, психічний стан щодо рівня розвитку, здоров’я, що дозволяє усвідомлювати власні дії (бездіяльність), контролювати їх і, звичайно ж, нести відповідну правову відповідальність. Саме з причини відсутності даного елемента складу діяння фізичної особи, яке може бути визнано неосудним (недієздатним), правопорушення стає не актуальним.

Другим чинником визнання фізичної особи суб’єктом правопорушення є його вік. Крім цього, в даний час відносно суб’єктів деяких правопорушень чинним законом встановлюються особливі вимоги, іншими словами, передбачається, що конкретне правопорушення може вчинятися лише спеціальним суб’єктом – військовослужбовцем, посадовою особою, свідком і так далі.

Суб’єктивна сторона

Необхідно знати, що суб’єктивний аспект правопорушення характеризується виною саме правопорушника, а значить, складається відповідно з ознакою вини. Вини як психічного ставлення особи до реалізованому діянню може наділятися різними формами, серед яких необережність і умисел.

Слід мати на увазі, що правопорушення вважається навмисним, коли особа, яка його вчинила, в повній мірі усвідомлював протиправність власного діяння, передбачала, хотіло або свідомим чином допускало наступ шкідливих для суспільства наслідків або мало байдуже до них ставлення.

Цікаво доповнити, що в залежності від суб’єктного ставлення до шкідливих наслідків власних дій (бездіяльності) умисел класифікується на непрямий (небажання, ігнорування або свідоме допущення наслідків) і прямої (бажання настання наслідків). Як приклад умисного правопорушення доцільним буде розглянути реалізацію встановлених зразків підакцизної товарної продукції, що підлягають маркуванню, без подібної маркування.

Необережність, так чи інакше, відрізняється тим, що правопорушник не бажає настання небезпечних для суспільства в цілому або окремих суспільних груп наслідків, тим не менш, він або передбачає їх, однак без достатніх на те причин сподівається на усунення, або не передбачає шкідливого для соціуму результату, хоча і міг би зробити це. Наприклад, турист, який не загасив багаття на привалі, розуміє, що в результаті такого небезпечного дії може виникнути пожежа, яка, так чи інакше, знищить лісові насадження, тим не менш, він сподівається на лісників, можливий дощ або на природне гасіння вогню. Важливо відзначити, що в подібному випадку розрахунок розцінюється як помилковий, адже для нього не було підстав, яких достатньо.

Так, для притягнення до відповідальності абсолютно будь-якої особи потрібно охарактеризувати суб’єктивний аспект правопорушника, іншими словами, встановити в скоєному діянні дійсне наявність вини.

Класифікація правопорушень

У заключній главі доцільним буде розглянути існуючі на сьогодні види правопорушень. Важливо відзначити, що класифікуються вони у відповідності з двома основними підставами: їх характер і ступінь небезпеки як щодо суспільства в цілому, так і окремих громадських угруповань. Таким чином, за характером правопорушення поділяються на дисциплінарні, адміністративні, кримінальні і цивільні. Згідно з критерієм ступеня суспільної небезпеки виділяють наступні види правопорушень: кримінальні проступки і правопорушення, які включають цивільні, адміністративні та дисциплінарні компоненти.