Зовнішнє управління як процедура банкрутства: характеристика, мета та наслідки її запровадження

Визнання неспроможності, або банкрутство юридичної особи, – складний і трудомісткий процес. Не менш складна процедура банкрутства – зовнішнє управління. Зовнішній керуючий є відповідальною особою при її проведенні. У чому сенс цього етапу банкрутства, на який період він може бути запроваджений?

Коротко про банкрутство

Неспроможність, або, іншими словами, банкрутство, – це визнаний арбітражним судом статус боржника, який звільняє його від сплати грошових зобов’язань перед кредиторами у зв’язку з неспроможністю задовольнити їх в повному обсязі. Згідно з федеральним законом, банкрутство можна визнати, якщо зобов’язання перед кредиторами не виконувалися в 90-денний період з того моменту, як вони повинні були бути виконані. Банкрутство юридичної особи включає в себе 5 процедур:

• Спостереження (аналізуються фінансові можливості, майно зберігається за боржником).
• Фінансове оздоровлення (складається графік погашення боргу).
• Зовнішнє управління (про цьому етапі більш докладно поговоримо нижче).
• Конкурсне виробництво (продаж майнових об’єктів боржника, застосовується до банкрутів, щоб пропорційно задовольнити вимоги кредитних організацій).
• Мирова угода може бути укладена на будь-якому етапі процесу).