Зупинення виконавчого провадження. Федеральний закон Про виконавче провадження

Віктор Кузьмін
1 minute

Практика застосування ФЗ “Про виконавче провадження”, прийнятого в 1997 році, накопичила велику кількість питань, вирішити які можна було тільки шляхом прийняття нових положень. У цьому нормативному акті чітко проглядалися недоліки регулювання системи. У зв’язку з цим у 2007-му був виданий новий ФЗ “Про виконавче провадження”. Він не тільки заповнив прогалини, але і юридично закріпив головні завдання та принципи інституту. Далі детальніше розглянемо закон про зупинення виконавчого провадження. Зразок постанови буде також описано в статті.

Загальні відомості

Закон 2007 року передбачає новий порядок, згідно з яким виконується припинення та зупинення виконавчого провадження. У цьому його головна відмінність від попереднього нормативного акта. Так, згідно з попереднім законом допускалося зупинення виконавчого провадження судом і тільки їм. З 1 лютого 2007 року ці повноваження покладаються і на певну категорію посадових осіб. зокрема, зараз дозволено зупинення виконавчого провадження приставом. У відповідності з цим викладені нові редакції статей 439, 437 та 436 ЦПК. За ст. 436 суд зобов’язаний, а за ст. 437 – має право частково або повністю призупинити виробництво в певних випадках. Вони перераховані в положеннях Закону. Крім цього, нормативний акт містить у собі підстави зупинення виконавчого провадження. Це говорить про те, що була проведена якісна переробка приписів. Тим не менш, є в Законі і проблемні моменти.

Визначення

Порушення виконавчого виробництва здійснюється згідно з постановою уповноваженого органу. Однак існує ймовірність настання тимчасових, але не визначених по своїй тривалості обставин, які виключають можливість його продовження. У цьому випадку використовується право на зупинення виконавчого провадження.

Дана міра вважається тимчасовою. Вона передбачає припинення дій, спровоковане зазвичай не залежать від сторін справи (об’єктивними) обставинами. Вони не дозволяють продовжити судово-виконавче провадження. Щодо цих обставин, як правило, неможливо встановити час усунення. У зв’язку з цим зупинення судового провадження передбачає перенесення здійснення запропонованих дій на невизначений період. В даному випадку обставини, безсумнівно, носять тимчасовий характер, і зрозуміло, що одного разу вони відпадуть. Але коли саме з’явиться можливість продовжити дії, не зрозуміло в силу специфіки випадків.

Розмежування визначень

У науковій літературі призупинення трактувалося як “відстрочка”. Однак дане визначення не є точним. “Відстрочка виконання в будь-якому разі передбачає відновлення виробництва через час. Розглянуте поняття не передбачає такої “обов’язковості”. Реалізація ухвали по справі не завжди може продовжитися. Не поновлюється виконання акта при скасуванні постанови судовим органом перевірочної інстанції.

Стаття 39

У ній встановлені випадки, в яких має місце часткове або повне зупинення виконавчого провадження. До них, зокрема, відносять:

  • Пред’явлення позову з приводу звільнення майна, на яке було звернено стягнення за постановою, від накладеного арешту (виключення його з опису).
  • Оскарження ухвали пристава про відшкодування виконавського збору.
  • Претензія на результати оцінки майна, на яке було накладено арешт та інші випадки, передбачені ст. 39.

Положення статті 40

Виконавче провадження зупиняється у порядку, який визначений процесуальними приписами і цим нормативним актом, якщо має місце:

  • Оспорювання акта посадової особи або органу, уповноваженого розглядати справи за фактом адміністративного правопорушення.
  • Перебування боржника в тривалому службовому відрядженні.
  • Оспорювання документа або акта, який є підставою для видачі виконавчого листа.
  • Звернення боржника, стягувача або уповноваженої посадової особи для роз’яснення положень постанови, порядку і способу його реалізації.
  • Оскарження бездіяльності (дії) пристава або відмови від вчинення дій та інші випадки, передбачені ст. 40.

Важливий момент

Зупинення виконавчого провадження слід відрізняти від перенесення дій. Зокрема, слід відзначити такі особливості:

  • Термін. Зупинення виробництва виконується на невизначений період. При перенесенні дій посадова особа завжди зобов’язана точно встановити новий час для їх здійснення.
  • Обставини. При призупиненні провадження мають місце фактори, які не залежать від волі учасників процесу. Перенесення ж, як правило, обумовлений суб’єктивними обставинами.
  • Відновлення дій. При перенесенні достатньо призначити новий час для реалізації постанови. У випадку з обставинами, невизначеної тривалості, необхідно повторне порушення виконавчого виробництва.

Перелік причин

Служба виконавчих проваджень може тимчасово припинити дії ухвалою за наявності певних обставин. Перелік, присутній у ст. 39 та 40, вважається вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Якщо які-небудь обставини явно заважають продовжити виконавче провадження, пристави зобов’язані його тимчасово припинити до усунення труднощів. Після цього дії за постановою поновлюються за ініціативою посадової особи або заявою стягувача. Слід навести ще ряд причин, по яких може припинятися виробництво. До них відносять:

  • Відкликання у кредитної організації, яка виступає в якості боржника, ліцензії на проведення банківських операцій. Виняток становлять випадки, передбачені у Законі про банки та їх діяльність.
  • Застосування щодо організації-боржника арбітражним судом процедури банкрутства в порядку, встановленому ст. 96 цього Закону.
  • Прийняття позову боржника про розстрочення або відстрочення справляння збору, зменшення його розміру або про звільнення від нього.
  • Напрямок приставом в Банк Росії або ФНС повідомлення про арешт майна організації.

Повноваження пристава

Ця посадова особа може повністю або частково припинити дії за постановою. При цьому подається клопотання про зупинення виконавчого провадження. Закон допускає у випадках:

  • Перебування боржника у стаціонарному медичному закладі на лікуванні.
  • Оголошення розшуку громадянина (дитини).
  • Звернення боржника, який проходить службу у ЗС україни та інших військах, військових органах і формуваннях, утворених відповідно до закону.
  • Напрямки постанови для доручення здійснити певні виконавчі дії або застосувати конкретні заходи примусу. Дане положення встановлено ч. 6 ст. 33 цього Закону.

Головний виконавець країни або якого-небудь із її суб’єктів, а також їх заступники можуть призупинити виробництво при надходженні скарг на постанову, на бездіяльність (діяння) посадових осіб, підпорядкованих їм.

Особливі випадки

Відповідно до ч. 1 ст. 40 тимчасове припинення дій за визначенням здійснюється в обов’язковому порядку в разі втрати боржником дієздатності, його смерті, оголошення її загиблим або безвісно відсутньою, якщо обов’язки або вимоги особи за постановою допускають правонаступництво. Виробництво в такому разі зупиняється до моменту встановлення правонаступника. Після його визначення (у разі смерті) стане зрозуміло, хто буде далі виконувати зобов’язання, що саме по собі передбачає усунення обставин, які перешкоджали здійсненню передбачених постановою дій.

При визнанні боржника відсутнім без вести виробництво призупиняється до дати передачі зобов’язань керуючого, призначеного у порядку, який встановлений законодавством. Обов’язково припиняються дії ухвалою при визнання неспроможності організації-боржника (банкрутство) арбітражем до моменту прийняття рішення по суті щодо подальшої долі її майна. При введення конкурсного виробництва виконавча документація передається конкурсному керуючому.

Стягувач у такому випадку стає одним з кредиторів. При відновленні платоспроможності організації, визнаної банкрутом (наприклад, після проведення зовнішнього управління або фінансового оздоровлення), виконавче провадження може бути продовжено. У разі втрати дієздатності дії ухвалою припиняються до моменту призначення опікуна. При несенні служби, участь у бойових конфліктах призупиняють виробництво до закінчення строку або завершення військових дій.

Оскарження

Заява про зупинення виконавчого провадження може подаватися при оскарженні рішення. Після прийняття звернення на розгляд дії за приписами постанови тимчасово припиняються. Заява про зупинення виконавчого провадження подається у випадках, передбачених в законодавстві.

Дії припиняються до закінчення розгляду скарги. Про це виноситься спеціальне визначення. Якщо оскаржуються бездіяльність (діяння) посадової особи або органу, які мають повноваження вирішувати справи за адміністративним злочинів і винесли відповідне рішення, яке стало підставою для виконавчого провадження, воно припиняється також до завершення розгляду позову по суті. В результаті приймається рішення, яке визначає подальшу долю акта.

Повноваження арбітражу

Зупинення виробництва даної судової інстанцією здійснюється в наступних випадках:

1. Виконання документів, наведених у ст. 12, ч. 1, пунктах 5, 6 і 8 цього Закону. До них відносять акти:

  • Органів, що володіють контрольними функціями, по стягненню грошових коштів. При цьому обов’язковою умовою є додаток документів, що мають позначки банківських або кредитних організацій, де відкриті розрахункові або інші рахунки боржника, про часткове або повне невиконання вимог у зв’язку з відсутністю необхідних сум для погашення стягнення.
  • Посадових осіб, судових та інших органів за адміністративним злочинів.
  • Інших інстанцій відносно громадянина або організації, що здійснюють комерційну діяльність без створення юр. особи.

2. Виконання постанови пристава щодо стягнення з боржника витрат (зборів, штрафів), накладених на нього у відповідності з постановою. Це положення поширюється на громадян і організації, які ведуть комерційну діяльність без створення юр. особи.

У всіх інших випадках зупинення провадження здійснюється інстанцією загальної юрисдикції, в районі якої пристав виконує свої посадові обов’язки.

Стаття 6.1

Вона почала діяти після прийняття змін у цей закон. Дана стаття передбачає утворення і ведення інформаційної бази, в якій містяться відомості, необхідні для реалізації поставлених завдань. Банк даних виконавчих проваджень вважається загальнодоступним до моменту закінчення вчинення дій за постановами. Інформація включає в себе:

  • Відомості про підрозділ, у якому ведеться виробництво.
  • Реквізити боржників.
  • Дати прийняття судових актів.
  • Номери виконавчих листів.
  • Вимоги за постановами.
  • Дати початку виробництв та інше.