Банківська система Китаю: особливості та порівняння з іншими

Іноземні банки

На території Китаю активну діяльність ведуть іноземні банки та їх відділення.
З 1979 року іноземним організаціям дозволено утворювати представництва в особливих економічних зонах. Але вони могли займатися виключно ринковими дослідженнями, економічним аналізом, встановленням контактів з китайськими властями.

Найбільша кількість іноземних банків відкривається в районах концентрації компаній з іноземними інвестиціями.

Політика центрального банку щодо курсу юаня

Для Народного банку питання про лібералізацію курсу валюти залишається ключовим. Президент банку відзначив, що Китай проводитиме роботу щодо стабільності юаня на раціональній основі.

Розглядаючи врегулювання курсу національної валюти, слід взяти до уваги наступні фактори: необхідна стабільна макроекономічна ситуація; потрібна реформа, яка здатна забезпечити рівномірність курсу валюти; слід враховувати взаємовплив змін курсу юаня і глобальної економіки.

Роль Центрального банку в банківській системі

Основні завдання Центрального банку: лібералізація процентної політики, встановлення вільних депозитних і кредитних процентних ставок, вирішення питань ціноутворення. Ставки не є індикатором дефіциту вільних коштів. Тверді процентні ставки по вкладах і встановлюються щороку ставки за кредитами поширені на всі банки.

На вклади йде близько 40% доходів населення. Враховуючи рівень розвитку КНР, це можна вважати високим показником. Це пояснюється, з одного боку, відомої ощадливістю китайців, з іншого – подібна поведінка населення випливає зі стану економіки, необхідності мати заощадження, бажання отримати освіту.

З реалізацією планів НБК щодо лібералізації ставок ця «гора заощаджень» може прийти в рух, викликавши зміна структури вкладів.