Адвокат в арбітражному процесі: статус, повноваження, діяльність
У статті 46 Конституції РФ прописано про право судового захисту кожного громадянина Росії. У чинному законодавстві докладно описується дане право, що дає можливість суб’єкту спірних правовідносин захищатися в суді. Арбітражний процес – це форма реалізації судової захисту, яка передбачається під час виникнення особливих правових відносин. У таких справах сторонами виступають особи, у яких відбувається спір, який виникає, зазвичай, з фінансових і матеріальних взаємозв’язків.
Найчастіше сторонами стають юридичні особи або громадяни, зі статусом індивідуальних підприємців, а представляє їх інтереси адвокат. Він бере участь в судовому процесі, як представник організації або громадянина-підприємця. Дії юриста спрямовані на одержання позитивних результатів для свого підзахисного. На судових засіданнях можуть бути присутні керівники організацій, а також їх заступники.
Перелік послуг
Адвокати надають великий спектр послуг:
- складають претензії, коли контрагент порушує свої зобов’язання;
- проводять юридичну експертизу раціональності звернення до суду;
- складають позовні заяви;
- вивчають матеріали справи;
- складають необхідні процесуальні документи;
- беруть участь у судових справах від імені своїх подаються;
- допомагають у виконанні судових рішень, представляють інтереси своїх довірителів в службі судових приставів та інше.
Також юрист виступає гарантом дотримання інтересів своїх підопічних і дотримання їх конституційних прав.
Що розуміється під статусом адвоката?
Набути статус адвоката в РФ може особа, яка має вищу юридичну освіту або науковий ступінь з цієї ж спеціальності. Також він повинен бути з досвідом роботи в цій сфері діяльності не менше двох років.
Після успішної здачі кваліфікаційних іспитів приносить присягу. Далі претенденту присвоюють статус, він стає повноцінним членом адвокатської палати. І тоді участь адвоката в арбітражних процесах правомірно.
Коли статус припиняється?
Дія адвокатського статусу може бути тимчасово припинено у випадках:
- адвокат обирається в органи державної влади або місцевого самоврядування;
- його нездатності виконувати свої професійні обов’язки більше шести місяців;
- коли його закликають на військову службу.
Рішення про тимчасове зупинення приймає рада адвокатської палати, після чого забороняється вести цю діяльність. Відновлення статусу допускається після закінчення цих дій, на підставі заяви. Хоча існує думка, що практична користь статусу адвоката в арбітражному процесі лише в тому, що потенційні клієнти менше в адвокаті сумніваються.
Бувають також випадки завершення статусу адвоката:
- за заявою в письмовому вигляді;
- після визнання його недієздатним або обмежено дієздатним;
- при відсутності в адвокатській палаті протягом чотирьох місяців;
- при здійсненні вчинку, який спаплюжив честь і гідність адвоката або авторитет адвокатури;
- при невиконанні або неналежному виконанні професійних обов’язків;
- а також, якщо скоїв умисний злочин.
Повноваження
Загальні повноваження адвоката в арбітражному процесі дозволяють здійснювати весь комплекс процесуальних дій від імені довірителя. Такими повноваженнями фахівці наділяються після отримання статусу.
До них відносяться:
- право пред’явлення позову;
- можливість повністю або частково відмовитися від позовних вимог;
- визнати позов;
- змінити предмет та підставу позову;
- пред’явити і підписати зустрічний позов, касаційну скаргу, скаргу в порядку нагляду;
- знайомитися з матеріалами справи;
- подавати заяву-клопотання;
- давати усні та письмові пояснення суду;
- надавати свої доводи і міркування в процесі судового розгляду;
- заперечувати проти клопотань інших осіб, які беруть участь у справі, їх доводів та міркувань;
- отримувати рішення суду та ухвалу суду;
- укладати мирові угоди;
- оскаржити рішення суду.
Особливі повноваження
Існують також спеціальні повноваження адвоката в арбітражному процесі. Формулюються у наданні довірителем довіреності, а саме:
- право підписання/відкликання позовної заяви;
- можливість передати справу в третейський суд;
- повна або часткова відмова від позовних вимог;
- зміна підстави позову;
- право укласти мирову угоду;
- можливість передати свої повноваження представнику іншої особи (передоручення);
- підписати заяву про перегляд судового акта за знов з’явився обставинами;
- оскаржити судовий акт арбітражного суду;
- отримати присуджені грошові кошти або інше майно.
Ордер адвоката в арбітражному процесі також може бути підставою представляти довірителя в суді.
Що означає діяльність адвоката?
Діяльність адвоката в арбітражному процесі підрозділяється на дві основні категорії:
Виступ адвоката в арбітражному процесі включає три самостійні, але пов’язані між собою логічні частини:
- виступити з поясненнями;
- представити докази про участь в дослідженні і аналізі показань іншої сторони;
- виступити в дискусіях.
Дії адвоката в судовому процесі
На всіх етапах засідання сторони вислуховуються судом. Це право на справедливий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Своїми виступами адвокат в арбітражному процесі намагається переконати суд в обгрунтованості своєї правової позиції по справі. Тому мова в процесі засідання – одна з найбільш важливих частин його роботи.
Кожна особа, яка бере участь у справі, послідовно викладає своє бачення і свою позицію. Мета цієї частини суду полягає в остаточному визначенні предмета, підстав і змісту пред’явленого позову, а також встановлення меж доказування. На даному етапі з одного боку інтереси позивача адвокат висловлює в арбітражному процесі, представник відповідача доказово заперечує свою позицію проти пред’явлених звинувачень і вимог. А суддя, тим часом, оцінює докази та визначає їх значимість.
Після дослідження починається наступний етап – дебати сторін, в яких кожен намагається відстояти свою правоту, звертаючи увагу суду на незначність представлених доказів іншої сторони. Цей етап вважається одним з найбільш важливих і складних частин роботи адвоката, оскільки немає можливості заздалегідь підготувати мова, сформулювати її, тут враховується кожне слово, сказане протилежною стороною, результат дослідження і висновку прокурора або представників державних органів та іншими особами, які беруть участь у процесі.
Іноді в процесі засідання раптово з’являються нові доводи іншого боку, надаються додаткові документи, що відносяться до справи, нові свідки та інше. В таких обставинах важливо всю інформацію, що надходить аналізувати, вміло її вплітати в спростування і доводити її неспроможність.
Складності в процесі мовлення
Процес виступу адвоката ускладнюється тим, що суддя, користуючись своїми повноваженнями, у будь-який момент може перервати, ставлячи питання про обставини, про яких захисник збирався сказати пізніше, або вимагати показати документи негайно. У такому разі важливо відповідати на питання судді, зберігаючи в пам’яті слова, з яких мав намір продовжити. Або на ходу перебудовувати свою промову.
Зазвичай адвоката у цивільному та арбітражному процесі не виділяють час на підготовку промови. Дуже рідко можуть зробити перерву на кілька хвилин. У цьому проміжку треба зібратися з думками. Тому, незважаючи на підготовку, неможливо передбачити, як пройде процес.
Дебати завершуються реплікою – своєрідним підбиттям підсумків. Це не просте повторення виступу. Остання фраза повинна містити основну суть і аргументи інших осіб. Бути чіткою, яскравою і лаконічною. Останнє слово залишається за відповідачем, оскільки він вважається більш слабкою стороною з точки зору процесуального положення.
Виступ адвоката при апеляції
При перегляді справи в першу чергу виступає та із сторін, яка подала скаргу. Тут мова повинна бути короткою і тільки в межах заяви. Якщо з’являються нові обставини справи, то потрібно пояснити, чому так сталося. Коли всі матеріали справи колишні, дебати і репліки відсутні, а адвокат повинен коротко і чітко викласти суть, щоб суддя міг зв’язати всі доводи і скарги в логічний ланцюжок.
Головне – харизма
Робота адвоката в судових справах є найцікавішим з усіх видів юридичної діяльності. Проголошення промови – яскрава частина цього процесу. Вона повинна бути строгою логічною, юридично обґрунтованою, при цьому не здаватися черствою і невиразною. Завдання юриста, який виступає, полягає в переконанні суду в обгрунтованості вимог і заперечень свого підопічного.
Судді, як і всі люди, сприймають суб’єктивно. Це означає, що якщо промова адвоката монотонна і нудна, то суддя може не почути, а якщо міміка, жести і поза суперечать всьому сказаному, швидше за все, це викличе недовіру до його слів. Тому важливий не лише текст, але і як він озвучується, включаючи міміку, жестикуляцію, інтонацію тощо.
Висновок
Адвокати з арбітражним процесів, як правило, є професійними представниками, які можуть надати юридичну допомогу зацікавленим особам у захисті їх прав. У теж час допомагати суду у дотриманні законності і здійснення правосуддя, таким чином, фактично, вважатися самостійним суб’єктом.
Діяльність адвокатів вважається видом соціально-правової діяльності, яка більше спрямована на приватні інтереси, хоча також носить і публічний характер. Завдяки цій діяльності, здійснюється правове регулювання, суспільством додержуються правові норми, контролюється правильність застосування законів органами державної влади, різними установами, громадськими об’єднаннями і т. д.
Існують також деякі проблеми в діяльності адвоката в арбітражному процесі або взагалі арбітражної практиці, пов’язані з особливостями процесуального права. Проте знавець і професіонал може відчути, як діяти в тій чи іншій ситуації.