Заяву на отримання шенгенської візи: зразок, особливості складання та рекомендації

Анкета на отримання шенгенської візи заповнюється заявником англійською мовою, або мовою тієї країни, куди запитується дозвіл на в’їзд. Для віз шенгенської угоди питання не відрізняються, і як приклад може використовуватися анкета будь-якої країни.

Заяву на отримання шенгенської візи подається самостійно або через представника консульства.

Етапи отримання шенгенської візи

До початку заповнення рекомендується перевірити термін дії закордонного паспорта. Він повинен бути дійсний ще півроку після повернення з майбутньої поїздки.

У закордонному паспорті повинно бути кілька вільних сторінок.

Заповнити анкету самостійно або в турфірмі. Завантажити її можна з офіційного сайту тієї країни, віза якої запитується заявником.

Зразком заповнення заяви на отримання шенгенської візи в Чехію або будь-яку іншу країну Шенгену може служити будь-який приклад. Питання анкети не відрізняються один від одного, незалежно від обраної для отримання візи країни.

Необхідно зробити фотографію. У будь-якому фотоательє або фірмі, що займається фотозйомкою, є інформація про параметри розміру фотографії на візу.

З собою взяти копію внутрішнього паспорта.

При собі мати оригінали всіх наявних закордонних паспортів.

Далі слід сплатити консульський збір і взяти з собою квитанції. При запиті візи через турфірму або візовий центр додатково сплачується сервісний збір за послуги менеджера.

Далі купується страховий поліс для виїздів за кордон. Як правило, послуги по його оформленню пропонуються менеджерами страхових компаній прямо біля дверей консульства або візового центру.

Наприклад, після заповнення заяви на отримання шенгенської візи в Німеччину, потрібно підтвердити фінансову спроможність заявника. Для цього необхідна виписка з банківського рахунку або довідка з роботи із зазначенням посади, заробітної плати і стажу роботи. Винятком є лише отримання фінської шенгенської візи громадянами РФ, які проживають в Санкт-Петербурзі. Для них діють полегшені умови отримання фінської шенгенської візи, не вимагають підтвердження доходу і виписки з рахунку.

Броні готелю (обов’язково), та авіаквитків (по-можливості).

У разі запрошення від знайомих, які проживають за кордоном, вимагається підтвердження запрошує у вигляді листа.

Документи, необхідні для подачі заяви на візу

• Довідка з роботи (вписуються дані про дохід, стажі, займаної посади за підписом генерального директора та печаткою організації).
• Бронь готелю (рекомендується зробити її на передбачувані дати поїздки. Необхідно роздрукувати і додати до решти документів).
• Бронь авіаквитків (по можливості).
• Виписки з банківського рахунку (рекомендується не класти внески на рахунок великими сумами, адже підтвердження потім потрібно доходу. Сума одноразового внеску не повинна перевищувати 50% від заробітної плати).
• Діючий закордонний паспорт.
• Квитанція про сплату консульського збору.
• Заповнена анкета з фотографією.

При заповненні заяви на отримання шенгенської візи рекомендується бути дуже уважним і, по можливості, мати при собі зразок. У разі виникнення питань краще звернутися до менеджерів фірми або до співробітників візового центру або консульства.

З чого почати заповнення анкети?

Спочатку заповнюються графи про настановних даних заявника: вписується прізвище, ім’я, точно як написано транслітом в закордонному паспорті. Як правило, по батькові вказувати не обов’язково.

У закордонному паспорті ці дані теж відсутні. У разі якщо були змінені ім’я або прізвище, це обов’язково зазначається в додатковому пункті. Тоді в заяву на отримання шенгенської візи вписуються дані згідно свідоцтва про шлюб або свідоцтва про зміну імені з вказівкою органу, що видав документ, номера документа і дати.

Що вказувати у пункті про громадянство?

Багато заявники роблять помилку, вказуючи в питанні про громадянство – «Росія». Юридично правильно писати «Російська Федерація», або просто РФ — Russian Federation.

В пункті про місце народження вписуються дані відповідно до запису у паспорті. Вказується місто, населений пункт або навіть просто назва села, головне, як у паспорті.

У шостій графі вказується країна народження. Щоб не помилитися у введених даних, рекомендується орієнтуватися на паспорт. Варто пам’ятати, що англійською СРСР пишеться як USSR. Всі громадяни, народжені до 1991 року, вписують в цьому пункті заяви на отримання шенгенської візи — USSR. У пункті про громадянство вписуються дані закордонного паспорта.

На який зразок орієнтуватися при заповненні анкети?

У процесі складання будь-якого документа потрібно орієнтуватися на зразок. При заповненні анкети вперше рекомендується за приклад взяти аналогічний шаблон на отримання візи в цю країну.

Незважаючи на те, що питання всіх заяв на шенгенську візу однакові, щоб не заплутатися, бажано взяти зразок анкети в таку ж країну. Приклад заповнення також можна завантажити у форматі Word, а також заяву на отримання шенгенської візи.

Інформація про сімейний стан

У графі під номером 9 заповнюється докладна інформація про сімейний стан. Якщо шлюб офіційно не зареєстрований, але пара проживає разом краще вказати або неодружений (не замужем), або про те, що проживаєте разом або окремо. Краще все-таки вказувати інформацію про свого партнера (прізвище, ім’я, дата народження, номер закордонного паспорта). Так більше шансів на отримання візи.

Як правило, сім’я, робота, нерухомість — це те, що тримає кожного в країні і гарантує те, що він обов’язково повернеться назад. Таким громадянам, згідно зі зразком заповнення заяви на отримання шенгенської візи, вказали повну інформацію про дружину (якщо він просто співмешканець — тоді вибирається відповідний пункт), відсоток відмови у візі мінімальний.

Як заповнювати графу про вивезення дитини за кордон?

У графі 10, якщо анкета подається на неповнолітнього, зазначаються дані батьків або опікуна. Сюди ж вписується адреса англійською мовою і громадянство. У разі коли дитина буде здійснювати поїздку разом з чужими особами, які не є його родичами, треба пам’ятати, що супроводжуюча особа сюди не вписується. Це пов’язано з тим, що цей чоловік не є законним представником дитини.

Інформація про закордонному паспорті і його номері

Графа під номером 11 у зразку заповнення заяви на отримання шенгенської візи відповідає ідентифікаційному номеру і залишається незаповненою.

У питанні про тип проїзного документа вказується паспорт як звичайний (regular). При цьому не має значення: чипованный він чи ні.

У графі 13 вписується номер закордонного паспорта відповідно до того, як він вказаний у документі. Зверніть увагу на те, що нумерація в паспортах різного зразка розрізняється. Незважаючи на це, завжди на початку пишеться серія і тільки потім після пробілу вказується номер.

У пунктах №14 і №15 бланка заяви на отримання шенгенської візи вказується спочатку день, потім місяць і рік. Пункт 16 містить в собі інформацію про відділ, який видав закордонний паспорт і дані, до цього відносяться. Ця інформація вписується відповідно до того, що зазначено в закордонному паспорті.

Інформація про місце проживання

Зазвичай при заповненні яких-небудь документів просять вказувати адресу прописки. Але варто звернути увагу на те, що в прикладі заяви на отримання шенгенської візи в домашній адресі необхідно вказати поточне місце проживання. Вносяться дані про місцезнаходження в даний момент, навіть якщо заявник там не зареєстрований і не прописаний. При цьому адресу прописки в анкеті ніде вказувати не потрібно. Особливо якщо він відрізняється від місця проживання. Це робиться для того, щоб уникнути додаткових питань з боку консульства.

Адреса електронної пошти потрібно вказати реально існуючий, тому що на нього можуть надіслати лист із запитом додаткової інформації. Номер телефону вказується в міжнародному форматі через 8 або +7.

Країна перебування

У заяві на отримання шенгенської візи в графі №18 вказується країна, від якої запитується дозвіл на в’їзд. Важливо пам’ятати, що вписується не та країна, через яку буде здійснено в’їзд в Шенгенську зону, а та, чиє посольство буде займатися оформленням запитуваної візи. Якщо немає виду на проживання, то графа, що відноситься до неї, залишається незаповненою.

Трудова діяльність

В даному питанні зовсім не обов’язково докладно розповідати про посади, і вписувати все саме так, як зазначено в трудовій книжці. Досить буде коротко позначити назву своєї посади. Ніхто не стане досконально розбирати робочі нюанси трудової зайнятості. Для консульства найголовніше, що заявник працює і може підтвердити свою фінансову незалежність.

У 20-ї графи заповнюються дані, згідно з позначеннями:

• «ТОВ» – переводиться в абревіатуру LCC.
• «АТ» – JSC.

Саме найменування організації не обов’язково переводити. У разі коли заявник в даний момент не працює, це викликає велику кількість запитань з боку консульства:

• Якщо заявник не працює, то біля консульства можуть виникнути питання: чи не хоче він залишитися в країні перебування жити нелегально. У такому разі спростування рекомендується підтвердити суму своїх накопичень випискою з банківського рахунку. Також для підтвердження фінансової надійності підійде лист від спонсора.
• Домогосподарки і жінки, які перебувають у декреті, вписують в графу 19 Housewife. Це не викличе у посольства додаткових питань.
• У випадках коли заявку подає пенсіонер, то, згідно зі зразком заяви на отримання шенгенської візи, вписується Pensioner/Retired person/Oldster, і в графі № 20 нічого не заповнюється.
• Індивідуальні підприємці вписують individual entrepreneur/businessman. Супутньою документацією до анкети має бути додана виписка з банківського рахунку, а також інформація із зазначенням повної назви ІП заявника.
• Учні в школі або у вищих навчальних закладах вписують в цьому пункті pupil/student і назва вузу або школи.

Мета поїздки

В цьому пункті, незалежно від цілей заявника, навіть якщо вона – просто погуляти по новому місту або зайнятися шопінгом, рекомендується вказувати «туризм» – turizm/sightseeing. У графу 22 вписується назва країни, у посольства якої запитується віза. Так робиться навіть у тому випадку, коли заявник планує відвідувати кілька країн. При цьому всі заплановані для відвідування країни перераховувати немає потреби.

У 23 графи вписується країна, в яку планується здійснити перший в’їзд. Якщо заявник, наприклад, летить в Рим на тиждень через коротку пересадку в Парижі, незважаючи на країну призначення, вписується France. Таким чином, зазначається та країна, де планується перший перетин державного кордону Шенгенської зони. Крім назви країни, бажано вказувати місто, в даному прикладі, якщо аеропорт Шарль-де-Голль (CDG), то місто — Paris.

У пункті під номером 24 вказується — багаторазова (multi), а в 25-му — скільки ночей заявник планує перебувати в країні.

При проживанні в готелях завжди вважається кількість ночей. Це може стати в нагоді в тому випадку, якщо консул буде звіряти цей пункт з інформацією про бронювання номера в готелі. Вказується сумарна кількість ночей, включаючи різні готелі/країни. Якщо бронюється одна готель, вписується її назву і адресу, якщо кілька, то вписує та, в якій заявник буде найдовше. Також можна вписати самий перший готель.

При наявності раніше виданих віз, не раніше, ніж три роки тому, вказується їх номер, країна, період дії та скільки у заявника їх було.

Дактилоскопія

Починаючи з осені 2014 року обов’язковою умовою видачі віз стала процедура здачі відбитків пальців. Вони знімаються при особистому візиті заявника в візовий центр/консульство. Робиться це кожні п’ять років.

У 34 питанні необхідно відповісти, за чий рахунок здійснюється поїздка через свій (cash, credit – оплата банківською картою). У разі коли заявника запросили друзі або родичі, то вписуються докладні дані про запрошуючій стороні.

Де взяти бланк анкети для?

Бланк заяви на отримання шенгенської візи word формату можна узяти на офіційному сайті консульства. Він заповнюється за допомогою програми особисто або виходить в турфірмі. Також при самостійній подачі на візу зразки та бланки можна взяти безпосередньо у консульстві.