Адміністративні процедури: поняття, види, строки здійснення

Адміністративна процедура – це поняття, яке досить часто зустрічається в юридичній практиці. Що це таке? Які бувають види адміністративних процедур і які їх особливості? Розглянемо далі більш детально.

Загальне поняття

Що має на увазі під собою поняття “адміністративна процедура”? Законодавець наводить його чітке тлумачення, яке визначає, що під ним мається на увазі встановлений певними нормами, запропонованими у регламентах, порядок здійснення повноважень владного характеру. Їх дія завжди спрямована на вирішення ходу певного адміністративного справи, а в деяких випадках – на виконання функцій управлінського характеру.

Таким чином, якщо виразити це поняття адміністративної процедури дещо іншими словами, то під ним слід розуміти встановлені алгоритми конкретного типу дій, які підлягають виконанню державною адміністрацією для здійснення рішення з якого-небудь справі.

Завдання і цілі

Як і будь-яке інше поняття в праві, процедури адміністративного характеру мають певні завдання, на вирішення яких спрямований їх вплив. Так, в першу чергу їх вплив спрямований на забезпечення максимальної ефективності діяльності органів, які потрапляють під категорію публічної влади В число таких структур також входить публічна адміністрація.

По-друге, адміністративні процедури переслідують завдання створення найбільш позитивних умов, в яких громадянам буде зручно брати участь у публічних відносинах, а також займатися їх організацією.

Що стосується цілей таких процедур, то їх вплив, насамперед, спрямована на створення рівного правового становища суб’єктів двох різних характерів: владного і невладного. Крім цього, дані дії сприяють перетворенню прав кожного представника органів публічної адміністрації в якісь обов’язки і, крім цього, надання суб’єктам невладного характеру певних додаткових прав.

Властивості

Всім адміністративним процедурам з переліку, представленого нижче, притаманні два основних властивості. Перше з них стосується детальності проведення дій. Так, чим більш детальної вона є, тим більшими будуть матеріальні витрати, які будуть потрібні для її здійснення. Причому в цьому випадку витрати будуть проводитися як з боку самої адміністрації, так і представників цивільної громадськості.

З вищесказаного можна виділити і інше властивість процедури даного характеру. Воно полягає в тому, що чим більше значення має її предмет, тим більш детальної буде сама процедура і, як наслідок, більш витратною.

Значення

Адміністративні процедури – це дії, які мають певне значення в юридичній практиці. У чому воно полягає? Розглянемо це далі.

В першу чергу слід розуміти те, що їхня дія істотно сприяє зменшенню ризику відхилень від мети, яку переслідують правовідносини. Так, якщо, наприклад, конкретне правовідношення переслідує метою наявність факту встановлення дозволу на носіння зброї, то для цього потрібно тільки те, що знадобиться для його реалізації.

Крім цього, дії даного виду відмінно знижують рівень розсуду. Це означає, що існує певний, встановлений законодавством термін адміністративної процедури (30 днів), який не може бути порушений в більшу сторону на розсуд конкретного органу.

Багато адміністративні дії мають ще одне важливе значення – вони забезпечують спрямований і досить ефективний контроль за тією діяльністю, яку здійснюють органи публічної адміністрації. Слід зазначити, що даний контроль здійснюється у двох видах: з зовнішньої і з внутрішньої сторони. Він здійснюється залученими до цього судовими органами, а також інститутами, які займаються захистом законних інтересів і прав всього громадянського суспільства.

Всі процедури, які мають адміністративний характер, мають ще одне цінне властивість і, як наслідок, значення – вони надають всій практиці по застосуванню норм права однаковість. На ділі, коли присутня одноманітний характер ситуацій, всі вони вирішуються за однією схемою, що досить зручно.

Ще одне значення цих дій полягає в тому, що всі вони сприяють наданню відносин адміністративного типу гласності. Це означає, що абсолютно кожен учасник громадянського суспільства обізнаний в чіткості поетапного проведення кожної процедури.

Боку

Що стосується учасників процедур розглянутого характеру, то ними можуть виступати особи, які наділені певним право здійснення функцій публічного типу, а також прості громадяни або організації.

Що стосується першого виду суб’єктів, то до їх числа відносяться різні муніципальні установи, а також державні органи. У деяких випадках суб’єктами владного типу можуть виступати й інші організації або установи, але це можливо лише в тому випадку, якщо вони були наділені на те спеціальними правами.

Що стосується сторони, з якої виступають прості громадяни та фізичні особи, то вони належать до групи неправомочних суб’єктів. Це означає, що їх обов’язки і реалізація передбачених законом прав будуть прямо залежати від тих рішень, які приймають посадові органи.

Всі сторони мають певні обов’язки і права, які повинні не тільки дотримуватися, але і поважатися взаємно.

Коли використовується процедура, що має адміністративний характер

Слід зазначити, що далеко не у всіх правовідносинах можуть бути застосовані в дії адміністративні процедури. В яких вони просто необхідні і можливі?

У першу чергу до таких можна віднести ті ситуації, коли проводиться врегулювання обов’язків юридичного характеру і суб’єктивних прав як окремих громадян, так і цілих організацій у процесі проведення взаємин з публічною владою. В даному випадку випливає те, що за браком проведеної процедури, що носить адміністративний характер, не буде можливості реалізувати законне право.

Здійснення адміністративних процедур також необхідно тоді, коли створюються відносини, в рамках яких певні органи, що мають владні повноваження, здійснюють певні заходи впливу на громадян. До числа таких заходів можна віднести ті, які передбачають примус або, наприклад, твір нагляду, контролю.

Певні процедури, вироблені органами адміністрацій, публічного характеру також обов’язкові для виконання. Вони потрібні в той час, коли виробляються процедури нормотворчого характеру (видання актів, законів тощо), закріплення прав окремих представників адміністрації, а також прийняття особливо важливих рішень.

Законодавче регулювання в Росії і в сусідніх державах

Всі моменти, пов’язані із здійсненням процедур даного характеру, регламентовані окремими нормативними актами і регламентами. Що стосується закріплення як самого поняття, так і його особливостей на загальнодержавному рівні, то це проводиться в Законі “Про адміністративні процедури”, а також в Указі № 200 з однойменною назвою.

Крім цього, порядок вчинення даних дій прописаний в різних регламентах для спеціалізованих органів.

Що стосується регулювання дій даного роду в інших країнах, то воно також проводиться на підставі нормативних документів. Так, наприклад, адміністративні процедури в РБ (Республіка Білорусь) здійснюються на підставі положень, установлених законом, назва якої повністю збігається з російським. Якщо говорити про Україну, то в законодавчій базі даної держави передбачається цілий спектр актів, які передбачають їх вчинення у різних сферах діяльності державних органів.

Реалізація прав шляхом вчинення звернень в органи державної влади

Це один з видів адміністративних процедур. Вони дуже часто застосовуються на практиці. Дана група закріплює у своєму складі цілий набір прав і спеціальних можливостей. До таких належать можливості подачі заяв та клопотань, відгуки поданих раніше заяв, а також подання додаткових документів.

Що стосується обов’язків у даному виді правовідносин, то вони полягають у необхідності надання певного роду документів, отримання погоджень, дачі пояснень по ходу конкретної події або, наприклад, вчинення явки в певний орган.

Контрольно-наглядові

Даний вид адміністративних процедур передбачає проведення заходів контрольного характеру, що здійснюються спеціально уповноваженими на те органами. Якщо говорити про права та обов’язки, що виникають між сторонами в процесі їх виконання, то та сторона, стосовно якої проводяться всі контрольні дії, повинна бути заздалегідь повідомлена про майбутні події. Крім цього, повідомлення повинно здійснитися в установленому законом порядку. Дана сторона має право бути присутнім при процесі здійснення контрольних заходів, ознайомлюватися з усіма складеними по ходу справи документами. Що стосується обов’язків, то в їх число входить невтручання в процес проведення роботи контролюючими органами, а також максимально можливе сприяння забезпеченню доступу до необхідних матеріалів.

Процедури вирішення спорів

В юридичній практиці зустрічаються ситуації, коли просто необхідно дозвіл суперечки стосовно якого-небудь предмета. Особливість даного виду процедур полягає в тому, що при їх здійсненні у сторін відсутні обов’язки як такі. Однак, незважаючи на це, вони мають певні права. Зокрема, вони полягають у тому, що сторона може заявляти клопотання або відводи, надавати певний ряд доказів, які мають пряме або непряме відношення до предмету спору. Крім всього цього, сторони розгляду мають право бути присутніми на процесі розгляду ситуації по суті, а також ознайомлюватися з усіма документами, які були складені в процесі, в тому числі і з заключним рішенням.

Конкурсні процедури

До даного переліку адміністративних процедур також відносяться і аукціонні. Що стосується даного виду дій, то сторони, які беруть у них участь, мають одну загальну обов’язок – дотримуватися всі вимоги, які передбачені для учасників самого процесу. Що стосується прав, якими володіють учасники, то їх спектр широкий. Зокрема, в їх число входить право на своєчасне інформування щодо строків порядків проведення конкурсів. Крім цього, вони можуть бути присутнім при винесенні рішення, а також знати ті причини, з яких був зроблений саме такий вибір. Перед початком і протягом самого процесу виробництва даного типу процедури сторони можуть ознайомлюватися з основними етапами проведення конкурсу, а також з усіма особливостями, пов’язаними з ходом всієї процедури.

Реєстраційні

Даний вид процедур також дуже популярний, якщо оцінювати статистику застосування на практиці всіх дій даного характеру. Ці дії, як правило, пов’язані з виробництвом реєстрації особливого акту, що має правовий чи нормативний характер. Крім цього, на підставі Указу № 200 “Про адміністративні процедури” дії даного роду можуть бути зроблені і з приводу реєстрації конкретних прав (наприклад, на нерухомість) або юридичних осіб.

Терміни

Як і багато інші дії, що застосовуються в юридичній практиці, всі процедури щодо адміністративних правопорушень і щодо інших обов’язкових питань, за якими вони проводяться, повинні бути здійснені у визначені терміни. Основне правило, яке властиво для дій даного характеру, – обмеженість в термінах.

В Указі “Про адміністративні процедури” йдеться про те, що на проведення певної дії повинно відводитися рівно стільки часу, за яке вона фактично може бути вироблено. Так, наприклад, якщо на процедуру розгляду законодавець відводить 15 робочих днів, у разі необхідності здійснення його додаткової перевірки процедура повинна бути здійснена сумарно за 45 днів.

Що стосується стандартного терміну, відведеного на розгляд заявки і вчинення дій за нею, то він, відповідно до положень Указу № 200 “Про адміністративні правопорушення” становить 30 днів. Однак, як показує практика, він нерідко зміщується в більшу сторону, що пов’язано з частим виникненням необхідності проведення додаткових дій.

Рішення

За підсумком проведення процедури, що має адміністративний характер, обов’язково повинно бути прийнято певне рішення, яке виноситься спеціалізованим органом, у провадженні якого знаходиться справа. Такі рішення можуть бути двох видів: загальні та проміжні.

Що стосується проміжних рішень, то вони, як правило, приймаються в ході здійснення певних етапів. Це властиво для складних процедур, що вимагають поетапного розгляду ситуації. У деяких випадках проміжне рішення потрібно тоді, коли розгляд ситуації за фактом переходить від однієї особи (або органа) до іншого. У разі зупинення перебігу розгляду справи у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин також слід зробити проміжне рішення.

Підсумкове рішення приймається на фінальному етапі здійснення адміністративної процедури. З поняття стає зрозуміло те, що дане рішення є остаточним, в ньому повинні бути виражені всі висновки, які були зроблені в ході розгляду окремих етапів складної ситуації, а також у кінці проведення одноетапного дії.

Всі рішення, в тому числі і підсумкове, повинні бути відображені в остаточному акті. Даний документ вважається дійсним тільки за наявності підпису посадової особи.