Довірче управління цінними паперами. Договір довірчого управління майном
Право довірчого управління роз’яснюється у першій частині ГК. У ч. 2 кодексу присутня гол. 53. У ній узагальнюються відомості, що стосуються відносин, що виникають у сфері довірчого управління. Розглянемо даний інститут докладно.
Загальні відомості
У першій частині Цивільного кодексу присутня одна загальна норма (ст. 209, п. 4), згадуються деякі окремі випадки виникнення відносин з довірчого управління. До них відносять:
Визначення
Довірче управління являє собою ініціативну самостійну діяльність особи, яка спрямована на збереження і примноження ввірених йому цінностей. У деяких випадках вона передбачає мінімізацію або попередження збитків, які можуть виникнути при будь-яких обставинах. Діяльність може виражатися не стільки в “охоронних” заходах, скільки в адмініструванні справ клієнта.
Довірче управління може бути спрямоване не тільки на прирощення і придбання матеріальних цінностей. Метою діяльності в ряді випадків виступає здійснення раціональних витрат по підтриманню їх у належному вигляді та експлуатації, погашення заборгованості, сплата податків, наймання працівників та ін Вона завжди має комерційним характером, оскільки найчастіше спрямована на отримання доходу. Прикладом може бути довірче управління нерухомістю, яка є частиною спадщини.
Специфіка
В рамках відносин, що виникають у сфері довірчого управління, зовсім виразно законодавство вирішує питання, що стосується права власності. Воно не припиняється, не зупиняється і не переходить до суб’єкта, який здійснює зазначену вище діяльність. При цьому власник може отримувати прибуток від майна, що передане в управління, або визначити особу, яка буде це робити за нього. Можливість здійснювати ті або інші юридичні або фактичні дії з матеріальними цінностями переходить до іншого суб’єкта, але знаходиться під контролем законного власника.
Сутність інституту
Розглянуті відносини формують для власника додаткові способи отримання вигоди від об’єктів, що належать йому. Законний власник покладає на іншого суб’єкта – керуючого – виконання своїх повноважень. Власник на деякий час відмовляється від самостійного здійснення, проте обумовлює збереження за собою вигоди від експлуатації матеріальних цінностей. Безумовно, суб’єкт, який виконує роботу з управління, отримує право на відповідну винагороду. У цьому, власне, полягає сенс розглянутого інституту. Узагальнюючи сказане, можна зробити наступний висновок. Довірче управління майном – це самостійна діяльність суб’єкта з найбільш ефективної реалізації підпорядкованих йому юридичних можливостей від імені власника в інтересах останнього або на користь іншого, зазначеного законним власником особи.
Цілі
Договір довірчого управління майном передбачає, що одна сторона надає на конкретний термін матеріальні цінності іншої. Остання, в свою чергу, приймає разом з ними на себе певні зобов’язання. Вони полягають у здійсненні ефективного управління довіреним майном в інтересах власника або іншої особи, зазначеної ним. Необхідність у такій угоді може зумовлюватися різними причинами. В деяких випадках власник вважає себе недостатньо досвідченим або нездатним ефективно використовувати ті або інші об’єкти, які належать йому за законом.
Його наміри можуть виражатися в бажанні без істотних турбот надавати допомогу іншим особам за рахунок свого майна. Розглянутий інститут також часто використовується при об’єднанні капіталів. У таких угодах бере участь кілька осіб. Засновники передають свою власність в довірче управління одного суб’єкта. Він використовує її в інтересах усіх цих осіб. В цілому розглянутий інститут може засновуватися для досягнення будь-якої мети, що не суперечить закону.
Умови
Як вище було сказано, керуючий отримує можливість реалізовувати правомочності щодо використання, розпорядження, володіння майном. Самі ж вони залишаються у власника. При цьому він в межах терміну дії договору на довірче управління не може реалізовувати свої можливості щодо розпорядження, користування і володіння майна, переданого в довірче управління. Матеріальні цінності, що є предметом угоди, повинні бути власністю особи. Володарі інших речових прав, наприклад, господарського ведення, оперативного управління не можуть брати участь в розглянутих відносинах. Ці категорії вже припускають реалізацію правомочностей власника. Вони не можуть бути вторинними, здійснюватися у другому ланці.
Договір довірчого управління майном
Він повинен укладатися в письмовій формі. Угода може складатись у вигляді одного документа і підписуватися сторонами в реальному часі. Допускається укладати допомогою обміну документами через комунікаційні засоби зв’язку. Договір довірчого управління майном належить до категорії реальних. Це означає, що для вступу його в дію необхідно не тільки підписання документа, але і фактичне надання матеріальних цінностей.
Важливий момент
Високі вимоги законодавство пред’являє до угод, згідно з якими здійснюється довірче управління нерухомістю. В першу чергу особлива увага приділяється їх формі. Угода може полягати в простому письмовому вигляді тільки шляхом складання одного документа, який візується сторонами угоди. Однак цього недостатньо.
Законодавство наказує здійснити всі належні дії, що стосуються оформлення угоди, передбачені для договору продажу об’єкта. Зокрема, мова йде про додатках до угоди. Ними виступають: передавальний акт, інвентаризаційна відомість, бухгалтерський баланс, висновок незалежного аудитора, незалежного оцінювача (при необхідності) і так далі. Перелік додатків буде залежати від типу об’єкта (земельна ділянка, житловий будинок, офісна будівля тощо), а також від вимог законодавства або учасників угоди.
Реєстрація
Це ще одна особливість оформлення угоди на довірче управління нерухомістю. Держреєстрація повинна проводитися за тими ж правилами, що передбачені для купівлі-продажу. В даний час ця процедура проводиться у відповідності з ФЗ № 122. У ньому, крім опису її порядку, зазначено, що державній реєстрації підлягає і договір довірчого управління. Недотримання встановленої форми, а також вимоги про держреєстрацію тягне недійсність угоди.
Обов’язковість угоди
Зазвичай договір довірчого управління є вільним, тобто він укладається на розсуд сторін. Однак у законодавстві передбачається кілька випадків, коли він є обов’язковим. Зокрема, це вимога поширюється на органи опіки та піклування, якщо набрало чинності судове рішення, щодо якого передбачена необхідність здійснювати постійне управління майном суб’єкта, визнаного зниклим без вести. Разом з цим наявність згоди особи, яка буде виконувати відповідну діяльність, обов’язково при будь-яких обставин.
Класифікація
Договір про довірче управління може бути оплатним або безоплатним. Цим воно відрізняється від комісійної або агентської угоди, в яких виплата винагороди виступає обов’язковою умовою угоди. Безоплатним договір про довірче управління буде вважатися в тому випадку, якщо в законі або в ньому самому встановлено, що управитель діє безкоштовно. Якщо в умовах угоди визначені форма і сума винагороди, то угода є оплатній. Такий договір вважається взаємним. Безоплатне угоду відноситься до категорії односторонніх. Це обумовлюється тим, що засновник (власник) отримує лише права і не несе зобов’язань другим учасником угоди.
Довірче управління цінними паперами
Для забезпечення ефективної роботи фондового ринку створюються спеціалізовані організації. Вони іменуються професійними учасниками. В якості одного з таких суб’єктів може виступати фірма, що має ліцензію на здійснення діяльності по довірчому управлінню. Необхідність у ній може виникнути при:
Документальне оформлення
Довірче управління цінними паперами здійснюється у відповідності з угодою. Засновник надає предмет угоди на певний період часу. Він встановлюється за взаємною згодою і розсуд сторін. Довірче управління коштами, як і іншими об’єктами, зазначеними вище, здійснюється в інтересах власника або суб’єктів, зазначених ним (вигодонабувачів). Здійснюючи обумовлену в угоді діяльність, особа може вчиняти будь-які дії в рамках угоди. В документі повинні визначатись:
Отримавши в управління активи, управнений суб’єкт укладає угоди по купівлі-продажу від власного імені. Він відповідає перед вигодонабувачем і засновником по невиконаних ним зобов’язань. Довірче управління грошима чи іншими активами передбачає можливість власника вимагати відшкодування збитків або упущеної вигоди. Управомоченное обличчя відкриває і веде позабалансовий рахунок кожного клієнта. Це необхідно для забезпечення окремого обліку капіталу і цінних паперів, які отримані від засновника, від своїх власних.
Передоручення
Воно допускається у визначених випадках. Довірче управління може здійснюватися за дорученням, якщо:
Інвестиційні банки
Як правило, вони здійснюють довірче управління компанією, пенсійним фондом та іншими організаціями. Економічна суть функціонування інвестиційних банків полягає в тому, що вони забезпечують більшу результативність у порівнянні з дилерами і брокерами. Це обумовлюється тим, що в таких структурах працюють професійні співробітники, які виконують різні функції не тільки в сфері банківського обслуговування, але і інвестицій. Завдяки широкому масштабом діяльності, такі організації здійснюють менше витрат на проведення операцій. Ефективність роботи також обумовлюється одночасним присутністю інвестиційних банків на різних ринках у багатьох країнах.
Ключові завдання
Функції, які реалізує керуючий, полягають у створенні портфеля акцій чи інших цінних паперів і подальше її використання в інтересах власника. Активи володіють різними інвестиційними характеристиками. До них, наприклад, відносять показники надійності, ліквідності, прибутковості. При вкладенні капіталу в цінні папери інвестор ставить конкретні цілі.
Згідно з ними здійснюється формування портфеля. Він повинен складатися так, щоб активи не втратили свою вартість, а, навпаки, приносили прибуток. Щоб реалізувати поставлені завдання і досягти цілей, керуючий повинен аналізувати фінансовий стан емітентів та інвестиційні якості паперів. Узагальнюючи і прогнозуючи, він віддає перевагу тим або іншим активам, здійснює певні операції.
Висновок
Передача в довірче управління власності досить чітко регламентується законодавством. Для цієї процедури передбачається порядок, відповідний угоді купівлі-продажу. Однак при цьому власник не втрачає своїх прав на майно, а тільки надає можливість здійснювати володіння, розпорядження, користування ним керує. Останній, у свою чергу, діє в інтересах законного власника або суб’єкта, їм певного. Учасники відносин в обов’язковому порядку укладають угоду.
У письмовій формі обумовлюються права, обов’язки, відповідальність сторін. В угоді встановлюється сума і форма винагороди суб’єкта, що реалізує правочину, якщо угода оплатне. У разі відсутності цих умов угода такого типу буде вважатися неукладеним. При наданні нерухомості в довірче управління угода має бути зареєстровано уповноваженими органами.
При цьому сама процедура повинна здійснюватися за правилами, аналогічним тим, що встановлені для угоди купівлі-продажу. Передоручення за загальними правилами не допускається. Винятки, передбачені законодавством, носять вичерпний характер. Довірче управління вважається однією з форм отримання пасивного прибутку з власності. При цьому вигоду отримує як законний власник активів, так і суб’єкт, що реалізує надані йому правомочності.
Договір довірчого управління майном
