Зобовязання з односторонніх дій: поняття, види, загальна характеристика

Особливості законодавчого регулювання

Особливості цивільних правовідносин в тому, що вони підпадають під норми регулювання, деколи не пов’язані з одним і тим же інститутам. Наприклад, складання заповіту відноситься до спадкового права, заподіяння шкоди регулюється іншою групою норм.

Видача векселя зачіпається нормами, регулюючими ринок цінних паперів. Це і міжнародний уніфікований закон про векселі, і ФЗ «ПРО регулювання ринку цінних паперів» та інші нормативні акти. У ЦК є лише кілька статей, присвячених цінних паперів.

Однак у цілому зобов’язання, що виникають з односторонніх дій – невід’ємна частина цивільного права.

Розглянуті нижче односторонні зобов’язання взяті з Цивільного кодексу.

Види односторонніх зобов’язань

Договір – це угода як мінімум двох осіб, односторонні зобов’язання для їх виникнення передбачають волевиявлення однієї особи, з порятунком майна, в результаті чого виникають зобов’язання перед власником, яких він не планував брати на себе.

Ще один приклад – складання заповіту. Спадкодавець висловив свою волю щодо свого майна на випадок смерті, потенційного спадкоємця ж залишається вибір: приймати можливість чи ні.

Зобов’язання з односторонніх дій можна поділити на три групи і вони:

• виникають з обставин, передбачених законом;
• виникають через навмисних дій якоїсь особи (гри, парі, конкурс тощо) є односторонньою угодою;
• виникають з правомірних або неправомірних дій.

Правомірні дії ті, що передбачені законом або не заборонені їм.

Говорячи про неправомірні дії, зокрема, вказують на незаконні дії, в результаті яких потерпіла особа має право вимагати відшкодування матеріального і (або) моральної шкоди. Винна особа стає стороною у відносинах, в яких у нього є лише обов’язки без будь-яких прав.