Бухгалтерський облік: проводки по нарахуванню податку на майно

Законодавче регулювання

У нормативних документах прописано порядок обчислення та декларування суми податку. Правила обліку визначаються кожною організацією індивідуально і закріплюються у наказах щодо податкової політики. Суми сплаченого податку списуються на витрати. Проводки по нарахуванню податку на майно залежить від специфіки організації.

Статті витрат

Сума збору повинна включатися в собівартість продукції, що виготовляється. Конкретну статтю витрат організація вибирає самостійно. Це може бути:

– 44 – витрати на реалізацію;

– 91-2 – інші витрати;

– 20 (23,) – основне (допоміжне) виробництво;

– 25 (26) – загальновиробничі (загальногосподарські) витрати.

Використання нерухомості в процесі виробництва служить підставою для вибору рахунків другого класу для обліку витрат. Торговельні організації використовують рахунок 44, підприємства, що надають послуги, – 91-2. Останній варіант є простим. Використання даного рахунку дозволяє в подальшому легко вносити коригування.

Штрафи

За неправильне відображення сум нарахованого податку організація може бути оштрафована. ФНС перевіряє правильність ведення НУ та БО. Некоректні або несвоєчасні проводки по нарахуванню податку на майно є підставою для нарахування штрафу. У першому випадку передбачено адміністративне покарання у розмірі 10 тис. руб., за повторне правопорушення – 30 тис. руб. Якщо в результаті помилки була знижена база з розрахунку податку, то сума штрафу збільшується до 40 тис. руб. Аналогічні суми пред’являються, якщо порушений порядок ведення НУ.