Адміністративний проступок. Відповідальність за адміністративні проступки. Види адміністративних проступків

Віктор Кузьмін
1 minute

Адміністративне право: поняття, ознаки

Це система норм юридичної спрямованості, яка регулює суспільні відносини, що формуються в ході реалізації функцій і завдань органів держвлади, місцевого самоврядування в процесі здійснення виконавчо-розпорядчої роботи, а також внутрішньофірмові відносини.

Адміністративне право має такі ознаки:

  • Воно виступає основоположною галуззю публічного права.
  • Дане право – сукупність норм юридичної спрямованості.
  • Воно оснащене відокремленим предметом правового регулювання – управлінськими відносинами, що з’являються в держсфері та іншої області.
  • Розглянута галузь має особливий метод регулювання в галузі прав.
  • Воно оснащене внутрішньою узгодженістю і складається з сукупності елементів.
  • Дане право має візуальне вираження (закріплено у відповідних формах-джерелах).

    • Різновид адміністративних покарань

    Як вже було згадано раніше, всі адміністративні проступки (приклади яких наведено вище виходячи з їх різновиди) піддаються відповідній неприємної міру впливу.

    Існують наступні види покарань (адміністративних):

    • попередження (стягнення, має моральний зміст, яке оформляється письмово або в іншій формі, крім усної);
    • оплатне вилучення предмета (знаряддя) вчинення адміністративного правопорушення (примусове відчуження та його подальша реалізація з поверненням залишилася після вирахування супутніх витрат суми грошових коштів власнику);
    • позбавлення особливого права, наданого фізичній особі, наприклад, права полювання, керування автотранспортним засобом (терміном до 3-х років в ситуації грубого або систематичного правопорушення);
    • адміністративне видворення іноземця (особи без громадянства) за межі Росії;
    • адміністративне припинення здійснюваної діяльності (або остаточний, або терміном до півроку);
    • штраф (матеріальне стягнення, яке накладається за правопорушення адміністративного характеру в розмірі, встановленому російським законодавством);
    • конфіскація предмета (знаряддя) вчинення адміністративного правопорушення (примусове безоплатне відчуження в держвласність);
    • адміністративний арешт (до 15 доби і лише в особливих випадках і за винятком групи осіб: вагітні або мають дітей віком до 12 років, неповнолітніх, інвалідів 1, 2 групи);
    • дискваліфікація (адміністративне стягнення та примусове лікування хворих на алкоголізм, токсико – і наркоманію, які ухиляються від добровільного госпіталізації, через що стали загрозою громадському порядку).

    Отже, вже стало зрозуміло, що адміністративна відповідальність володіє великим запасом заходів адміністративного примусу характеру, які вельми специфічні і виділяють її серед інших форм юридичної відповідальності (кримінальної, цивільної, трудової і тощо). Крім цього, вона носить публічний характер, припиняє виключно адміністративні делікти і поєднує і особисту і майнову відповідальність.

    Вчинення особою даного роду правопорушення виступає законною підставою для використання заходів розглянутої відповідальності. Законодавець має великий запас. Кожна із заходів відрізняється комплексом виключних переваг перед іншими видами, а також обмежувальними можливостями.

    Досягнення відповідних цілей доступно лише в ситуації застосування до окремо взятого випадку конкретної міри відповідальності, що відповідає скоєного протиправного діяння, завданого їм збитку. Це може бути реалізовано тільки за умови суворого дотримання закону, основних принципів використання заходів даного роду відповідальності, а саме:

    • правомірність застосування цих заходів (їх суворе відповідність до закону);
    • справедливості покарання;
    • доцільність залучення до даного виду відповідальності конкретної особи;
    • домірності (відповідність вчиненого діяння і відповідальності за нього).

    Наостанок варто нагадати, що правопорушення поділяються на злочини і проступки (дисциплінарні, адміністративні та інші).

    1 2 3 4 5 6 7 8