Заставу товарів в обороті: особливості та види

Судова практика

Доцільним буде зазначити, що в даний час існує давним-давно усталена судова практика. Саме згідно з її положеннями ОС (строго за вказаним класифікатором) не здатні служити предметом застави товарної продукції в обороті. Важливо знати, що наявність умови щодо права заставодавця на зміну форми заставлених майнових комплексів є основоположним для кваліфікації судовими органами договору в якості даного договірного зобов’язання. Цікавим буде розглянути живий приклад з цього питання.

Згідно з однією справою позивач направив звернення до відповідача з позовом щодо визнання договірного документа, що відноситься до застави, неоформленим. Договір передбачав, що майнові комплекси не можуть бути застосовані як предмет застави в угодах, однією із сторін яких є третя особа, передані в оренду або власність іншій особі без згоди заставодержателя у письмовій формі. Важливо відзначити, що подібна умова не відповідає пункту першого статті 357 Цивільного кодексу. Крім цього, судовими органами було встановлено, що положення договору, яке, так чи інакше передбачає право заставодержателя за тиждень замінити предмет застави іншим рівноцінним майном або відновити його (тоді як даний предмет був пошкоджений або зовсім загинув або право володіння, пов’язане з ним, було припинено через підстав, встановлених чинним законодавством), не відповідає ознакам застави товарної продукції в обороті. Право, яким наділений заставодержатель, на вимогу довгострокового виконання зобов’язання, забезпеченого продукцією, тоді коли зазначений в угоді предмет вибув з власності заставодавця не з актуальних умов договору, теж не приходить у відповідність з характеристиками застави товарного продукту в обороті.

Так, судовими органами першої інстанції було встановлено, що аналізований договір застави не наділений особливостями застави товарного продукту в обороті. Судові органи касаційної інстанції залишили рішення в силі.