Зовнішнє управління як процедура банкрутства: характеристика, мета та наслідки її запровадження

Обов’язки зовнішнього керуючого

Головна характеристика зовнішнього управління як процедури банкрутства полягає у припинення повноважень діючого керівництва підприємства. При цьому зовнішній керуючий має широкий спектр обов’язків, в які входить розпорядження об’єктами майна боржника. Діючі органи управління підприємства позбавлені права приймати самостійні рішення без узгодження з зовнішнім керуючим або впливати на прийняття ним рішень. Також керуючий виконує всі функції управління організацією, контролює процеси інвентаризації і розпорядження майном, веде бухгалтерський, фінансовий, статистичний облік і звітність, реєстру кредиторських вимог, вживає заходів по стягненню дебіторської заборгованості. Більш того, він займається проведенням оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності та здійснюваних у ході ведення господарської діяльності. З цією метою складають план управління.

Права зовнішнього керуючого

Отже, мета зовнішнього управління при процедурі банкрутства полягає у фінансовому оздоровленні підприємства. Зовнішній керуючий має права:

• На здійснення господарської діяльності.
• Розпорядженням майном.
• Укладення мирової угоди від імені банкрута.
• Заява про відмову від виконання зобов’язань за договорами підприємства.
• Вимога визнання недійсності угод, проведених до процедури зовнішнього управління.