Злочин проти власності: особливості

Характеристика злочинів проти власності: об’єктивна сторона

Як правило, посягання здійснюється у формі активних дій. Однак злочин проти власності може відбуватися і бездіяльністю. Покарання за такі дії, зокрема, передбачається ст. 165 і 168 КК. У першій статті встановлено санкції за заподіяння майнової шкоди шляхом зловживання довірою або обману, у другій – за пошкодження або знищення чужих цінностей.

Особливості складу

По своїй конструкції розглянуті злочини переважно матеріальні. Це означає, що момент завершення діяння законодавство пов’язує з виникненням певних наслідків. Зокрема, мова йде про заподіяння майнової шкоди власнику. Злочин проти власності може мати формальним складом. До таких діянь, наприклад, відносять розбій (стаття 162), неправомірне заволодіння ТЗ без мети розкрадання (стаття 166), вимагання (ст. 163). Якщо злочин проти власності має матеріальну конструкцію, необхідно встановлення зв’язку між поведінкою винного і наслідками, які настали в результаті його діяння. В якості факультативного ознаки виступає спосіб вчинення неправомірних дій. Він вважається конструктивним елементом всіх видів розкрадань. Разом з цим дана ознака є разграничивающим критерієм. Так, при крадіжці має місце таємний спосіб, при шахрайстві використовуються обман, зловживання довірою.