Екстремізм і екстремістська діяльність. Федеральний закон від 25.07.2002 N 114-ФЗ ПРО протидію екстремістської діяльності

Раси і релігії

Основна мета екстремістської діяльності, пов’язаної з національною приналежністю – забезпечити деякої соціальної групи, сформованої за расовою ознакою, найкращі умови існування, привілейоване суспільне становище. Хороший історичний приклад, знайомий будь-якій освіченій людині – нацизм, у минулому столітті охопила Німеччину. В останній кілька десятиліть мали місце чистки в деяких балканських, африканських державах, регіонах Росії. Незадовго до розпаду СРСР в деяких азіатських, кавказьких регіонах відбувалися національні погроми.

Пов’язані з релігією екстремізм і екстремістська діяльність виражені в непримиренності до учасників інших конфесій, крім власної. Люди, які дотримуються таких поглядів, не згодні приймати цінності інших віруючих. Такого роду події спостерігалися, коли в Ольстері вступили в боротьбу прихильники католицизму і протестантизму, а в деяких українських регіонах почалися конфлікти між католиками і греками. У наш час найбільші ризики пов’язані з ісламом.

Це цікаво

У рамках протидії тероризму та екстремізму слід звертати увагу на побутовий підвид явища. Такої зазвичай спостерігається на тлі деякого психічного порушення конкретної особистості. Найчастіше грунтом стає фобія. За статистикою відомо: ксенофобія – найбільш поширена підстава для побутового екстремізму.