Дебетова карта – що це? Дебетова карта ВТБ, Ощадбанку
Що таке дебетова карта? Це платіжний інструмент в звичному “пластиковому” форматі, емітований банками. Проведення грошових транзакцій за ним, як правило, здійснюють найбільші міжнародні системи – VISA, MasterCard (або їх російські аналоги – такі як, наприклад, ПРО100).
В теорії Карта
Картки призначені для здійснення електронних платежів (через еквайрингові термінали або онлайн-форми інтернет-магазинів), а також для зняття готівки в банкоматах (або через операціоніста фінансової установи-емітента). Ми сказали, що дебетова карта – це “платіжний інструмент”. Це означає, що вона не є окремим банківським рахунком, а всього лише прив’язана до нього.
Кредит і овердрафт
Дуже близьким платіжним інструментом дебетовому “пластику” є кредитна картка. Обидві вони покликані виконувати одні і ті ж функції. Але є й принципова відмінність: оплачуючи покупки за допомогою дебетової картки, можна оперувати тільки реально розташовуються на прив’язаному банківському рахунку грошовими коштами. У свою чергу, користуючись картками, можна використовувати не тільки свої, але також і позикові (видаються банком-емітентом картки) кошти.
Можливі різного роду “гібридні” варіанти. Деякі види дебетового “пластику” все ж наділені можливістю звернення до позикових коштів, але тільки не кредитною, а у вигляді овердрафту. В чому різниця? Що таке цей самий овердрафт, доступ до якого відкриває дебетова карта? Що це – хіба не кредит? З’ясовується, що ні. Офердрафт – короткостроковий позику (погасити його потрібно, як правило, протягом декількох днів) і досить дорогий в обслуговуванні позики (ставки доходять до сотень відсотків річних). У свою чергу, є кредитки з так званим “нульовим лімітом”, при якому піти в “мінус” за рахунок позикових коштів неможливо.
На думку багатьох експертів, межі між поняттями “дебетова карта і “кредитна” впевнено зникають. Вони були яскраво виражені (якщо говорити про Росію в роки, коли банківські позики ще не користувалися такою популярністю, як у наш час. Багато банків зараз і зовсім припинили ділити “пластик” на ці два типи, випускаючи, фактично, тільки кредитки – небудь з “нульовим” лімітом, перетворюючи їх у дебетові карти, або ті, що дозволяють розплачуватися в борг.
Можна сказати про такий інструмент, як дебетова карта, що це безнадійно застарілий продукт? Напевно, немає. Хоча б тому, що на сучасному ринку все ж присутня невелика кількість банків, практикуючих, в свою чергу, дуже строге ділення між двома типами “пластику”. Такі кредитно-фінансові установи можуть забезпечити клієнта дебетовою карткою зі строгою забороною овердрафту і в той же час видати кредитну, на яку позичальник не зможе покласти власні кошти. Але така політика, визнаються економісти, зустрічається в російській банківській системі нечасто.
