Елементи складу правопорушення: поняття, види, характеристики. Види правопорушень

Суб’єктивна сторона

Необхідно знати, що суб’єктивний аспект правопорушення характеризується виною саме правопорушника, а значить, складається відповідно з ознакою вини. Вини як психічного ставлення особи до реалізованому діянню може наділятися різними формами, серед яких необережність і умисел.

Слід мати на увазі, що правопорушення вважається навмисним, коли особа, яка його вчинила, в повній мірі усвідомлював протиправність власного діяння, передбачала, хотіло або свідомим чином допускало наступ шкідливих для суспільства наслідків або мало байдуже до них ставлення.

Цікаво доповнити, що в залежності від суб’єктного ставлення до шкідливих наслідків власних дій (бездіяльності) умисел класифікується на непрямий (небажання, ігнорування або свідоме допущення наслідків) і прямої (бажання настання наслідків). Як приклад умисного правопорушення доцільним буде розглянути реалізацію встановлених зразків підакцизної товарної продукції, що підлягають маркуванню, без подібної маркування.

Необережність, так чи інакше, відрізняється тим, що правопорушник не бажає настання небезпечних для суспільства в цілому або окремих суспільних груп наслідків, тим не менш, він або передбачає їх, однак без достатніх на те причин сподівається на усунення, або не передбачає шкідливого для соціуму результату, хоча і міг би зробити це. Наприклад, турист, який не загасив багаття на привалі, розуміє, що в результаті такого небезпечного дії може виникнути пожежа, яка, так чи інакше, знищить лісові насадження, тим не менш, він сподівається на лісників, можливий дощ або на природне гасіння вогню. Важливо відзначити, що в подібному випадку розрахунок розцінюється як помилковий, адже для нього не було підстав, яких достатньо.

Так, для притягнення до відповідальності абсолютно будь-якої особи потрібно охарактеризувати суб’єктивний аспект правопорушника, іншими словами, встановити в скоєному діянні дійсне наявність вини.