Земельний податок 2014: ставка, пільги. Земельний податок для фізичних осіб. Земельний податок для пенсіонерів

Земельний податок являє собою обов’язкові грошові стягнення на користь держави, стягнуті з метою формування бюджетних коштів конкретного регіону. Це означає, що ці збори носять місцевий характер. В кожному конкретному регіоні встановлюється розмір податку, порядок і строк його сплати, а також пільги для окремих категорій осіб.

Хто повинен платити податок?

Платниками податків виступають фізичні та юридичні особи з земельними ділянками, визнаними у відповідності з Податковим кодексом об’єктами оподаткування. Важливо відзначити, що у цих осіб земля повинна перебувати на праві:

  • власності;
  • постійного користування;
  • успадковуваного володіння.

Виходячи з цього положення, податок на земельну ділянку не сплачують:

  • орендарі, які отримали землю за договором оренди;
  • особи, у яких ділянка знаходиться на праві термінового користування.

Ці положення закріплюються податковим законодавством і не підлягають зміні локальними нормативними актами місцевих органів влади.

Коли виникає обов’язок у сплаті податку?

За загальним правилом, власником земельної ділянки стають в момент його державної реєстрації (а не при отриманні свідоцтва на право власності). Це положення закріплюється Цивільним кодексом (ст. 131). Відразу після внесення запису в ЕГРП (Єдиний державний реєстр прав на об’єкти нерухомого майна) повинна здійснюватися сплата земельного податку за місцем реєстрації ділянки.

Для пошуку записів у ЕГРП необхідно ввести ідентифікаційний (кадастровий) номер об’єкта оподаткування. Він присвоюється у порядку, визначеному федеральним законодавством. Важливо також відзначити, що для тих земельних ділянок, які були оформлені без внесення записів до реєстру прав на нерухоме майно, правовстановлюючим документом є рішення та постанови місцевих органів влади (наприклад, про надання ділянки в безстрокове користування, тобто без права власності). Так, земельний податок для фізичних осіб необхідно виплачувати в момент, коли здійснена процедура реєстрації ділянки в компетентному органі влади.