Безпеку харчових продуктів і сировини

Все більше наших співвітчизників бажають особисто ознайомитися з положеннями федерального закону про якість та безпеку харчових продуктів. Люди турбуються про якість харчування, продуктів, що надходять до них через точки продажу. Безпека харчування – запорука здоров’я, тому хвилювання на цей рахунок повністю виправдані.

Актуальність проблеми

Незважаючи на прийняті в нашій країні закони про безпеку харчових продуктів, в реальності часто в їжу потрапляють містять важкі метали, нітратні сполуки компоненти, шкідливі елементи. Багато хто панічно бояться абревіатури ГМО і набувають лише такі товари, на упаковці яких є пряма вказівка на відсутність їх у складі. На жаль, як показують численні експертизи, навіть така гучна заява виробника не завжди є запорукою безпеки.

Людині дуже складно захистити себе й рідних від надходження через продукти харчування отруйних, небезпечних, шкідливих сполук. В даний час відповідальність за виявлення таких речовин покладено на спеціалізовані лабораторії. Відповідно до ФЗ ” про безпеку харчових продуктів, вони зобов’язані проводити сертифікацію продукції. Ретельна незалежна перевірка – запорука якості та безпеки продукції, представленої у продажу.

В чому проблема?

Як видно з федерального закону про безпеку харчових продуктів, у першу чергу передбачається оцінка небезпек, з якими може зіткнутися вживає їх в їжу людина, тобто аналізується саме кінцева точка процесу. Виробництво товарів – тривала ланцюжок послідовних дій, кожне з яких є потенційним джерелом небезпеки для кінцевого підсумку. Щоб забезпечити безпеку споживача, необхідно ретельно контролювати всі кроки продуктового ланцюга. Налагоджене відстеження якості забезпечується об’єднанням зусиль усіх відповідальних осіб підприємств, що беруть участь у виробництві продукції.

Загальне розуміння терміна

Як видно із законодавчого акта, прийнятого під номером 29 «Про якість та безпеку харчових продуктів», саме розуміння безпечної продукції передбачає відсутність впливу на людський організм з боку результату виробничого ланцюжка. Оцінюють, чи може вживання товару привести до мутацій, стати причиною ракових захворювань, отруєння. В лабораторіях перевіряють, чи є ймовірність будь-якого іншого негативного впливу на стан споживача продукції. При цьому аналізують лише ситуацію, коли продукція використовується в помірних, загальноприйнятих обсягах.

Присвячений безпеки харчових продуктів ФЗ 29 свідчить, що в рамках лабораторної перевірки необхідно простежити за дотриманням стандартів, нормативів, загальноприйнятих на території держави, перевірити, наскільки зміст відповідає прийнятим регламентам. Особливо це стосується граничних концентрацій або відсутності деяких сполук в принципі. Важливо дослідити продукцію на предмет біо-, химзагрязнений, отруйних натуральних речовин. У рамках лабораторного дослідження увагу приділяють в першу чергу виявлення таких сполук, які для конкретної досліджуваної продукції притаманні в силу її природи.

Взаємні зв’язки

В даний час гігієнічна безпека харчових продуктів – досить об’ємне, багатошарове поняття, уявлення, яке тісно пов’язане з загальноприйнятими постулатами гігієни як науки. Науково розроблені два основних параметри, на підставі яких оцінюють безпеку продукції. Це:

• сандоброкачественность;
• епідемічна безпека.

А якщо детальніше?

Перше гігієнічний вимога безпеки харчових продуктів змушує проводити перевірку на наявність денатурації (хімічної, мікробної), компонентів токсичних, хімічних з категорії неорганіки, органіки. Крім того, в лабораторіях продукцію досліджують на предмет радіонуклідів. При цьому враховують загальноприйняті стандарти щодо норм, дозволених в межах держави.

Другий параметр передбачає відсутність забруднення або наявність такої в межах розумного рівня, декларованого федеральними нормативами. Кажучи про якість та безпеку харчових продуктів, необхідно перевірити наявність мікроскопічних форм життя з категорії патогенних і умовно є такими. У лабораторії досліджують продукцію на наявність гельмінтів, личинок паразитів, токсинів, грибків, бактерій.

Химбезопасность

Сучасне уявлення про якість та безпеку харчових продуктів передбачає відповідність параметрів товару встановленим федеральним стандартам, в яких є верхні межі концентрації для різних сполук. Законами обмежено, як багато залишків різних сполук може спостерігатися у представленому в магазинах асортименті. Спеціального уваги заслуговують пестициди, добавки, використовувані для прикорму в сільському господарстві, а також препарати, що застосовуються у ветеринарії. При переробці вихідної сировини для виготовлення продукту використовуються допоміжні компоненти, залишки яких також можна знайти в готовому товарі. Оцінка концентрації проводиться в лабораторних умовах із застосуванням високоточного обладнання.

В даний час закон про якість і безпеку харчових продуктів зобов’язує контролювати використовувані людиною, у тому числі з урахуванням специфіки технології, хімічні, біологічні сполуки. Необхідно перевіряти наявність слідів речовин, застосованих для забезпечення схоронності продукту, його перевезення. При цьому досліджують тільки такі компоненти, які можуть бути небезпечними для людини при перевищенні допустимого рівня.

Норми та параметри

Законом про якість та безпеку харчових продуктів встановлені найбільші допустимі концентрації небезпечних компонентів стосовно різним категоріям їжі. Є чотири типи характеристик:

• санітарні, показові;
• потенційно небезпечні;
• патогенні;
• відображають мікробіологічні параметри стійкості продукції.

До чого треба прагнути?

Основне завдання сучасного виробника продуктів харчування – виготовляти такі товари, які будуть для споживача джерелом здоров’я, приємних вражень. Для цього необхідно пам’ятати не тільки про якість, але і про безпеку харчових продуктів. Тільки компанія, дійсно проявляє турботу про клієнтів, може розраховувати на фінансовий успіх. Для цього потрібно застосовувати натуральні, корисні елементи при виготовленні товару.

Використання високоякісного вихідного продукту, природних елементів, надійних рецептів і сучасних технологій дозволяє створювати якісне харчування для широкої публіки. Безпека харчових продуктів багато в чому визначається злагодженістю якісного контролю всіх етапів виробничого ланцюга. Щоб домогтися найкращих результатів, слід залучати до роботи відповідальних працівників з високим рівнем кваліфікації. Налагодивши таким чином виробничий процес, можна не переживати про майбутній успіх.

Надійність та репутація

Безпека харчових продуктів – гарант відсутність шкоди для здоров’я конкретної людини через конкретну позицію, передбачену для живлення, якщо споживач застосовує її у відповідності з передбаченим виробником призначенням. Рівень відсутності небезпеки, так і якісні показники харчування – запорука добробуту на національному, федеральному рівні. Добробут громадян держави багато в чому залежить саме від якості того, чим харчуються люди.

В даний час споживачі добре знають, що потенційно може бути небезпечним. Багато хто звик спершу уважно вивчати упаковки, лише після цього приймати рішення на користь придбання кінцевого товару. У магазинах представлена величезна кількість конкуруючих позицій, і окремо взята людина має можливість оцінити безпеку харчових продуктів, зацікавили його, в порівнянні з іншими з подібною групи, і вже на підставі такого аналізу прийняти рішення – що саме варто брати. Люди набувають якісні продукти, які не будуть джерелом небезпеки для їх здоров’я. Виробники, зацікавлені в успішності свого підприємства, повинні пам’ятати про це.

Органіка та здоров’я

Останнім часом все більше привертає увагу публіки органічна сільськогосподарська діяльність, продукти якої в повній мірі задовольняють вимогам ФЗ 29 про якість безпеки харчових продуктів. Під терміном прийнято розуміти таку виробничу управлінську систему, при якій виробник уникає використання синтетичних компонентів для добрив. Доводиться відмовлятися від ГМО, мінімізувати негативну навантаження від виробництва на навколишнє середовище, включаючи повітря, грунт, водойми. Продукти, вироблені таким шляхом, позитивно впливають не лише на людину, але і на рослинність, фауну, забезпечуючи коректна взаємодія між ними.

Сільське господарство, пішло по шляху розвитку, повністю избавленному від сторонніх включень, не можна назвати органічним, так як подібне ведення справи незабаром призводить до виснаження природних ресурсів. Найбільш сильно позначається це на грунтах, де підходять до кінця природні запаси корисних сполук.

Оптимальний шлях

Найбільш перспективними, ефективними, націленими на майбутнє можна назвати такі сільські господарства, де не використовуються сторонні добавки, але робочий процес організований з метою принесення користі довкілля. Нерідко подібні підприємства не мають спеціалізованого сертифіката приналежності до органічних компаніям, хоча за фактом саме такими і є.

Споживач, зацікавлений в отриманні якісного продукту, у свою чергу, перевіряє наявність відповідного маркування на конкретному продукті, який він бажає придбати. У чому система сертифікації дозволяє бути впевненим у якості товару. Для отримання права на використання марки підприємство має успішно пройти спеціалізовані тести. Надають подібні знаки учасники органічного сектора і сторонні фірми, що працюють в області сертифікації.

Це важливо

Говорячи про органічному сільському господарстві, необхідно розуміти: термін досить широкий. У нього включають розведення риби, вирощування лісу та переробка продукції, одержаної на таких підприємствах. Позиції, вироблені органічної сільськогосподарської компанією, являють собою сферу інтересів відповідних об’єднань підприємств.

Продовольча безпека

Цим терміном прийнято позначати таку ситуацію, коли у людини є фінансові, економічні, фізичні, суспільні можливості придбання поживної продукції, не несе небезпеки для його здоров’я. Харчування повинно відповідати уявленням про дієтичних нормативи і правила споживання. Мета живлення – ведення активного життя та забезпечення здоров’я населення. Саме таке визначення продовольчої безпеки було сформульовано ще в 1996-му, під час проведення міжнародного саміту, присвяченого продуктів харчування.

Продовольча безпека – структура з великою кількістю рівнів. Вона передбачає аналіз наявності асортименту, доступність, стабільність, споживання.

Про що йдеться?

Під наявністю прийнято розуміти присутність привезених з інших областей, держав, а також вироблених в конкретній місцевості продуктів в кількості, достатній для населення. При цьому враховується тільки продукція гідного якісного рівня.

Під доступністю прийнято розуміти можливість людини отримати в своє розпорядження ресурси, пов’язані з продукцією. Розглядаються продукти, яким притаманні поживні якості. Доступ до ресурсів, інакше іменований повноваженнями, передбачає наявність законодавчої бази, політики держави, особливостей суспільного устрою і економічного становища. Передбачається, що індивідуум може реалізовувати заходи, пов’язані з переліченими спектром областей, над товарами. Сюди включають і доступність загальної ресурсної бази.

Стабільність і споживання

Перше передбачає наявність доступу до продовольства у всіх людей – окремо у кожного індивідуума, у сімей як соціальних осередків. Людина не повинна стикатися з ризиком втрати доступності продукту, спровокованої непередбаченими обставинами (кліматом, сезоном, кризою). Продовольча стабільність – це аспект, який відображає сумарно як доступність продукції, так і факт її наявності.

При аналізі споживання розглядають раціон, доступність води, дотримання санусловий, забезпечення охорони здоров’я на федеральному рівні. Якщо сумарно всі фактори відповідають людським потребам, можна оцінювати обстановку як продовольче благополуччя. Фактично багато в чому безпеку харчових продуктів пов’язана з непродовольчими аспектами.

Організувати з розумом

Так як покупці вимагають впевненості в тому, що вибір на користь конкретного продукту виявиться рішенням, прийнятим щодо безпечного товару, на перше місце виходить формування сертифікованої єдиної управлінської системи, що займається безпекою їжі. Магазини, що продають продукцію, змушують виробника шукати шляхи демонстрації безпеки виготовленого товару. Спеціалізовані компанії, що пропонують послуги в галузі сертифікації, дозволяють виробникам використовувати загальноприйняту символіку, показує, що товари безпечні. Фахівці в лабораторних умовах оцінюють продукти на різних етапах виробничого ланцюжка, включаючи упаковку, її якість і відповідність вимогам сучасності. Наявність сертифікатів, що підтверджують якість товару – запорука успішності підприємства на сучасному ринку, чия характерна особливість – жорстка конкуренція.

Стосовно до харчової продукції самий базовий стандарт – ISO 22000. Він був першим на міжнародному рівні. В даний час такий стандарт незамінний для формування менеджментної системи, відповідальної за безпеку виробленого продукту. В рамках дослідження роботи підприємства фахівці, що проводять сертифікацію згідно з вимогами ІСО, оцінюють GMP та критичні точки, можливі ризики. ІСО 22000 – загальноприйнятий міжнародного рівня стандарт, змушує аналізувати етапи виробничого ланцюжка аж до споживання продукту. Ніщо не залишиться «за кадром».

Альтернатива

Ще один сертифікат, отримання якого дозволяє підприємству ефективно доводити споживачам, що вироблена продукція безпечна, – FSSC 22000. Він одночасно поєднує вимоги ISO 22000 і 22002-1. Ця система стандартизації успішно пройшла тестування за участю глобальної ініціативи ГФСИ.

Додатково деякі підприємства оформляють сертифікацію SQF, що відображає безпеку вироблюваних продуктів і налагодженість якісного контролю на всіх етапах виробництва. Такий сертифікат створювався з розрахунком на харчову промисловість. В даний час його застосовують на різних етапах харчового ланцюжка.