Зона вільної торгівлі: країни, угода

Практично весь сучасний світ залучений в процес економічної інтеграції – працювати разом адже набагато ефективніше, ніж поодинці. Інтеграція має декілька етапів, і один з них – зона вільної торгівлі. Які відмінні риси цієї стадії об’єднання і які відомі економічні угруповання, що представляють собою зони вільної торгівлі, існують?

Що таке зона вільної торгівлі?

У чому ж суть подібного економічного співробітництва? Країни зони вільної торгівлі створюють щось на зразок єдиного торгового простору, на території якого не діють ні митні тарифи, ні мита, ні які-небудь інші торгові бар’єри. Разом з тим, внутрішня політика країн зберігає свою незалежність – єдине, що їх об’єднує – торгова угода. Крім того, кожна країна може встановлювати власні правила ведення бізнесу з третіми державами – ніхто не вимагає від них єдиної політики.

Деякі деталі

Незважаючи на те, що договір про зону вільної торгівлі допомагає країнам-учасникам зміцнити відносини між собою, він має і деякі недоліки. Наприклад, застосування подібних угод не зовсім підходить для держав великої площі – все ж за переміщення іноземних товарів всередині країни можна було б отримати додатковий прибуток. Крім того, зняття мит дозволяє знизити ціну ввезеного товару, а отже, зробити його реальним конкурентом вітчизняної продукції.

Остання не завжди витримує подібне протистояння, часом вона практично повністю витісняється з ринку. Доведеться також посилити контроль на кордонах країн-учасниць щоб уникнути імпорту товарів із третіх країн, які також можуть стати конкурентами продукції, виробленої всередині об’єднання. Зона вільної торгівлі – це не лише деякі економічні переваги, але і невсипущий контроль стану світового ринку та активності партнерів з третіх країн.

Процес створення

І ось починається створення зони вільної торгівлі. Які заходи потрібно вжити для того, щоб вона функціонувала в повну силу, дотримуючи при цьому інтереси всіх країн-учасників?

Почати слід з скасування будь-яких обопільних платежів за ввезення і вивезення товару за його транспортування і так далі. Природно, в переговорах щодо скасування «вилучень» беруть участь абсолютно всі учасники інтеграційного об’єднання. Наступний етап – угода між державами про те, як саме будуть стягуватися непрямі податки. Після цього починається поступова ліквідація будь-яких торгівельних бар’єрів і обмежень, які ще існували між учасниками. У процесі інтеграції також створюються спеціальні органи, на чиї плечі лягає відповідальність за процес об’єднання, що регламентують його документи, складання звітів за результатами інтеграції і так далі. Один з останніх етапів об’єднання – це встановлення заходів контролю реекспорту в держави, які не є членами зони вільної торгівлі.

Усі ці заходи сприятимуть створенню високоефективної торговельної кооперації між державами і, можливо, при певних умовах сприятимуть подальшій інтеграції.

Еволюція

Преференційні торговельні угоди, зона вільної торгівлі, митний союз, загальний ринок, економічний і політичний союз – всі ці етапи відображають еволюцію міжнародного економічного співробітництва. Якщо на першому етапі, преференційних угодах, країни тільки дають певні пільги один одному, то кожне з наступною сходинкою вони починають зміцнювати свої зв’язки.

В зоні вільної торгівлі держави-члени позбавляються від внутрішніх бар’єрів і митного контролю по відношенню один до одного. Перехід до митного союзу вже зобов’язує їх проводити схожу, а то і зовсім однакову, зовнішньоекономічну політику, тобто їх ставлення до деяких третім державам буде абсолютно однакове. Економічний союз означає введення спільної валюти, а також перехід до загальної внутрішній економіці. Останній етап розвитку інтеграційного об’єднання – це і загальна конституція, і правова система, і знищення всіх можливих меж. Найяскравіший приклад подібної економічної угруповання – це Євросоюз, який, почавши свою історію в 1958 за підлогу з гаком століття зміг подолати безліч труднощів і вийти на небувалий до цього етапу інтеграції.

НАФТА

Одним з перших у світі подібних інтеграційних об’єднань стала НАФТА, вона ж Північноамериканська зона вільної торгівлі. Створена в 1994 році, вона об’єднала Сполучені штати Америки, Канаду і Мексику. В рамках НАФТИ немає ніяких торгових бар’єрів на торгівлю продукцією автомобільної, текстильної, нафтохімічної, енергетичної промисловості, сільського господарства, а також телекомунікаціями. Не обкладаються митом і патенти, інновації та інші результати інтелектуальної діяльності. Країни Північноамериканської зони вільної торгівлі співпрацюють також у сфері екології – природа у них одна на всіх з-за географічного розташування держав. Крім того, НАФТА регулює і трудову міграцію між країнами.

Проблема даного об’єднання в тому, що США, як центр цієї інтеграції, особливо виділяється. В даний час виникають думки про те, щоб переглянути правила участі в об’єднанні, але чи відбудеться зміна порядку членства Америки, сказати поки важко. Об’єднання не планує переходити на наступний рівень, до митного союзу, з-за різниці в економічному розвитку країн-членів: якщо Сполучені штати і Канада є розвиненими державами, то Мексика ще тільки розвивається. Цілком ймовірно, що інтеграції посприяла тільки територіальна близькість, так як від неї жодна з країн особливо не виграла.

ЄАЕС

Зона вільної торгівлі ЄАЕС (Євразійського економічного союзу) більше не існує – на зміну їй прийшов митний союз, новий рівень інтеграційного об’єднання. Митний союз ЄАЕС передбачає єдину зовнішньоекономічну політику і відсутність внутрішніх бар’єрів для торгівлі, крім того, громадяни країн-учасників об’єднання можуть претендувати на роботу в будь-якому іншому державі союзу на тих же умовах, що і громадяни цієї держави.

Членами об’єднання стали Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Росія, крім того, своє бажання приєднатися до союзу висловлювали Сирія, Туніс і Туреччина.

Цілі створення ЄАЕС

Серед основних цілей інтеграційного об’єднання – скасування будь-яких митних платежів всередині союзу, що дозволить знизити ціну вироблених товарів і, отже, підвищити їхню привабливість для споживача. Країни-члени вважають однією з основних своїх цілей захист внутрішніх ринків не тільки від конкурентів, але і від неякісної продукції – тому в рамках об’єднання встановлені спеціальні стандарти на всі переміщувані товари.

Крім того, митний союз сприятиме розвитку економічних зв’язків між державами-членами, дозволяючи проводити будь-які фінансові операції в рамках союзу набагато швидше, ніж з третіми країнами.

Труднощі об’єднання

Разом з тим варто зазначити, що інтеграція навіть на досить високому рівні митного союзу, так і не відбулася в повній мірі. Час від часу між країнами-членами (зокрема Білоруссю та Росією) виникають суперечки з-за того, що одна із сторін вважає продукцію інший не відповідає необхідним стандартам. Крім того, різниця в рівні розвитку економіки Росії та інших країн змушує останніх підкорятися інтересам більш великої держави, тобто ніякого рівноправності в ЄАЕС немає.

Складно сказати, що від укладення цієї угоди країни-члени щось виграли (єдине, що слід відзначити, – розширення ринків, так як в деяких країнах в силу їх невеликих розмірів було не так багато можливостей для реалізації виробленої продукції), але, з іншого боку, цілком імовірно, що якби не митний союз і існуюча в його рамках зона вільної торгівлі, наслідки світових фінансових криз були б для учасників Євразійського економічного союзу набагато більш серйозними, а так вони були пом’якшені втручанням у внутрішню економіку країн Росії.

Висновок

Угода про зону вільної торгівлі на перший погляд здається дійсно непоганим варіантом для економічної інтеграції. Разом з тим, вступати в такі об’єднання слід країн з приблизно однаковим рівнем економічного розвитку, щоб взаємозалежність держав-членів була мінімальною. Цілком імовірно, що в деяких випадках інтеграційні об’єднання можуть допомогти вийти менш розвиненим країнам на новий рівень, так що не варто ставитися до ідеї інтеграції заздалегідь негативно. Найяскравіший приклад того, як зона вільної торгівлі переросла в щось набагато більш глобальне, – це Європейський союз. Так, сьогодні він переживає не найкращі часи, але разом з тим він залишається однією з найбільш серйозних економічних сил. Кожне об’єднання може перейти на новий етап розвитку, так що можливо, зона вільної торгівлі – це просто початок.