Злочинець-рецидивіст, його особистість. Рецидивіст – це…

Рецидивісти – хто це такі? Що говорить закон про рецидив? Чим відрізняються рецидивісти від законослухняних громадян? Про це говорить стаття.

Поняття рецидиву

У Кримінальному кодексі ви не зустрінете нормативного визначення поняття «рецидивіст» або «злочинець-рецидивіст», а ось «рецидив злочинів» знайдеться легко. Таким чином, акцентується увага не на особистості злочинця, а безпосередньо на діяння, скоєних їм.

Одна із статей КК визнає рецидивом злочинів суспільно небезпечне діяння, заборонене кримінальним законом, вчинене умисно і повторно.

Отже, рецидивіст – це той, хто вже вчинив злочин, зазнав за нього покарання і вчинив його знову. Як правило, найбільш рецидивоопасными є злочини, спрямовані проти власності чи проти громадського порядку. До них відносяться крадіжки, грабежі, розбої, хуліганство. Злочини, спрямовані проти особистості (наприклад, вбивства), рецидивістами відбуваються значно рідше.

Законодавець розділив протиправні діяння на легкі злочини, що мають середню тяжкість, важкі (тяжкі) та особливо тяжкі. Від ступеня тяжкості злочинів залежить вид і термін покарання. В юриспруденції розділяється поняття «рецидиву», «небезпечного рецидиву» та «особливо небезпечного рецидиву». Робиться це з метою розмежування суспільної небезпеки злочинних діянь, що дозволяє більш виважено підійти до призначення покарання особам, преступившим закон.

Ознаки рецидиву

• Вчинення злочинів навмисне; діяння, вчинені з необережності, рецидивом не є.
• Систематичність дій, прямо заборонених кримінальним законом (тобто вчинені два і більше разів).
• У підсудного вже є судимість не знята і не погашена на момент розгляду справи.
• Діяння вчинено особою після досягнення 18-річного віку.

Ознаки небезпечного рецидиву

Якщо однією особою вчинено два і більше тяжких злочинів або діянь середнього ступеня тяжкості, то він небезпечний рецидивіст. Це громадянин, який:

• Вчинив новий тяжкий злочин, за який передбачено реальне позбавлення волі, причому раніше був засуджений за вчинення умисного злочину середньої тяжкості, за що відбув покарання у колонії. Приміром, скоїв крадіжку з незаконним проникненням у приміщення.

• Вчинив новий злочин, що відноситься до тяжких, причому раніше він був засуджений за особливо тяжкий або тяжкий діяння і поніс покарання у вигляді позбавлення волі. До категорії тяжкого злочину належить умисне заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого.

Особливо небезпечний рецидивіст

Кримінальний кодекс в окрему категорію поміщає поняття особливо небезпечного рецидиву. Особливо небезпечний рецидивіст – це особа, яка вчинила новий тяжкий злочин, причому раніше було засуджено за тяжкі або особливо тяжкі злочинні діяння. До останніх відносяться злочини, покарання за які передбачається у вигляді ув’язнення на строк більше десяти років. До таких дій відноситься бандитизм.

Але якщо злочинцем до нового засудження вчинено злочин, має невелику ступінь тяжкості, за який він вже поніс покарання, або злочин було скоєно до досягнення віку 18 років, або покарання було умовним, або надавалась відстрочка по покаранню, чи є вже знята або погашена судимість, то людина визнаний рецидивістом не буде.

Особистісні особливості рецидивіста

Всі люди різні. Але чому одні працею, завдяки своїм особливостям, досягають матеріальних благ, а інші воліють домагатися їх злочинним способом? Розглянемо детальніше.

Рецидивіст – це в першу чергу той, хто постійно готовий до вчинення злочинних дій. Його особистісні особливості мають ті ж ознаки, що і особистість злочинця взагалі. Тим не менш, деякі межі психології рецидивіста відрізняються від особливостей особи, що переступив закон вперше.

Особистість рецидивіста найбільш яскраво проявляється в її морально-етичних поглядів і життєвих установках. Проглядається повна відсутність соціальних цінностей, взаємозв’язків і правил поведінки, прийнятих у суспільстві по відношенню до родини, поваги до інших і, як не дивно, до самих себе. В інтелектуальній сфері у цих людей досить низький освітній і культурний рівень, знання обмежені, вузькі інтереси. Таке почуття, як доброта, підмінена жорстокістю, працьовитість замінює паразитичний спосіб життя, замість гуманності проявляється безсердечність.

Емоційна і вольова сфера злочинців також має деякі особливості. Для них характерна висока збудливість, невміння тримати себе в руках, правильно розуміти і контролювати свої емоції.

Рецидивіст і соціум

Громадської характеристикою рецидиву є його підвищена соціальна небезпека. Вчинення злочинних діянь повторно свідчить про стійкою антисоціальною спрямованістю особистості, її відкритому, нічим не замаскованому, протиставленні себе прийнятим порядком у суспільстві і вперте продовження протизаконної діяльності, незважаючи на прийняті міри покарання. Рецидив – болюча соціальна проблема, у якої немає швидкого вирішення.

В основному рецидивіст – це людина, яка отримала освіту у виправній колонії, не складається в шлюбі, має неспівмірний з віком трудовий стаж, з неадекватним співвідношенням потреб і способів їх задоволення. Йому властива бездуховність, антигромадську проведення вільного часу, зловживання спиртними напоями.

Для тих, хто цікавиться життям людей, усвідомлено чи волею доль переступів закону, можуть звернутися до книги, назва якої «Записки рецидивіста». Написана вона грубо і жорстко. Автори – Євген Гончаревский і Віктор Пономарьов – вважають, що по-іншому життя злочинця, повну пригод, не описати. За відгуками читачів, головний герой, який провів кілька десятків років у місцях ув’язнення, викликає осуд і… співчуття. Співчуття до людини, життя якого була зумовлена обставинами і добою.

Думається, що коріння такої поведінки криються в першу чергу в сім’ї та оточення зростаючого члена суспільства.